«Двері» на Марсі: як ми бачимо космос та що там насправді?
Фото марсоходу Curiosity 1x
Прослухати
--:--
--:--
У травні марсохід Curiosity від NASA сфотографував на Марсі «двері» у скелі. Знімок одразу облетів соцмережі. Люди висловлювали найрізноманітніші теорії появи «дверей». Хтось сприйняв фото, як підтвердження існування цивілізації на Марсі. А хтось — фантазували, що це прохід до таємниць Червоної планети.
Згодом у NASA розповіли, що це всього лиш тріщини у скелі.
«Марсохід перетинає місцевість, що утворилася зі стародавніх піщаних дюн. Згодом ці дюни скам’янілі, утворивши оголення пісковику, повз який зараз проїжджає Curiosity», — каже учасник проєкту Марсіанської наукової лабораторії (MSL) Ашвін Васавада.
Розмір «дверей» — менш як 30 см. Звісно ж, ні до яких підземель отвір не веде.
Після висадки на Марсі у серпні 2021 року, марсохід Curiosity подолав близько 29 км. Він збирає зразки породи та ґрунту, а також фотографує поверхню Марса.
Чому ж люди бачать у космосі те, чого там немає?
Бачити на знімках з космосу впізнавані для людей речі — нормальна реакція. Торік у соцмережах обговорювали «будинок» на поверхні Місяця. Його зафільмував китайський марсохід «Chang’e 4».
Та «будинок» виявився звичайним каменем, аж ніяк не рукотворною будівлею і не секретною базою рф на Місяці.
Нещодавно марсохід NASA зняв пейзаж, схожий на спину крокодила.
Але це були лише скелі, розділені хребтами.
Читайте також: Учені NASA зафільмували «позаземні» уламки на Марсі: що це?
Команда «Curiosity» пояснює: людський мозок намагається описати невідоме, підбирає звичні асоціації.
Some of you have noticed this image I took on Mars. Sure, it may look like a tiny door, but really, it’s a natural geologic feature! It may just *look* like a door because your mind is trying to make sense of the unknown. (This is called «pareidolia») https://t.co/TrtbwO7m46 pic.twitter.com/VdwNhBkN6J
— Curiosity Rover (@MarsCuriosity) May 18, 2022
Хоч «двері» — це не буквальний прохід у незвідане на Марсі, та ця тріщина все одно дасть науковцям простір для досліджень.
«У менш буквальному сенсі наша наукова команда цікавиться цими скелями як «дверми» у стародавнє минуле», — кажуть вчені.
Існує навіть термін парейдолія, який позначає людську можливість «бачити» знайоме там, де його немає. Наприклад, коли нам ввижається обличчя у малюнку на шпалерах, будинки — у хмарах. Ось на цьому зображенні Юпітер виглядає нібито злим саме через це.
Одним з найвідоміших прикладів парейдолії — це туманність Кінська голова.
А в Україні маємо приклад парейдолії в окупованому Криму. Гора Аюдаг виглядає, як велетенський ведмідь, що п’є з моря. Навіть сучасна назва Аюдаг складається з кипчацького слова «aju» — «ведмідь» та кримськотатарського «dag» — «гора».
Нагадаємо, космічний телескоп Hubble зробив знімок галактики у 2,5 раза більшої за нашу. Він зняв центральну область гігантської еліптичної галактики NGC 474.
Читайте також: Життя на Марсі: вчені наблизилися до найбільшої знахідки
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
