«Диктаторські закони», аби зупинити Майдан: який стосунок до них мають Портнов, Лукаш та нардепи нової Ради

«Диктаторські закони», аби зупинити Майдан: який стосунок до них мають Портнов, Лукаш та нардепи нової Ради

«Диктаторські», «поліцейські», «драконівські», «ручні» закони. 16 січня 2014 року під час Революції Гідності парламент голосує підняттям рук за посилення відповідальності за участь в акціях протесту. Без обговорення, не використовуючи систему для голосування Рада, «регіонали» і не тільки голосують за збільшення покарання протестувальникам. Тексти законів стають доступними після голосування.
І вже наступного дня Віктор Янукович підписує ініціативу.

Микола Княжицький, народний депутат VII, VIII та IX скликань згадує: у дні Майдану у Раді відбувався хаос.

«Усе, що вони тоді робили, було в хаосі. Ніхто не звертав увагу на процедуру. Як і загалом у парламенті того скликання не завжди звертали увагу на процедуру, а тим більше у критичні для тодішньої влади моменти, — каже нардеп. — Тим не менше я думаю, що дуже багато людей, які піднімали руки, може і не були з цим остаточно згодні, але ще вірили, що в якийсь спосіб вдасться ту владу зберегти. І дуже багато людей потім скаржилися, що вони це робили не зі своєї волі, або навпаки — казали, що не брали у цьому участі».

Закони 16 січня передбачали арешт за порушення організації мітингу, кримінальну відповідальність за вдягнутий шолом або маску на мітингах чи зборах, 15 діб арешту за встановлення намету, відповідальність за рух колони авто більше 5 машин тощо. Микола Княжицький за закони не голосував.

«Була спроба зупинити Майдан в недемократичний спосіб, — каже він. — Тобто обмежити права і свободи громадян. І навіть серед так званої більшості Януковича у той час не вистачало голосів для цього. Тому вони голосували руками. Незрозуміло, хто, яким чином піднімав чи не піднімав руку за ці закони. Очевидно, що у тогочасному суспільстві, де зупинити волю людей не могли навіть проплачені міліцейські сили (яким платили досить високу зарплату), ці так звані закони теж не могли цього зробити».

Проте, звісно, «регіонали» вважали, що закони можуть зупинити Майдан. «За» проголосував 361 депутат. Так у ефірі «5 каналу» за 5 днів після голосування зверталася міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш.

«Закони набули чинності. Я прошу і вас донести до громадян України, і громадян України поставитися з розумінням до необхідності виконання цих законів. Подібні закони застосовуються у Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Греції, Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Люксембурзі, Норвегії, Польщі, Словаччині. Там завжди кримінальна відповідальність і завжди вона окреслюється роками ув’язнення», — каже Лукаш.

У січні 2014 року Олена Лукаш пішла у відставку. А 28 лютого Генпрокуратура скерувала запит до МВС та СБУ з вимогою негайно затримати осіб, які причетні до масових вбивств активістів у центрі міста Києва в період з 18 по 22 лютого 2014 року, у тому числі і ексміністерку юстиції.

У 2015 році Лукаш оголосили у розшук. А у березні 2018 року генпрокурор Луценко заявив, що слідство не знайшло доказів вини Олени Лукаш. Наразі колишня регіоналка веде ток-шоу «Суб’єктивні підсумки» на NewsOne. Нині їй та кільком іншим особам інкримінують заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Свою передачу має і очільник адміністрації Януковича Андрій Портнов. PortNOW виходить на «112 Україна». Саме Андрія Портнова називали розробником диктаторських законів. У 2014 році він виїхав з України. Тоді ж ГПУ включила його у список причетних до масових вбивств активістів на Майдані.

19 травня 2019 року, напередодні другого туру президентських виборів, він повернувся в Україну. На допити стосовно законів 16 січня Портнова не викликали. А у cічні 2018 року в ефірі телеканалу ЗІК Андрій Портнов заявив, що не брав участі у їх написанні.

«Та, це питання задають часто. Я не хочу говорити, хто їх автори, адже щодо цього відкрито кримінальне провадження і багато людей перебувають у розшуку, — заявляв Портнов. — Я у написанні цих законів участі не брав. Але як чиновник тогочасної президентської адміністрації через свої функціональні обов’язки також поставив свою візу. Вже, коли закони прийшли на підпис президенту».

За ухвалення «диктаторських законів» Генпрокуратура порушила кримінальну справу за статтями про зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення.

Досудове розслідування завершилося у липні 2015 року, а про підозру фігурнатам справи оголосили у жовтні 2018 року. Серед підозрюваних опинилися Віктор Янукович та 15 колишніх нардепів, які були членами лічильної комісії у день голосування за закони.

Серед них Ігор Калєтнік, Олександр Єфремов, Володимир Олійник, Сергій Гордієнко, Олександр Стоян. Справу за обвинуваченням Стояна, Гордієнка та Єфремова закрили.

А у серпні в ефірі Громадського радіо прокурор Генпрокуратури Олексій Донський розповів, що стосовно підозрюваного Ігоря Калєтніка відбуваються «дивні і активні дії» зі сторони суддів.

«Постійно останнім часом проблеми у судах навколо Калєтніка. Тобто з іншими підозрюваними ми отримали дозвіл на затримання, по ряду підозрюваних отримали дозвіл на спеціальне досудове розслідування. Тобто, так звану, заочну процедуру. А от по Калєтніку то суди нам розшуки скасовують, то говорять про начебто необґрунтованість підозри. Хоча вона ґрунтується на тих же самих доказах, що і щодо інших підозрюваних».

У Верховній Раді VIIІ скликання працювали 63 депутати, які голосували за «диктаторські закони». «Прихистила» їх партія «Відродження», депутатська група «Воля Народу» та «Опозиційний блок». Серед них Тетяна Бахтеєва, Андрій Деркач, Дмитро Добкін, Сергій Ківалов, Володимир Литвин та Михайло Поплавський.

До нинішньої Верховної Ради балотувалися 54 таких депутати. А пройшли, зокрема, члени фракції «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич, Сергій Дунаєв, Віталій Борт, Олександр Фельдман, Юлія Льовочкіна та Юлій Іоффе, члени депутатської групи «За майбутнє» Антон Кіссе, Віктор Бондар, Олександр Герега та Степан Івахів. Також у новій Раді голосували за «диктаторські закони» ексрегіонал, ексрегіонал, нині позафракційний, висувався від партії «Опозиційний блок» Вадим Новинський, ексрегіонал, нині позафракційний Ігор Молоток, ексрегіонал, нині позафракційний Андрій Деркач та позафракційни нардеп Сергій Лабазюк.

«Диктаторські закони», аби зупинити Майдан: який стосунок до них мають Портнов, Лукаш та нардепи нової Ради
0:00
/
0:00

Останнi новини