Еко-шопінг: як купувати одяг, не вбиваючи планету

Еко-шопінг: як купувати одяг, не вбиваючи планету

Що стоїть за швидкою модою та як мас-маркет вбиває планету — говоримо зі співзасновницею ReThinkUkraine Оленою Колтик та стилісткою Варварою Барто.

Валерія Широкова: Чому погано, коли я бачу сукню за 100 гривень і беру її?

Варвара Барто: Мне кажется, у людей загораются глаза и все, как в тумане происходит. Мы не задумываемся о том, что модная индустрия — это вторая индустрия по загрязнению после нефтяной. Для меня это был шок: такая красивая обертка, а внутри загрязнения в результате покраски ткани, аутсорсов в Азии, которые работают без пожарной безопасности, где абсолютно не соблюдаются нормы труда, экологические стандарты. За последние 20 лет потребление одежды увеличилось в 4 раза. Сейчас одежда не качественная потому, что каждый день мы видим новый тренд и хотим купить его дешево. Одежда оказывается на свалках и только 10% от нее оказывается на ярмарках, винтажных маркетах, секондхендах.

Валерія Широкова: Виглядає так, ніби я не маю носити одяг.

Варвара Барто: Тут есть интересная пирамида. Первое, что мы можем сделать — это заботиться о том, что у нас уже есть. Одежду, которая куплена давно, мы можем реставрировать. Первый шаг — пересмотреть свой гардероб. Весь гардероб может быть систематизирован и составлен таким образом, чтобы множество комбинаций получалось из того, что уже есть.

Валерія Широкова: Що має бути в гардеробі кожного?

Варвара Барто: Базовые джинсы без нашивок и желтой строчки. Белая рубашка без декора. Тренч бежевого цвета. Кожаная курточка. Такие вещи всегда актуальны. Когда мы пересмотрели, что у нас есть, и решили, что можно оставить, а что нужно убрать с точки зрения стилистики и осознанности, следующее, на что можно обратить внимание — это винтажные барахолки и магазины. Их сейчас очень много. Два магазина «Ласка» в Киеве, Шафа.Ua, «Кураж базар».

Олена Колтик: Наша організація займається переосмисленням, тобто тим, щоб ми могли поміняти підхід. Ми можемо створювати моду, класні речі, але з природної сировини. Зараз є багато брендів, які використовують кукурудзу, ананасові листя: роблять із них сумки, взуття.

Валерія Широкова: Чи є одяг або тканина, що завдає найбільшої шкоди? Від чого треба було б відмовитись?

Олена Колтик: Якщо говорити про шкоду довкілля, то найбільше ми шкодимо в момент доглядання за своїм одягом, коли ми його перемо, прасуємо, здаємо в хімчистку. Ми можемо заправляти машинку не однією річчю, а комплексно — всім, що треба зараз попрати. Друге — це пральні порошки. Основна причина нашої зеленої води в Дніпрі наприкінці літа — це потрапляння фосфатів у воду.

Варвара Барто: Я года 1,5 уже как перешла на бесфосфатные порошки. Они дороже, но я заметила, что они концентрированные, и если пересчитать, то не намного дороже.

Валерія Широкова: Які предмети одягу найбільше шкодять?

Варвара Барто: Предметы, связанные с мехом. Зверофермы загрязняют на этапе, когда выращивают животных, и на этапе отходов производства.

Еко-шопінг: як купувати одяг, не вбиваючи планету
0:00
/
0:00

Останнi новини