Екотуризм в Україні: що подивитися у заповіднику «Асканія-Нова» (фото)

Екотуризм в Україні: що подивитися у заповіднику «Асканія-Нова» (фото)

«Асканія-Нова» входить у сотню великих заповідників і парків світу. Заповідник розташований у Херсонській області на лівому березі Дніпра серед степових просторів Таврії. Нещодавно там народились дитинчата у коней Пржевальського, бізонів та інших тварин

Асканія-Нова Фото: В’ячеслав Гусаков

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна від початку цього року вже відвідали близько 20 тисяч туристів. Минулого року заповідник відвідали близько 70 тисяч людей, а у період з 2008 по 2013-й роки кількість відвідувачів перевищувала 100 тисяч, розповіла науковий секретар заповідника Наталя Корінець:

«За цим показником ми займаємо абсолютне перше місце в регіоні. До нас значно більше приїздить екотуристів, ніж в усі інші заповідники Херсонщини: це і Чорноморський біосферний заповідник, і Олешківські піски. Навіть у порівнянні з ними усіма до нас значно більше відвідувачів».

До заповідника їдуть туристи з усіх регіонів України. Киянин Артур разом з дружиною і дітьми – вперше на півдні України, і заповідник «Асканія Нова» став обов’язковим пунктом їх подорожі:

«Ми в цій стороні ще не разу не були. І дружина дуже хотіла, і багато читали та чули, що тут дуже класно. Хотіли для себе відкрити це нове місце. Раніше ми переважно їздили у Карпати, в Закарпаття. А цього разу вирішили приїхати сюди».

Вхід в зоопарк Фото: Ірина Паршина

Саме екологічне виховання українців через розвиток екотуризму, за словами Наталі Корінець, є одним з пріоритетних напрямів у роботі заповідника: «Власне, вся діяльність і наших вчених, і сектора екологічної пропаганди, який у нас доволі великий у порівнянні з іншими заповідниками, спрямована на те, щоб максимально повно і якісно надавати інформацію туристам, відвідувачам, і не лише їм, про проблеми збереження природи, про тварин і рослин, які тут мешкають. І, на жаль, через певні труднощі, пов’язані з законодавством, ми не маємо змоги показувати все те, що ми могли б показувати. Але в тих рамках, які нам відведені, я вважаю, що ми якщо не на сто відсотків, але точно на дев’яносто викладаємося».

Заповідник «Асканія Нова» заснував наприкінці 19 сторіччя німець поміщик Фрідріх Фальц-Фейн. Його родина на початку 19 сторіччя придбала понад 42 тис. десятин землі тобто близько 46 тисяч гектарів на території теперішньої Херсонської області. Там виник хутір, його назвали Асканія-Нова на честь однойменного маєтку у Німеччині.

Пам’ятник Фрідріху Фальц-Фейну Фото: Ірина Паршина

На той час у Європі було усього три таких заповідники. У радянські часи Асканія пережила кілька реорганізацій. У 1995 біосферний заповідник став самостійною науково-дослідною і природоохоронною установою. З того часу його очолює вчений-біолог і еколог, кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко.

Коли журналіст Громадського радіо приїхав у заповідник, директора на місці не було – він вирішував питання щодо ситуації з дорогами у Чаплинському районі Херсонської області, де розташований заповідник. Через поганий стан доріг, «Асканія Нова» зараз приймає менше відвідувачів, ніж могла би, пояснює науковий секретар Наталя Корінець.

Птахи Фото: Ірина Паршина

Зараз площа заповідника становить понад 33 тисяч гектарів, з них понад 11 тисяч — абсолютно заповідна степова зона. Тут на волі мешкає 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, у різні пори року пролітає понад 270 видів птахів, з них 107 видів залишаються на гніздування. А загалом, враховуючи напіввільне і вольєрне утримування, у заповіднику живе близько 800 різновидів диких та гібридних форм тварин: свині, олені, коні Пржевальського, бізони, антилопи, барани, бики, верблюди, лами, віслюки, кулани, сайгаки та інші. В Асканії ростуть 478 видів трави, кущів і дерев. Переважна більшість тварин і рослин у заповіднику занесені до Міжнародної і національної Червоних книг.

Зебри Фото: Ірина Паршина

Є види, у збереження яких на Землі заповідник «Асканія Нова» відіграв вирішальну роль. Зокрема, це огар – птах з родини качкових та кінь Пржевальського. Останній був майже на гранні зникнення після другої світової війни, розповіла науковий секретар заповіднику Наталя Корінець:

«Наш зоопарк сильно постраждав під час другої світової війни. Зокрема коней Пржевальського вивезли у Німеччину, де вони загинули під час бомбардування. Тому як відшкодування збитків як репарацію сюди привезли з Німеччини жеребця Роберта, якого тут назвали Орликом. А трохи пізніше радянському маршалу Ворошилову під час його офіційного візиту у Монголію подарували останню виловлену в неволі кобилицю. І оскільки в Радянському Союзі був лише один жеребець, то цю кобилицю привезли в «Асканію Нову».

Коні у біосферному заповіднику Асканія-Нова Фото: В’ячеслав Гусаков

Саме звідси коней Пржевальського завезли у зону відчуження двадцять років тому. Зараз – одна з найбільших турбот персоналу заповідника – дбати про тварин-дитинчат, які народилися цього року. Наталя Корінець каже, що точна кількість поповнення буде відома восени, бо зараз чимало тварин, особливо – копитні, ховають дитинчат у високій траві. Але дещо вже відомо:

«Точно знаємо, що сайгаченят народилося більше сотні. У нас щороку народжується дуже багато сайгаченят. Сайгаки – рідкісний від тварин, який, до речі, мешкав на території України, і це – єдина антилопа Європи. Є зараз четверо бізоненят, понад десять куланенят. Нещодавно, на минулих вихідних, народилося лоша у коней Пржевальського, і ми вже на третій день його упіймали і зробили йому тавро рідким азотом. Також взяли генетичний матеріал (волосини з цибулинами), який відправимо на аналіз для підтвердження його походження, оскільки коні Пржевальського занесені у Міжнародну Червону книгу».

Фото: Ірина Паршина

«Асканія Нова» хоче бути не тільки природоохоронним і науковим, а ще й навчальним центром, розповідає Корінець: «Ми хочемо облаштувати приміщення, де могли б жити волонтери та студенти, які до нас приїздять. На жаль, у нас поки що немає службового житла. А до нас щороку приїздять студенти на практику».

До речі, заповідник «Асканія Нова» — не єдиний об’єкт для екотуризму на Херсонщині. За словами директорки Департаменту туризму та курортів Херсонської ОДА Тетяни Волинець, розвитку екотуризму обласна влада приділяє не менше уваги, ніж розвитку курортів на морському узбережжі: «Що взагалі має Херсонщина? Це – вісімдесят об’єктів природно-заповідного фонду. Це – два біосферних заповідники – «Асканія Нова» і Чорноморський, національні парки – «Олешківські піски», «Нижньодніпровський», «Азово-Сівашський» і «Кам’янська січ».

Матеріал підготував журналіст Громадського радіо в Херсоні В’ячеслав Гусаков. Більше про екотуризм слухайте у програмі ECO SAPIENS.

Павич Фото: Ірина Паршина
За підтримки:
Центр екологічних ініціатив «Екодія» Міністерство закордонних справ Чеської республіки

Останнi новини