Вид з Карлового мосту у Празі/Фото: Олег Климчук/Громадське радіо
У липні група журналістів із Німеччини, України й Чехії за підтримки європейського фонду N-Ost впродовж тижня вивчала, як дві європейські столиці — Прага і Берлін — скорочують енергоспоживання і поступово переходять від використання викопного палива до відновлюваних джерел енергії. А також борються із новим серйозним викликом цього століття — зміною клімату в центральній Європі.
Наприклад, Словаччина в серпні відзначила рекордну температуру для центральної Європи +42,2. А у південно-східній Франції цього літа почалися майже регулярні справжні торнадо, а найсильніший із них пошкодив понад 300 приватних будинків.
Із помірного клімату країни Центральної Європи пересуваються у помірно-континентальний, кажуть кліматологи. Це змушує країни витрачати непередбачувані кошти на охолодження житла, промислових підприємств. Почалися перебої у подачі струму, скорочуються запаси питної води, частіше почали хворіти мешканці.
В Україні, до гострих питань відбиття російського військового вторгнення, додаються і кліматичні проблеми. Цього літа аномально високі температури пошкодили зернові у західних областях. Істотно впав рівень води у всіх ріках і водосховищах України. При цьому московський агресор нищив й далі намагається нищити наші теплові електроцентралі й мережі електропостачання. Україна намагається швидко створити альтернативні можливості обігріву міст узимку і забезпечення населення струмом з дрібніших джерел. Великі плани уряд покладає на мережу розподіленої генерації. Чи можемо і ми скористатися досвідом наших європейських сусідів?
Про те, як Прага працює над скороченням споживання електрики, активно розбудовує мережу сонячних електростанцій і зменшує викиди вуглекислого газу в атмосферу — далі у матеріалі.
Олег Климчук: Середина цього літа у Празі відзначилася спекою і відсутністю дощів. У мене навіть склалося враження, що пражани переходять на ритм італійців чи іспанців із їхніми денними «сієстами». Туристи, яких у Празі в цю пору дуже багато, теж використовували для прогулянок прохолодніші ранки та вечори і ховалися від гарячого полуденного сонця у музеях, парках і кафе з холодними напоями і морозивом.
Муніципалітет Праги серйозно переймається кліматичними викликами, і ще 2021 року затвердив «Кліматичний план Праги 2030». Він передбачає скорочення викидів вуглекислого газу, енергозаощадження і поступову відмову від вугілля та природного газу для опалення й освітлення міста. Чеська столиця ще 2019 року добровільно взяла на себе зобов’язання до 2030 року скоротити викиди СО2 на 45 відсотків у порівнянні з 2010 роком.
Для початку, Прага ґрунтовно вивчила стан своїх будівель, наскільки вони енергоощадливі чи навпаки — енергозатратні. Потім місто отримало ґрант ELENA від Європейського Союзу. Це технічна допомога для розробки та реалізації проєктів у сфері енергоефективності, інтеграції відновлюваних джерел енергії у будівництві та міському транспорті. За кошти ґранту Прага встановила сонячні панелі на перших ста будівлях муніципальної власності. А далі процес пішов швидко й ефективно.
Місто активно нарощує вироблення струму шляхом встановлення сонячних панелей у житлових кварталах. Прага ухвалила закон, що всі новобудови повинні мати на дахах сонячні станції. Зрозумівши, що відсутність трави чи ґрунту спричиняє перегрівання повітря і змінює мікроклімат, місто розширює мережу парків та скверів, зменшує площі під плиткою, асфальтом чи бетоном. Доріжки у скверах тут не вимощують плиткою, а висипають дрібним шутром.
Петр Вольф — доктор технічних наук, співробітник Центру енергетично ефективних будівель при технічному університеті Праги. Співпрацює він і з Празьким центром відновлюваної енергетики — неприбутковою організацією, що належить муніципалітету міста. Мета центру — скоротити до мінімуму споживання електрики із загальної мережі для потреб муніципальних будівель, розповів Петр.
Петр Вольф: Наш Центр створений для встановлення сонячних панелей, а також забезпечення струмом з них об’єктів, де такі сонячні панелі не можна встановити з технічних причин. У Чехії дуже багато подібних центрів. Ми проводимо технічну оцінку будівлі, наприклад, школи, лікарні і кажемо, чи можна тут поставити сонячні панелі, і як це краще зробити.
Тільки у липні ми встановили у Празі 62 фотовольтові, тобто сонячні станції. Наш центр не лише допомагає, консультує і відповідає за встановлення і розробку нових систем сонячних панелей на будинках, а також працює над зменшенням видатків на електрику. Ми почали діяти у 2023 році й змонтували тоді панелей на 300 кіловат. А на сьогодні в Празі лише один наш центр встановив на будинках сонячні панелі потужністю понад 2 МВт.
Олег Климчук: Економісти при вивченні ступеня розвитку країни враховують рівень споживання нею електрики й доступність струму для громадян. Що вищі ці показники, то міцніша економіка. У 2025 році Чехія спожила майже 60 ТВт\годин (терават годин) струму. Для порівняння воююча і вшестеро більша за Чехію Україна спожила торік, за даними НКРЕКП, дещо більше як 85 ТВт/годин. Індекс ВВП на одного чеха складає дев’яносто два відсотки від середньостатистичних ста по всьому ЄС.
Минулого року всі чеські сонячні станції виробили 4,7 ТВт струму, це майже 7% від загальної генерації країни. Частка сонячних установок всієї Праги в цьому обсязі складає близько 1%. Ніби й небагато, але місто поступово скорочує використання струму з двох найбільших електроцентралей Праги, одна з яких працює на вугіллі, інша — на природному газі.
За інформацією чеського сайту на тему енергетики Oenergetice.cz, у країні працюють різні системи власності й експлуатації сонячних установок — приватні домовласники, комерційні та промислові підприємства, асоціації власників житла, будівельні та електрогенеруючі компанії.
Щороку Чехія збільшує потужність сонячної генерації приблизно на 1000 МВт, розповідає Ян Крчмар (Jan Krčmář), виконавчий директор «Сонячної асоціації». Ця організація об’єднує понад 700 установ, компаній та приватних осіб у сфері виробництва струму сонячними панелями — найбільша в Чехії професійна організація у цій галузі.
Зі слів Яна, корпоративні сонячні електростанції сьогодні продовжують набирати обертів. Щоправда, інтерес до нових домашніх установок цього року дещо знизився, бо держава ще з минулого року призупинила видачу безвідсоткових кредитів за програмою «Нова зелена економія». Тож власники будинків чекають відновлення державної програми з вересня.
Ян Крчмар: Чеський ринок досі значною мірою залежить від субсидій. Зазвичай, люди хочуть отримувати субсидії, і у нас були державні субсидії на сонячні системи для житлових будинків. Але вони зупинилися в грудні, бо закінчилися кошти. Тривалий час існувала невизначеність, чи будуть у нас взагалі якісь субсидії? Тим часом, розпочалася війна в Ірані, подорожчало пальне, газ, і люди знову зацікавилися сонячною енергією.
Я вважаю, що особи, які не зможуть отримати безвідсотковий кредит, повинні мати можливість встановити сонячні панелі без обмежень. Просто необхідно знайти іншу форму підтримки, якою, як і в сусідніх країнах, може бути, наприклад, зниження ПДВ на фотоелектричні системи. Чеський ринок не може собі дозволити чергову кількамісячну затримку у встановленні нових систем. Наслідки відчувають і монтажні компанії, які мусили закритися через тривалу паузу та відтермінування запуску безвідсоткових кредитів.
Олег Климчук: Площа Праги — майже 500 квадратних кілометрів. Населення — півтора мільйона людей. Місто поділене на 57 районів. Для порівняння площа Києва майже 840 квадратних кілометрів, а населення, не враховуючи передмість 3-3.5 мільйони. Районів у Києві всього десять. Але устрій і самоврядування у чеській столиці абсолютно різняться від Києва. І часто міська управа, бізнес та громадяни міста мають різні погляди на розвиток столиці, розповідає заступник міського голови, депутат міської ради Праги Ян Хабр (Jan Chabr).
Ян Хабр: Кожен район міста має свого мера і свою раду. Тож уявіть собі ситуацію, коли ви хочете ухвалити важливий стратегічний документ, зробити щось корисне для всієї Праги, а частина містян на це не погоджується. Наприклад, ви плануєте прокласти високовольтну електричну лінію, – а нам дійсно потрібно посилити пропускні можливості електромереж.
І така лінія має проходити через якийсь район, але частина мешканців не бажає бачити у своєму районі тридцятиметрові електричні опори. Вони — проти. Ми ж мусимо чекати, поки вони погодяться. Якось чекали більше 20 років…
У нас кожен район міста має власні права. І жителі можуть виступати практично проти чого завгодно. Тож якщо ви задумали якийсь цікавий енергетичний проект, зазвичай знайдуться люди, яким це не сподобається. Громадяни користуються своїми правами, вдаються до тиску на мерів районів і районні ради. Крім цього – Прага столиця, і закони тут не такі, як у звичайному місті. Прага керується спеціальним законом саме як столиця Чехії.
Олег Климчук: За словами заступника міського голови, місто іноді не може запровадити енергетичні новації через побоювання громадян перед змінами й через небажання втратити те, що вони вже мають.
Ян Хабр: Якось ми хотіли влаштувати зарядні станції на нічних вуличних ліхтарях й інших об’єктах для повільної зарядки електромобілів. Але почалося невдоволення. Мешканці побоювалися, що втратять місця паркування для своїх машин, якщо там будуть зарядні станції. І вони не дозволили нам це зробити.
Так ми втратили сотні можливостей для реконструкції освітлення вулиць. Пражани хочуть, щоб місця паркування були доступні для всіх, а не зарезервовані лише для електромобілів. І це правда – якщо у вас зарядна станція для електрокарів, то інші автівки там вже не запаркуєш. І це ставить у нерівні умови власників дизельних чи бензинових автівок».
Олег Климчук: Ще одна особливість чеської столиці — комунальне майно Праги. Тут свою власність мають і місто Прага, й окремі міські райони. Відповідно — у кожного своя стратегія, як цим майном користуватися. Місто Прага володіє понад двомастами закладів — театрами, музеями, школами, будинками для людей літнього віку.
Райони столиці теж мають у власності свої подібні заклади. Кожен такий об’єкт — окрема юридична особа з власним керівництвом. Для міського департаменту енергетики непросте завдання – налагодити роботу з усіма цими юридичними особами так, щоб реалізація амбітних енергетичних планів була успішною. Частина керівників йдуть на співпрацю з відділом енергетики столиці, а частині – це абсолютно байдуже, розповідає Ян Хабр.
Окремо стоять у питанні енергоефективності та енергоощадливості майже півтори тисячі пам’яток архітектури і сакрального мистецтва Праги. Більшість з них розташовані у середмісті чеської столиці, де діє захисна зона ЮНЕСКО. У Празі дуже строгий департамент збереження історичної спадщини міста. Тому місто має пильно дослухатися до побажань цієї установи, перш ніж покращувати енергоефективність давніх споруд. Але, як правило, саме ці старі будівлі найменш ощадливі у збереженні теплової енергії й електрики.
Ян Хабр: Наприклад, якщо мова про встановлення сонячних панелей у старому середмісті, в зоні ЮНЕСКО, то це абсолютно неможливо. Місто Прага законом захищає від руйнувань вид, панораму старого міста з Празького Замку. Тому на дахах будинків там не може бути жодних сонячних панелей.
Олег Климчук: Проте у Празі обмеження не лише на встановлення сонячних панелей. Одне з важливих – заборона будувати висотки в центрі міста. І вона, знову ж таки, продиктована приписами ЮНЕСКО – високі будинки не повинні затуляти вид з Празького замку.
Ян Хабр: Тут триває дискусія. Будьмо відвертими, насправді більшість пражан на боці ЮНЕСКО, їм приємно, що їхня Прага під захистом цієї організації, приємно, що вони живуть у гарному місті. Насправді, чехи на надто приязні до сонячних чи, скажімо так, технологій, що на боці довкілля. Якби сьогодні провели голосування з такого питання — «ви за те, щоб залишитися у списку ЮНЕСКО чи за нові енергозберігаючі технології?», відповідь була б чіткою — залишитися у списку ЮНЕСКО. Ось що таке Прага.
Олег Климчук: За словами виконавчого директора «Сонячної асоціації Яна Крчмара, перший бум сонячної енергетики відбувся у 2008-10 роках, коли спорудили сонячних станцій загальною потужністю 2 гігавати. А під Прагою побудували величезну як на той час сонячну станцію потужністю 35 МВт. Проте хвиля спала, бо уряд вирішив, що ці програми для країни задорогі. Другим поштовхом до масового встановлення сонячних панелей в Чехії і Празі зокрема стала військова агресія росії проти України. Чехія десятиліттями будувала свою економіку на російському газі, тож виникли й економічні, і політичні ризики.
Ян Крчмар: Ситуація ставала непевною. А тут ще банкрутує одна велика чеська компанія на ринку електроенергії, яка мала майже мільйон клієнтів. Все це спричинило енергетичну кризу. Вона в Чехії почалася дещо раніше у порівнянні з іншими країнами. У них це почалося, як вам відомо, в лютому 2022-го. Тож до того часу нові сонячні станції у нас практично не будувалися. І тут несподівано такий величезний попит на сонячні панелі, що ми у 22-му, 23-му, 24-му монтували щороку по 1 Гігавату потужностей.
Олег Климчук: Подібно як у Києві, система опалення старіших районів Праги побудована на основі великих ТЕЦ. Чеська столиця міркує, як змінити цю схему, закладену ще в 70-их роках минулого століття. 30 кілометрів на північ від Праги тоді збудували велику ТЕЦ, що працює на вугіллі, розповідає архітектор-урбаніст Зденек Вьольфль (Zdenek Völfl).
Зденек Вьольфль: Уся східна частина міста отримує тепло з цієї тепло-електроцентралі. Але нам сьогодні забагато цього тепла і струму, особливо, коли працюють сонячні станції. Крім цього, викиди від спалювання вугілля шкідливі, і місто сподівається перевести до 2033 року цю ТЕЦ на біогаз.
Маємо ще один амбітний проєкт в рамках «Кліматичного плану Праги» — використання тепла побутових стоків міста для обігріву будинків. Середня температура стоків +15 градусів улітку і взимку. Ми отримуємо їх щосекунди 3-4 кубічних метри. Зараз працюємо над ідеями, як це тепло використати для обігріву житлових кварталів неподалік станції очистки стоків. Тут можна задіяти принцип теплових помп. Орієнтуємося в цьому на досвід Стокгольма. Сподіваємося, що в 2028 році розпочнемо роботи.
Олег Климчук: Звичайно, сонячні станції — не панацея у реформуванні енергетичного ринку Чехії. Хоч сьогодні вони виробляють 7 відсотків струму в загальному балансі, 42 відсотки електрики досі дають дві чеські АЕС. Однак, чехи, зокрема пражани, мислять інакше. Як каже Петр Вольф, головне у енергоощадних проектах це — мати мету і рухатися вперед. Та є ще одна важлива для чехів річ.
Петр Вольф: На прикладі багатьох проєктів я бачу, що часом їх неможливо втілити в повному обсязі. Через специфіку міста і його історичних будівель в багатьох випадках, скажімо, краще встановити типову сонячну станцію за межами Праги, а потім ділитися енергією. Так навіть буде дешевше. Але, тут важливий сам підхід до питання. І справа не лише в заощадженні енергії, а й у кліматі Праги, в якісних умовах життя людей».