Фото: Pixabay
Інститут масової інформації у жовтні проаналізував, якими соцмережами найбільше користуються локальні медіа. Від Луганщини до моніторингу потрапили Реальна газета, Трибун, Телегазета, Зміст, Попасна.City. Усі ці медіа релоковані і працюють на підконтрольній Україні території.
У 2014-му редакція релокувалася з Луганська до Рубіжного, а у 2022-му — до Києва. Онлайн-видання Трибун має акаунти у Telegram «ТРИБУН | СХІД» (7 515 підписників), Instagram (10 800 підписників), YouTube (1850 підписників), Х (1650 підписників), Facebook (50 тисяч підписників), ТікТок (12 тисяч підписників).
Facebook-сторінка видання оновлюється регулярно, кілька постів тут з’являються кожного дня. В Х-акаунті, Instagram можуть бути перерви у добу. Останнє відео на YouTube-каналі опубліковане два місяці тому.
Не всі, але велика частина ілюстрацій оформлена з використанням жовтого кольору.
«Цільова авдиторія суспільно-політичного оглядача «ТРИБУН» — переселенці зі Сходу, а також жителі окупованих територій Луганщини та Донеччини. Як і до повномасштабного вторгнення, ми продовжуємо інформувати людей, які залишаються в окупації, але після лютого 2022 року змінились канали комунікації. Якщо раніше це був переважно сайт, то зараз – соцмережі», — розповідає заступниця головного редактора ТРИБУН Валерія Мельник.
За її словами, великий відсоток людей з окупації читає Трибун у Telegram, а також дивиться відео у ТікTок.
«Останнім часом наша аудиторія в соціальних мережах збільшилася за рахунок цікавого ексклюзивного контенту, а також перепаковки текстових матеріалів з сайту на кепшн – відео та картки. На сайті ми інформуємо про виплати, гуманітарну допомогу та іншу життєво необхідну інформацію для переміщених осіб, розповідаємо історії успіху релокованого бізнесу сходу, історії військових, життя біженців за кордоном та ВПО в Україні», — говорить Валерія.
Також видання велику увагу приділяє спростуванню російських фейків про Луганщину та Донеччину, аналізує процеси, які відбуваються на цих територіях.
Головний редактор видання Олексій Артюх май свій Telegram-канал «АРТЮХ«, у якому також поширює контент видання ТРИБУН.
Редакція Реальної газети виїхала з Луганська у 2014-му. Відтоді журналісти працюють дистанційно, живучи у різних містах. Видання має Facebook-сторінку (1800 підписників), акаунт в «Х» (360 читачів), YouTube-канал (23 400 підписників), а також Telegram-канал головного редактора Андрія Дихтяренка «Реальний Донбас. Дихтяренко«(956 підписників). Тут він пише свої думки про події на сході України, а також просуває матеріали власного видання.
На Facebook-сторінці контент з’являється кожного дня, до деяких дописів створюються колажі.
В Х-акаунті редакція більше розповідає про те, що відбувається на окупованих територіях Луганщини, зокрема, про дії колаборантів.
До прикладу, публікує уривки їхніх виступів на місцевому пропагандистському телебаченні.
Загалом, Реальна газета від початку війни постійно стежить, як працює російська пропаганда на окупованій території Луганської області та досліджує, як влаштована її структура. Також тут є іронічні пости спеціально для поціновувачів креативного безглуздя угруповання «Л/ДНР».
Загалом контент у соцмережах і на сайті видання схожий, але не стосується YouTube-каналу, адже він російськомовний. Окрім новинного дайджесту редакція адаптує україномовні розслідування під російськомовні відео для YouTube.
Як приклад такої адаптації матеріал «Як зайти в «Ощадбанк» та «Дію» з окупованої території. Три складні лайфхаки» на сайті і «Как людям из оккупации пройти идентификацию для соцвыплат онлайн?» для YouTube.
За останній рік редакція також попрацювала над покращенням візуалізації контенту як на сайті, так і у соцмережах. Приміром до аналітичного матеріалу «Ізраїль, ХАМАС, і «ЛНР». Як окупанти зраділи новому конфлікту» створений колаж, а на Facebook-сторінці найцікавіші цитати оформлені в окремі ілюстрації.
Телегазета релокувалася з Кадіївки до Старобільська у 2014-му, висвітлювала події у місті і районі. У Facebook медіа має сторінку з 21 тисячею підписників та групу на 17 тисяч учасників.
Як пояснив у коментарі ІМІ головний редактор Дмитро Шенгур, у групі він намагається публікувати лише локальні новини. Сторінки оновлюються щоденно, видання докладає зусиль, аби тримати зв’язок з аудиторією через соцмережі, збирати та подавати перевірену інформацію.
Також видання має Telegram-канал «ТЕЛЕгазета Старобільськ» (1100 підписників) і чат-бот, до якого можна надіслати новину або зв’язатись з редакцією.
«Ми маємо найбільшу аудиторію в Facebook. Також непогано вдається в Instagram (10400 підписників). В Telegram прийшли трохи запізно і там наразі маємо сильну конкуренцію у вигляді різноманітних телеграм-каналів. Проте цю платформу вважаємо важливою, адже на окупованих територіях нею користуватись людям зручніше», — пояснює головред видання.
Видання має і YouTube-канал «Starobilsk Online«. Більша частина відео на каналі — про локальні події у Старобільську або на тимчасово окупованій території Луганщини загалом. Аудиторія каналу 2600 підписників.
«Маємо деяку аудиторію в YouTube. Але через те, що відео довгий час ми взагалі не робили, та й зараз наша активність там зовсім не така як до повномасштабного вторгнення, то й переглядів теж там небагато», — говорить Дмитро.
Втім, якщо цікавитеся подіями на тимчасово окупованій території Луганщини, то відео Starobilsk Online варто відвідувати, адже журналісти докладають зусиль, щоб викривати російські фейки. Як от відео пропагандистів про «обилие автотранспорта на дорогах Старобельска».
Або ж відео про історію Старобільська.
За словами Дмитра Шенгура, медіа намагалися просувати і у ТікТоk, створювали Viber-канал, але ресурсів на повноцінну роботу там не вистачало.
«Соцмережі дають нам наразі значно ширший канал спілкування з аудиторією, ніж сайт. Тому, звичайно, їм приділяємо увагу— можна сказати першочергову» — говорить головред Телегазети.
Видання «Зміст» релокувалося у 2022 році із Сєвєродонецька. Нині співробітники працюють на підконтрольній території. «Зміст» представлений у Facebook (1700 підписників), має Telegram-канал «Зміст тижня» (129 підписників, не оновлюється з березня 2022 року), а також YouTube-канал, останнє відео на якому оприлюднене рік тому. Неактивність у соцмережах пов’язана із фінансовими проблемами медіа, адже до повномасштабного вторгнення «Зміст» активно розвивав свій YouTube-канал, відео мало оригінальне оформлення. Там збереглося багато відео із візитів митців до Сєвєродонецька, розмов із активними жителями міста.
І, звісно, тут є багато цінного відео з довоєнним Сєвєродонецьком та сусідніми населеними пунктами.
Редакція Попасна.City релокувалася у 2022 році до міста Сміла Черкаської області.
Ще у травні того року головний редактор видання Ярослав Нестеренко в інтерв’ю ІМІ розповідав, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну показало переваги соцмереж перед сайтами.
Коли у місті обстріли стали щільнішими, зникло світло. Він з жінкою і дитиною жили в коридорі, намагалися менше підходити до вікон. Зв’язок із колегами він втратив.
«Я працював сам з телефона. Вмикав його і заповнював стрічку Facebook, бо з телефона в адмінці (сайту, — авт.) важко працювати, та й зв’язок став гіршим. Мені потрібно було швидку написати в стрічку інформацію: коли потяг, коли автобус. Треба було все робити оперативно. Там з’явився хліб, там — запрацював магазин. Одразу пишемо. Люди біжать туди по хліб. Один раз поповнювали банкомати. Ми написали, люди туди пішли. Тобто на сайт поки зайде, перейде — це додатковий час потрібен. Ми тільки фейсбук-сторінку заповнювали», — розповів Ярослав.
Facebook-сторінка Попасна.City має 15 тисяч підписників. Оновлюється щоденно.
Окрім новин з сайту видання просуває і інші проєкти, такі як «Або — агенція медійного росту», яка і допомогла у створенні Попасна.City.
До прикладу, на сторінці медіа постійно з’являються дописи про «Меморіал: вбиті росією».
Або ж відео з історіями українських вірмен на YouTube-каналі Свої (теж заснований «Або — агенція медійного росту»).
Також медіа має Telegram-канал «Попасна.City«, але на ньому очевидні перебої з наповненням від двох до чотирьох днів. Instagram-акаунт Попасна.City нині недоступний.
Ярослав Нестеренко пояснює пріоритетність роботи у соцмережах.
«Основне — Facebook і Telegram. Потроху ведемо. Вели Instagram, але зараз вже менше це робимо, бо нема кому це робити, а медіабатальйон більше сайтом займається і Facebook. Втім, можливо, ми це питання і вирішемо», — говорить головний редактор.
Також Попасна.City має YouTube-канал (2900 підписників). Близько року він не оновлювався, але за останній місяць тут з’явилося кілька відео. Вони про життя переселенців з Попасної у Черкасах. Саме до цього міста після повномасштабного вторгнення РФ в Україну переїхав і головний редактор Попасна.City.
Загалом релоковані медіа розуміють важливість і переваги просування контенту соцмережах. Помітно, що вони вкладають у розвиток акаунтів на різних платформах наявні ресурси. Але є вони не у всіх, тож, кожна редакція сама визначає для себе пріоритетність серед соцмереж. Абсолютно всі медіа, які потрапили до моніторингу, регулярно оновлюють Facebook-сторінки, визнаючи при цьому прогресивність Telegram і прагнучи завоювати свою аудиторію у цьому месенджері. Найменше уваги луганські медіа приділяють Instagram-акаунтам.
Валентина Троян, ведуча Громадського радіо, представниця ІМІ у Луганській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.