Фактчекінг від Facebook в Україні: чому зараз і чи буде він ефективним

Адміністрація соціальної мережі Facebook у першій половині наступного року хоче запустити в Україні програму фактчекінгу – тобто перевірки інформації. Для цього компанія хоче залучити місцеві організації, а дані з ознаками маніпуляцій вирізняти спеціальним кольором. 

“Я ж кажу за себе особисто: інколи буває, що 25 коментарів можна написати за 15 хвилин, інколи за 30. Якщо справа більш грунтовна, то поки один коментар напишеш, це десь хвилина-дві”.

Це фрагмент фільму «Я — бот», який у вересні випустило Slidstvo.info і Hromadske.ua.

Журналісти дослідили, як під час парламентської кампанії в Києві працювала ботоферма — організація, чиї співробітники створювали несправжні сторінки у соцмережах, писали позитивні або негативні коментарі про політиків. Журналіст видання Slidstvo.info Василь Бідун понад місяць працював ботом. Розповідає: такі, як він, мали не тільки тиснути на емоції, але й писати неправду. 

«Коли нам казали писати коментарі, наприклад, на підтримку Анатолія Гриценка, нам доносили, що треба акцентувати на його позитивних рисах, і в тих постах ми мали акцентувати і маніпулювати на цьому. Але також нас просили критикувати його тодішнього головного опонента Ігоря Смешка. Ми могли однозначно якусь непідтверджену, негативну інформацію подавати — наприклад, що він агент Кремля», — розповідає журналіст.

Компанія Facebook намагається відстежувати несправжніх користувачів та фейкові сторінки. Наприклад, у вересні керівниця з публічної політики Facebook щодо України Катерина Крук заявила, що адміністратори соцмережі видалили маже 200 профілів, 150 сторінок та 80 груп. І тільки за однією з цих фейкових сторінок стежили понад 4 мільйони користувачів. Напередодні Катерина Крук повідомила, що з наступного року Facebook буде перевіряти і справжність інформації – запускає фактчекінгову програму:

«У нас є система, яка відпрацьована у світі — це програма під назвою Тhird-party fact-checker. Ми співпрацюємо із локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент», — цитує представницю Facebook ресурс «Детектор медіа».

Редактор ресурсу VoxCheck Максим Скубенко вважає: проблема перевірки інформації у Fecebook постала ще у 2014 році, коли почалася російська гібридна агресія проти України. Наводить приклад, як його організація вже цьогоріч зазнала інформаційної атаки: 

«Це була масована інформаційна атака на наш ресурс з боку каналів Медведчука — 112, ZIK, Newsone — і цілого пулу зливних бачків, які у відповідь на нашу перевірку слів Медведчука, що він збрехав, почали запускати на нас атаку. Це тривало кілька днів, були канали підключені, статті написані через ЗМІ, і так далі, і тому подібне».

 Систему, яку планує запустити Facebook в Україні, Скубенко вважає ефективною:

«Система складається з двох частин: є програмні алгоритми Facebook, які борються з дезінформацією, але є ще також умовний, локальний фактчекер — організація або людина, яка може маркувати ті чи інші статті як дезінформацію».

Програма з фактчекінгу Facebook в Україні запрацює в першому півріччі наступного року. А поки журналіст Василь Бідун дає просту пораду: не читати коментарі.  

«Важко ідетифікавати, чи це справжній користувач, у чиїх інтересах написаний коментар, якщо ти не знаєш людину, яка пише коментар, якщо її профіль не знайомий», — пояснює журналіст.

Сторінки ботоферми, де працював Василь, Facebook приблизно тоді ж, коли вийшло журналістське розслідування.