Про ініціативу Форум-фестиваль «Місто щасливих дітей» говорили з активісткою з Ужгорода Ольгою Павловою.
Основна мета проекту — залучити ужгородців та гостей міста до активного, змістовного дозвілля та якісного сімейного відпочинку, забезпечити доступність участі для усіх охочих, сприяти розкриттю інтелектуально-творчого потенціалу дітей, підвищити рівень екосвідомості та соціальної відповідальності жителів міста, сприяти соціокультурному розвитку громади.
Фестиваль планують провести в Ужгороді. Скажіть будь ласка, у чому полягає ідея заходу та чому це важливо?
— Насправді це не просто фестиваль, це величезний захід з благодійною та соціальною складовою. Народилася ця ідея ще у 2017 році, коли буквально кілька людей організувалися для того, щоб провести такий великий захід в Ужгороді. Я не знаю, як в інших містах, але тут досі не було жодного масового заходу такого формату, який приділяв би увагу не тільки розважальній частині, а й інтелектуальній, творчій та спортивній.
Ми показали приклад, як можна організувати сімейне дозвілля із великим смисловим навантаженням і доступне. Ми максимально намагалися поінформувати людей, щоб абсолютно усі мали змогу прийти на свято. Наша мета була, щоб усе, що відбувається у нас, було абсолютно безкоштовно, для того, щоб люди різних статків могли взяти участь. Наша інформаційна кампанія активно поширювалася на громадський транспорт, також, щоб дітки з інвалідністю могли долучитися до нас, і щоб їм теж було комфортно.
Наша мета була провести захід «без пива, диму та шашликів»
Чому це робиться? Тому що зазвичай у комерційних фестивалях приходять продавці різного краму, продають шашлики і вино, і нуль інтелектуальної програми для дітей та сімей.
Уже двічі ми проводили аналогічні заходи, зокрема і з благодійною метою. Ми вже двічі передавали кошти на лікування. Цього разу у нас виникла ідея подати цей проект на ініціативу громадського бюджету.
І бюджет фестивалю, зазначено, зараз становить 733 тисячі 750 гривень, це сума зовсім не мала.
— Так, і всіх вона лякає.
Чому?
— Лякає, тому що люди не звикли. Дивіться: коли ми вже проводили кілька разів заходи, це все робилося абсолютно на «голому» ентузіазмі волонтерів та майстринь, які приходять. Уявіть собі: три тисячі людей. Для Ужгорода, у якому всього 116 тисяч, це колосальний захід.
Той досвід, який ми мали, і від чого ми відштовхуємося, це понад 3 тисячі відвідувачів, які у нас уже були. Наше завдання таке, щоб усе, що відбувається було таким, щоб не було дитини, якій нема чим зайнятися.
Повну версію ефіру слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться у відеозаписі зі студії Громадського радіо