Фото: Рixabay
Замість води з крана — іржава рідина. Такими є реалії жителів населених пунктів Луцької громади, чиї домівки поруч із найбільшим сміттєзвалищем Волині. Особливо гостро проблема питної води стоїть для людей, які живуть у приватному секторі.
Мешканці низки сіл, розташованих поблизу Луцького полігону твердих побутових відходів, роками змушені користуватися фільтрами для очистки води з крана. Адже жовту рідину, яка тече з крана на кухні, вживати лячно. Особливо актуальна ця проблема у селищі міського типу Рокині та селі Брище, розповідає мешканець селища Рокині Роман Остапчук:
«На цей час — не дуже. Іржава дуже, мутна, з запахом. Як без цього».
Юрій Ричук переїхав до Луцька декілька років тому. До цього мешкав у Рокинях — там доводилося щомісяця замінювати фільтри для очистки води.
«Мої фільтри, які використовував на питну воду, зношувалися буквально за місяць. Я щомісяця міняв воду і виймав з колби фільтри просто із сантиметровим нальотом іржи», — розповідає чоловік.
Читайте також: Cморід, пил, нечиста вода: перевантажений сміттєвий полігон на Волині дошкуляє місцевим жителям
Ситуація не надто змінилася і нині. Жителі приватних будинків і далі змушені користуватися фільтрами, аби мати змогу очистити воду. Журналістка Валентина Куць, яка мешкає у Рокинях, зазначає:
«Ми користуємося фільтром домашнім. На вході фільтр і ще кухонний фільтр. Намагаємося користуватися завжди. Знаю, що сусіди брали колись (воду — ред.) обстежували, то казали що результати були не дуже хороші».
На наше звернення речниця Держекоінспекції у Волинській області Мар’яна Самойлюк повідомила, що контроль за якістю питної води не належить до компетенції відомства. Інспекція контролює вплив звалища на підземні води, ґрунти та атмосферне повітря.
Якість води у селах, які межують із луцьким сміттєзвалищем, загалом гірша, ніж в інших населених пунктах громади. За словами депутата Луцької міськради Михайла Находа, це підтверджують не лише слова людей, але й результати аналізів води. Найгірша ситуація у Рокинях і Брищі. Тому, у цих селах встановлять спеціальні модульні станції.
«Це не лише очищення води, але і добування води. Тобто, на заміну старим водонапорним баштам, які качають воду з верхніх, так би мовити, шарів, будуть добувати з глибших свердловин. Цю воду знезалізнюватимуть, знезаражуватимуть», — пояснює Михайло Наход.
Одна така станція коштує близько 2,5 мільйонів гривень. Планується, що на ці роботи гроші з міського бюджету виділять вже наступного року.
Мирослав Ватащук, Луцьк, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS