Глядачі «Сватів» не вийдуть підтримувати Зеленського – політичний експерт

Пропонуємо вам розмову із політичним експертом Бюро аналізу політики Віктором Бобиренком, який ще три роки тому передбачив перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах. Зараз пан Віктор говорить, що важко спрогнозувати події, які відбудуться навіть за сім-вісім місяців

Зняття депутатської недоторканності – чи справді така перемога?

Це радість для багатьох людей, але тоді можна в докір сказати: «Ну на хліб же не намажеш!», як Томос і безвіз. Недоторканість тричі не намажеш на хліб, бо що від того пересічному громадянину? Це задовольняє нашу кровожерливу частину душі – от їм гадам, от тепер вони поплачуть! Але в парламент прийшло 80% нових людей, а ті, хто мав би плакати – це минулі скликання, особливо за часів Януковича або до нього, коли країну дійсно грабували і коли дійсно депутатські мандати приносила зарплати, адже за деякі рішення давали і по 100 тисяч, і по мільйону. А зараз прийшло 80% юних, усміхнених, вони ж слуги народу, ми ж маємо бути в них впевненими. Я ще можу засумніватися в «Опозиційній платформі – За радість Путіна».

• Зняття недоторканності лише задовольняє нашу кровожерливу частину душі

Зняття недоторканості нічого не дасть не тільки виборцям, це нічого не дасть і Україні. Це Україні принесе лише мінус. Володимир Олександрович каже: «Ми ж не будемо саджати депутатів за їхню політичну діяльність», але ж депутату можна підкинути наркотики, спровокувати, і таким чином арештувати не за політичну діяльність, а за те, що в нього пів багажника наркоти. А ми розуміємо, що депутат сидить за те, що він вчора сказав хулу на президента. Ми зняли запобіжник, в якому було багато негативу, але був й позитив – депутат дійсно не боявся. Що доброго відбулося цим літом, коли вибрали «слуг народу»? Ми нівелювали принцип, коли частина людей йшла в депутати за оцим захистом, але вони захищали не так себе, як свій бізнес. Тобто це й так вже помножено на нуль. Зараз, зрозуміло, що зняття недоторканності зроблено для картинки. Адже люди хочуть цього, люди радіють, 20 років цього чекали – і от нарешті воно відбулося, коли вже не потрібно. Тепер під це можна прийняти непопулярне рішення по землі, у Володимира Олександровича є індульгенція на це, і на щось ще. Це бліцкриг в стилі Наполеона. Але ті, хто пам’ятають історію, знають, що Наполеон спочатку дуже швидко перемагав в швидких походах, але в довгих – він програв і закінчив на острові Святої Олени. Володимир Олександрович теж перемагає у швидких бліцкригах, а як йому буде довга війна?

«Закритий» уряд

Всі кажуть, як добре, що зайшов новий уряд, там ще більше реформаторів, ніж було у Яценюка і Гройсмана, має ж вийти в них. А я кажу, що навряд чи вийде, тому що є кілька факторів. І один з основних факторів, що немає ні у Верховної Ради, ні у президента, ні в уряду зворотного зв’язку із суспільством, з експертним середовищем, зі ЗМІ. ЗМІ взагалі вони хочуть помножити на нуль, вони кажуть, що вони нам не потрібні.

Зеленський – диктатор?

Зеленського вибирали як порядну людину, як людину з народу. А наша ментальність людини з народу трохи відрізняється від європейської ментальності. Європейська ментальність говорить, що «закон суров, но закон», а нашу ментальність дуже чітко показує українське прислів’я – «закон, як дишло, як повернеш, так і вийшло». І тому революційна доцільність важливіша процедури. А ми зараз бачимо що? Для людей, які розуміються на праві, це шок, коли президент дає доручення голові фракції, депутатам. Це різні гілки влади! Далі – він в кардинала забирає гвардійців, переводить їх в стан мушкетерів, замикає на себе всі силові структури. Хоча, якщо прийде страшний атас, це все не врятує, і нікого ще з диктаторів не врятувало. Проте це вже схоже на диктатуру, коли замикаються на одну людину всі силові структури.

Путч

Це класний стьоб, як він класно зайшов! Я думаю, це був вкид, як казав Вальтер – «якщо Бога немає, його треба було придумати». Це класний громовідвід: хтось посміявся, хтось пожахався тому, який страшний Порошенко – мирним шляхом чесно віддав владу, а тепер буде захоплювати.

Порошенко VS Зеленський – подвійні стандарти?

Я сподіваюся, що це все для Порошенка стало страшним і жахливим уроком, як і для всього проукраїнського політикуму, того, хто дійсно націлений на те, щоб Україну вивести в Європу. Тому що дійсно помилок було багато і цього не спишеш. Проти нього велася цілеспрямована інформаційна війна, і вона велася як з боку Російської Федерації, так і з боку місцевого олігархату. Ну, наприклад, йому ті Мальдіви і досі згадають, а те, що Володимир Олександрович вже п’ять разів був то на Ніагарі, то ще десь, а пан Богдан – в Сен-Тропе, то ніхто не плаче — не чіпайте хлопчика, бо він мусить відпочити. І те, що в Порошенка було кумівство, то страшне, а те, що новий президент всіх друзів ще з горщика порозсаджував по кріслах, то нічого, бо на когось він же мусить спиратися. Те, що не вибачалося Порошенкові, зараз з легкістю вибачається Зеленському.

• Те, що в Порошенка було кумівство, то страшне, а те, що новий президент всіх друзів ще з горщика порозсаджував по кріслах, то нічого

Але ж це буде недовго, це буде до перших поразок. А перші поразки в нас вже прийшли. Згадаємо «обмін», коли Російська Федерація зробила так, як завжди робить – наче обмін буде, а коли вже зібралися міняти, вони роблять ще одну умову, яку ми виконати не можемо, і вся провина звалюється на нас. Це був удар, хоча поки що він на репутації Зеленського ніяк не позначився. Він отримав ще один удар по самолюбству, коли на 24 серпня до нього на акцію кияни не прийшли, зате прийшли на альтернативний марш, де громадянське суспільство показало свою можливість самоорганізуватися.

Зеленський – з народом і без активного середовища

Я б хотів, щоб у Зеленського вийшло. Я не був його прихильником, коли він балотувався, але зараз ми в одному човні, я хочу щастя Україні, а значить мушу бажати успіху і президенту цієї країни. Але в них не вийде, тому що в них немає середовища. А середовище і надихає, і контролює. А в нього команда прийшла тільки на його бренді.

• В Зеленського нічого не вийде, тому що в нього немає середовища

Поки Наполеон успішний, все добре. Тільки Наполеон отримав раз-другий по вухах, його зріклися навіть власні маршали, і армія, і парижани. Як швидко здадуть Володимира Олександровича, коли він почне сипатися, або Росія почне наїжджати? Зеленському завжди аплодували, але ж він ніколи не потрапляв під обструкцію, в нього ж ніколи гнилими помідорами не кидали, а як він себе поведе в такій ситуації? Ми не знаємо. Середовище повинне мати якісь маркери. Я виховувався в середовищі, де було чотири дуже чіткі маркери: «Україна – понад усе», «Свобода – ціни немає», «Гідність вища за життя», «Нульова толерантність до корупції». Це ті маркери, з якими ми йшли на Майдан і перемагали. А команда Зеленського – це не середовище. І це основний фактор ризику для нього. Якщо воно не сформується, нічого не вийде, а я думаю, що з випадкових людей середовище з однаковими маркерами, з однаковим баченням світу, з однаковими радощами і болями не сформується.

Глядачі «Сватів» не вийдуть підтримувати Зеленського, і ми можемо попасти в таку ситуація, коли я вийду, ми вийдемо – люди, в яких за плечима два-три Майдани. Для мене Україна – понад усе, якщо ущипнуть десь боляче українського президента, а в його обличчі – Україну, то може бути так, що і я десь буду стояти на барикадах за Зеленського, якщо ми будемо пливти в одному човні. А мій човен називається «Україна» і наш курс – на Європу. Поки ми в одному човні з Володимиром Олександровичем, нам по дорозі. Добре, якщо буде так. Але я поки не впевнений в команді, яка нас везе, і чи хоче вона плисти в правильному напрямку.

Чому зараз не можна спрогнозувати, що буде через сім-вісім місяців?

Ми зараз як «витязь на распутье». І не тільки ми, а й світ, адже ми ж не основний гравець в цьому світі. Тому ми дуже залежні від того, як буде, наприклад, у Трампа з Китаєм. Світ дуже швидко змінюється, і ми нічого не можемо передбачити. Єдине, що я можу сказати, що можуть народжуватися кілька лідерів думок і з часом – зникати. Як от Надія Савченко – побула кумиром і потім десь спливла. Зараз, якщо будуть намагатися топити Віталія Кличка, то він може стати тим знаменом, навколо якого будуть об’єднуватися. Але взагалі, коли посипеться Володимир Олександрович, то буде на коні той, хто скаже: «Вову виносьте, я знаю, як врятувати українців». І це буде той, кого хвиля винесе. Юлі вже не повірять, та й Порошенкові вже не повірять, вже він не повернеться. Це має бути людина, яка скаже: «Я знаю, куди вести Україну», і треба, щоб цьому повірили.

• Коли посипеться Володимир Олександрович, то буде на коні той, хто скаже: «Вову виносьте, я знаю, як врятувати українців»

«Такої класної позиції, яку має нинішній уряд, не мав жоден уряд України»

У передвиборчих програмах малювалася картинка, що ми у поступі реформ знаходимося в точці нуль. А насправді, згадайте, якою була босоногою наша армія у 2014-му році, коли волонтери годували, вдягали, взували, озброювали, і яку ми маємо армію зараз. Ми мали нуль реформ, а зараз в нас пішли реформи – і школа, і медицина, і основна реформа, яка не просто пішла, а й має класний резонанс в суспільстві – це децентралізація. Я б так порівняв: уявімо 1945-ий рік, радянська армія вже зайшла в Європу в орденах і медалях. І от цим переможцям назустріч женуть колону наших же армійців полонених, яких визволили у березні-квітні 1945-го року. І вони йдуть – оці змарнілі, чорні, хто вижив у полоні, ті, хто потрапив в котли 1941-го року, в них немає ні орденів, ні медальок – вони ніхто. Вони похнюплені, а переможці трохи вередують ними і жаліють. Так і зараз – нові урядовці соромляться сказати про попередників щось гарне. Хоча вони все зробили для того, щоб ця армія вже прийшла перемагати. Вони вистояли свій «Сталінград» і «Курську дугу». Яценюк взагалі пожертвував усім, прийнявши на себе сміливість і збільшив тарифи. І тепер Володимиру Олександровичу і новому уряду не треба підвищувати тарифи, хоча їх будуть не любити за те, що вони їх не опустили в два або в чотири рази. Але ж підвищувати не треба – найнепопулярнішу реформу зробили до них. І тепер похнюплений Яценюк, як наче він був у німців у полоні і здався сам разом з дивізією. І з децентралізацією – до березня закінчить, прийнять зміни до Конституції, провести вибори, зробити новий адміністративно-територіальний устрій. Тобто вже і Сталінград пройшли, і Курську дугу, і Київ відбили – тобі тільки салюти пустити. Такої класної позиції, яку має нинішній уряд, не мав жоден уряд України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі