Говорити про реванш колишніх регіоналів зараз неможливо — соціолог

Говорити про реванш колишніх регіоналів зараз неможливо — соціолог

Соціолог Любомир Мисів розповідає, як до рейтингів потрапили Вакарчук і Зеленський, і в кого точно немає шансів стати президентом

Про останнє соціологічне дослідження групи «Рейтинг» говоримо з заступником директора соцгрупи Любомиром Мисівим.

Любомир Ференс: «Президентський рейтинг» не змінився. Лідирує Юлія Тимошенко, за неї готові віддати голоси понад 13% всіх опитаних. На другому місті – майже 8% – Зеленський. І на третьому – Петро Порошенко, майже 7%. У мене запитання: Зеленський не заявив, що буде балотуватися на Президента України. Київський міжнародний інститут соціології проводив своє опитування і питався про майбутні вибори до Київської міської ради, і у фаворитах опинилися партії «Блок Святослава Вакарчука», Блок Петра Порошенка і ВО «Батьківщина». І Зеленський, і в опитуванні КМІС партія Вакарчука, якої не існує… Що за феномен?

Любомир Мисів
Любомир Мисів: Це феномен нових політиків, про яких зараз дуже багато говорять. Зеленський і Вакарчук, які відкрито не заявляли про те, що вони йдуть на вибори, але в експертному середовищі, очевидно, про це проговорюється.

Кампанія Зеленського розпочалася досить активно, всім відомий серіал «Слуга народу». Очевидно, зараз навіть є тізери, які поширюються відповідним телеканалом і в інтернеті. Стосовно Святослава Вакарчука – якщо ми прослідкуємо, звідки він виник, це історія, яка виникла з преси. Очевидно, коли про це говорять багато хто, на цій особистості фокусується увага і формується електоральний рейтинг. Якщо він є, його легко трансформувати у партійний рейтинг. Українці звикли орієнтуватися на лідера партії, вони не голосують за ідеологію.

Любомир Ференс: Тобто українцям не потрібна класична партія з ідеологією, партійною структурою, головне – медійне обличчя?

Любомир Мисів: Я не до кінця погоджуюся з тезою. Вони ще не готові голосувати за партію чіткої визначеної ідеології. Не тільки в Україні, в світовому глобальному контексті ідеологій з чіткими рамками не існує.

Любомир Ференс: У США існують демократи і республіканці, в Британії – консерватори і лейбористи.

Любомир Мисів: Очевидно, традиція, яка склалася в цих країнах, має певну основу. Суспільство, яке вже бачить результат цих змін політичних партій, воно є зумовлено історично і так вони живуть. Україна в своїй новітній історії – це надто маленький період, щоб говорити про створення ідеологічних партій. Україна не має чітко сформованої політичної системи. Ми самі говоримо про те, що орієнтовані на лідерів, це пережитки радянської системи, вождізму. Зараз частково воно змінюється, але якщо говорити про ідеологічні партії…

Любомир Ференс: Український виборець чимось відрізняється, критичне мислення сильніше, слабше? Що люди говорять?

Любомир Мисів: У першу чергу, треба виходити з ціннісної системи українців. Ми тяжко виходимо з патерналістичної радянської системи, ніби держава щось винна. Перехід до цієї так званої інтернальної позиції відбувається довго, складно і не є процесом одного, двох чи десятьох років. Для цього повинні відбуватися певні поштовхи, в нас вони відбуваються у вигляді майданів, але поки що не фіксують до кінця цієї позиції, лише є виявом її, а далі люди заспокоюються. Вони хочуть продовжувати жити, бо середовище є інакшим за європейців.

Є відсутність певних еліт, відсутність державної історії довгий час. Ми говоримо про останні 200 років. Очевидно, що нам ще треба пройти цей шлях, зрозуміти, хто взагалі ми такі, на яких базисах ми будемо будувати свою державу. Ми багато, як соціологи, говоримо про це. В нас до кінця навіть не сформоване питання приватної власності, держави, законності. Це складний і довгий шлях, ми повинні його пройти. Але українці змінюються. За останні 10 років ціннісний світ українців змінився. Ми рухаємося в певному напрямку. Коли індивідуалізм, коли людина бере відповідальність на себе – вона перемагає цей патерналізм.

Наталка Соколенко: Все ж — як потрапили прізвища Вакарчука і Зеленського в опитувальники соціологів?

Любомир Ференс: Фактично група «Рейтинг» ввела їх у топ-гравців…

Любомир Мисів: Очевидно, якщо ви проаналізуєте оприлюднення інших соціологічних компаній, то без Вакарчука і Зеленського і там не обходиться.

Як виникає людина у президентському списку? Очевидно, перед тим проводяться різні опитування, які не оприлюднюються. Вони будуються на довільному списку, де включається ставлення людей. Поступово моделюються списки у вигляді включення того чи іншого кандидата. Є люди чи політичні групи,  зацікавлені фінансово у висуненні тієї чи іншої людини на президентський рейтинг. Перед тим проводиться кропітка методична робота для того, щоби розуміти, є в цієї людини політичний потенціал, чи не має. Тоді, якщо особистість, яка може потрапити в політичний рейтинг, вже переходить за межу більше 4-5%, не включати цю особистість, очевидно, неможливо. Вона потрапляє в іншого кандидата і це впливає на загальний результат. Чи підуть ці політики на вибори – це вже інше питання. Це велика загадка цих виборів. Говорити про те, хто переможе – зарано. Якщо будь-хто з рейтингів не піде на вибори – ситуація різко зміниться. Той самий запит на Вакарчука і Зеленського – це запит на інтернальну позицію.

Любомир Ференс: Тобто люди, які самі себе зробили?

Любомир Мисів: Так. Ми коли говорили про Зеленського на своїй конференції перший раз, ми показували ці ціннісні зміни, які відбулися.

Любомир Ференс: 43% опитаних вважають, що наступним президентом має стати кандидат з великим досвідом управління країною, майже така сама кількість вважає, що має прийти нова особистість. Оце поділ між Юлією Тимошенко і Петром Порошенко з одного боку, з іншого –  Зеленським та Вакарчуком?

Любомир Мисів: Так, але у цю нову особистість також включається і Рабіновіч та інші.

Цікава динаміка. Якщо ми порівняємо з 2012 чи 2014 роком – запит на нові партії чи обличчя був менший приблизно в 2 рази. Близько 20% хотіли проголосувати за нові партії, більшість були схильні голосувати за стабільні партії, які вже були. Зараз запит на радикальні певні зміни.

Я можу сказати про дві особистості, які реально втратили рейтинг протягом цього часу. Я не можу говорити, що все так сумно, але дійсно втрата величезна. В першу чергу – Андрій Садовий (2,4%). Навіть «Самопоміч» має рейтинг дещо більший. Другий кандидат, який поступово втратив рейтинг – Олег Тягнибок з партії «Свобода». Патріотична тема є в діючого президента, він привертає більше уваги, тож патріотичний електорат більше орієнтується на нього.

Наталка Соколенко: Немає тут такого маятнику? Кравчук – потім Кучма, Ющенко – Янукович. І от Порошенко… Можливо електоральні симпатії похитнулися на схід?

Любомир Мисів: Ні, вони не можуть зараз на схід хитнутися через воєнну агресію і відсутність частини електорату у виборців. Вплив біло-блакитного електорату значно менший. Говорити про реванш колишньої «Партії Регіонів» – це майже нереально.

Останнi новини