Громадськість нарівні з державою: як київська ініціатива контролює якість повітря у місті

Громадськість нарівні з державою: як київська ініціатива контролює якість повітря у місті

У Києві та Київській області моніторингом повітря займається Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, проте вже два тижні працює мобільна лабораторія, яка є громадською ініціативою

Забруднення повітря у Києві та області моніторить Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського. Вона входить до складу Укргідрометцентру Державної служби з надзвичайних ситуацій при Міністерстві внутрішніх справ, У Києві якість повітря перевіряють на 16 постах, розповідає голова Лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря обсерваторії Ніна Ротач.

Щоб визначити концентрацію забрудників, відбирають проби повітря на стаціонарних постах спостереження. Кількість постів визначається розміром міста і особливостями структури промисловості.

У містах з населенням менше за 50 тисяч мешканців розташовують один пост, і до двадцяти постів у містах-мільйонниках.

У 2016 році в країні було 129 постів у 39 містах. 10 постів — у Харкові, 8 — в Одесі, 6 — у Дніпрі. Великі промислові центри — Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь — мали по п’ять постів спостереження, у той час як для більшості обласних центрів їх кількість не перевищувала чотирьох.

У Києві проби збирають 4 рази на добу:  о 01:00, 07:00, 13:00, 19:00. Проби працівники привозять в лабораторію в гумових камерах, які трохи схожі на розпухлі грілки. Кожна приблизно 20 см завдовжки та 10 см в ширину. Деякі з цих камер потрапляють на робочий стіл хіміка Лідії, прізвище своє жінка не говорить, розповідає, в обсерваторії працює понад 36 років, за ці роки встигла попрацювати на різних посадах. Зараз вона відповідає за аналіз повітря на вміст оксиду вуглецю.

Працівниці обсерваторії Фото: Громадське раді

Камеру під’єднують до газоаналізатора, повітря по трубці надходить в пристрій і на його екрані поступово змінюються показники. Такий пристрій закордонного виробництва коштує близько 100 тисяч, а вітчизняного близько 26-28 тисяч гривень, говорять в обсерваторії. За 6-7 років його потрібно замінити новим. В обсерваторії контролюють 20 домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначають сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід, і 8 важких металів, говорить голова Лабораторії Ніна Ротач.

В пробірках змішують реагенти та проби повітря і за кольором забарвлення визначають рівень забруднення повітря домішками Фото: Громадське радіо

Раніше контролювали більше речовин, говорить директор Обсерваторії Олександр КосовецьРтуть та приземний озон міряли до моменту, поки прилади не зламались, додає він. Міряти ці домішки у Києві наразі не має сенсу, адже заводи у столиці майже не працюють, і саме транспортні засоби є причиною майже 90% всіх небезпечних викидів, говорить голова Лабораторії Ніна Ротач.

Директор Обсерваторії Олександр Косовець пояснює, гроші на прилади повинно виділити Міністерство екології, а воно купувати устаткування не поспішає. Оновлення пристроїв Укргідрометцентру, всіх станцій, лабораторій та пунктів на території України може коштувати кількасот мільйонів доларів. Щоправда, не за один рік, зазначає директор Обсерваторії. Він ділиться, фіни пропонують оновити прилади безкоштовно.

Вхід в обсерваторію Фото: Громадське радіо

Подібні пропозиції робили і японці, говорить Косовець, але далі розмов справи не зайшли. Оновити прилади можна було б за так звані кіотські гроші — гроші, які Україна отримала від продажу Японії недовикористаних квот на викиди парникових газів у межах Кіотського протоколу.

Україна уклала договори з Японією та Іспанією у рамках саме цього документа в 2008-2009 роках. Тоді вона отримала від країн відповідно 440 та 30 млн євро. Єдина умова використання цих грошей – створення проектів, які забезпечують  скорочення викидів парникових газів та мають соціальний ефект.

У 2016 НАБУ розслідувала спробу розкрадання понад 400 мільйонів євро кіотських грошей, 10 людей підозрювали у причетності до махінацій, двоє визнали себе винними й уклали угоди зі слідством, їх засудив суд, 2 осіб оголосили в національний розшук та двох – у міжнародний. Після скандалів з розкраданням, японська сторона втратила довіру до українських урядовців, відмовилася надалі співпрацювати і вимагала повернути кошти, оскільки Україна не змогла їх ефективно використати, розповів виданню Главком міністр екології Остап Семерак. Два роки тривали перемовини, і замість 50, які вимагала Японія, Україна виплатила 3 млн євро. Семерак підтверджує, уряд Японії провів всі необхідні детальні аудити проектів.

У травні цього року державна екологічна інспекція України придбала 40 гібридів марки Toyota з бензиновим та електронним двигунами на кошти Кіотського протоколу, повідомив міністр екології Остап Семерак, передає Укрінформ. На ці ж кошти раніше купили понад 1,5 тисячі автомобілів Toyota Prius та понад 700 автомобілів марки Mitsubishi Outlander з гібридною силовою установкою для потреб Національної поліції України. Крім того, модернізували 135 вагонів Київського метрополітену. Проте це не всі проекти, які оплатили кіотськими грошима.

Відповідно до Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася впровадити основні положення двох європейських директив: 2008 та 2004 років. Відповідно до цих документів, потрібно визначити верхній і нижній пороги оцінки для забрудників, поділити території країни на зони, впровадити систему інформування населення про стан повітря, і контролювати якість повітря не лише в містах, а й у селах. за впровадження нових норм відповідає Міністерство екології. Міністр Остап Семерак ще наприкінці січня анонсував перехід на новий моніторинг, проте деталей так і не розповів. На запит Громадського радіо у Мінекології пообіцяли дати коментар, проте поки ніякої інформації ми не отримали.

В обсерваторії говорять, готові міряти всі показники за новими правилами, проте не мають приладів, а якщо створять автоматизовані пости спостереження, не матимуть достатньо фахівців, бо зарплати низькі розповідає Начальник відділу спостережень за станом хімічного забруднення обсерваторії імені Бориса Срезневського Ганна Дорошенко.

Створювати нову структуру для моніторингу дорого і не потрібно, вважає директор Центральної  геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Олександр Косовець. Дані співробітники передають у ДСНС і публікують на власному сайті раз на день. Мені, щоправда, не вдалось знайти актуальну інформацію на сайті обсерваторії.

Забруднення повітря в Києві в режимі реального часу викладає в інтернет ініціатива Kyiv Smart City, розповідає координаторка проекту Ярослава БойкоПлатформа працює поки два тижні, але за рік-два вдасться вже говорити про тенденції, пояснює Ярослава. Зараз на сайті подається інформація про забруднення формальдегідом, вуглекислим газом, діоксином азоту, що його найбільше викидає автотранспорт, чадним газом, який отруює організм і може спричинити смерть. Також мобільна лабораторія вимірює температуру, вологість повітря, атмосферний тиск та насиченість киснем. В організації збираються встановити додатковий пристрій, щоб вимірювати пил.

В планах проекту відкрити згодом 30 стаціонарних станцій для моніторингу, оснастити їх wi-fi та вибудувати систему, яка дозволить передавати дані в автоматичному режимі. Ця ж система дозволить звести фактор людини до мінімуму. Ярослава говорить, що тільки раз на тиждень пости обходитиме людина і контролюватиме роботу пристроїв.

Більше про забруднення повітря в Україні та ЄС слухайте у четвертому випуску програми ECO SAPIENS.

За підтримки:
Центр екологічних ініціатив «Екодія» Міністерство закордонних справ Чеської республіки

Останнi новини