Підтримати громади, які постраждали від збройного конфлікту, допомогти переселенцям адаптуватися на нових місцях та посприяти розвитку локальних громад. Із такими намірами благодійний фонд «Карітас-Краматорськ» оголосив конкурс мікрогрантів. Переможцям обіцяли невеликі гроші — 20 400 гривень.
«Тут кімната, ми її обладнали дуже красиво. Зробили дуже затишне місце. Там у нас швейна машинка, оверлок, праска парової, лінійки, лекала, нитки, крейда і все інше», — розповідає переселенка із Донецька Світлана Завальна.
У серпні 2014 року вона із родиною переїхала до Краматорська. А її дружба із «Карітасом» почалася у 2015-му. Спочатку ходила з онукою до психолога фонду, а потім — стала його волонтеркою.
Мікрогрант дозволив Світлані купити необхідне обладнання та облаштувати соціальну швейну майстерню при «Карітасі». Сюди можуть звернутися люди, які взяли речі із соціального гардероба фонду, але щось треба підшити, перешити чи відремонтувати. І все це — безкоштовно.
«Соціальний гардероб – це таке приміщення, куди люди приносять свої речі, які сім’ї вже не потрібні. Тут їх розбирають, сортують. І люди, які потребують цих речах, можуть сюди прийти й щось підібрати. Я сама була користувачкою такого гардероба, коли ми сюди приїхали. Але не при «Карітасі». Тут були такі пункти по Краматорську. Тому я знаю, що це дійсно це дуже важливо і потрібно», — говорить Світлана Завальна.
Ще одна переможниця конкурсу мікрогрантів — Ірина із Макіївки. Понад два роки вона живе у Краматорську. Першим до цього міста переїхав її чоловік. Влаштувався на роботу та згодом забрав сюди й родину. Нині вони живуть у гуртожитку, навколо якого немає місця для дозвілля дітей. Разом із сусідами вирішили створити таке місце всередині гуртожитку. Саме у цьому і допоміг мікрогрант.
«Тепер у наших діток є приватний ігровий простір, куди вони можуть приходити, проводити час. Ця кімната обладнана цікавими речами. Там діти можуть щось робити, розвивати творчість, спілкуватися, запрошувати друзів. Ось такий у нас невеликий проєкт у маленькому просторі», — розповіла жінка.
Нині у гуртожитку живе близько 20 дітей. Попри те, що ігрова кімната вже є, мешканці не припиняють спроб створити для малечі ігровий простір і на вулиці, розповідає Ірина.
«При реконструкції гуртожитку планувалося прибудувати дитячий майданчик. З незрозумілих нам технічних причин його так і не зробили, й нашим дітям зараз у дворі ніде гратися. Ми подали проєкт на Громадський бюджет і сподіваємося, що нас підтримають місцеві й наші товариші-переселенці», — говорить Ірина.
Підтримав «Карітас» не тільки ініціативи переселенців. Місцева жителька та засновниця організації «Сила батьківських можливостей» Наталя Слободян отримала мікрогрант на купівлю обладнання для гончарної майстерні.
Здавалося б, як це стосується розвитку громад? Наталя запевняє: стосується. Вона — мама дитини з інвалідністю і до її організації входять батьки саме таких дітей. Разом вони захотіли створити простір, де б було цікаво усім дітям, які приходять до цього центру.
«Глинотерапія — це дуже корисно для моторики, для розвитку дитини. А також це творчість, можливість об’єднати дітей. Аби інші, звичайні діти не боялися наших. Ми хочемо бути відкритими до всіх і більше спілкуватися. Ми не хочемо закривати їх у будинку. Дітки хочуть бути з іншими, хочуть спілкуватися», — говорить Наталя Слободян.
Зі слів Наталі, майстерня стала дуже популярним майданчиком, хоча вони й не очікували такого успіху.
«Ми можемо охопити певну кількість дітей, а пішов такий наплив, що не виходить усіх взяти до цього гуртка, охочих дуже багато. У мене троє дітей, вони всі ходять і їм дуже подобається. Навіть батьки приходять і кажуть: «Можна ми спробуємо?» Тобто їм це теж цікаво», — зазначила Наталя Слободян.
Такі мікрогранти «Карітас-Краматорськ» роздає кожного року. Їх виділяють спеціально для малих ініціативних груп, громадських організацій, які тільки розпочинають свою діяльність. Минулого року було 93 заявки на ці мікрогранти, гроші отримали вісім, які обрав «Карітас», розповідає фасилітатор громад від фонду Олена Кулік.
«Ми дивилися, щоб проєкти були довгостроковими. А також щоб проблема, яку висвітлюють наші грантоподавачі, була актуальною для тієї місцевості, про яку вони пишуть. Ми дивимося, щоб грантоподавач міг справді втілити ці проєкти. Тобто, адекватність подавача гранту. Ми дивимося на довгостроковість, тому що у нас грант може розраховуватись тільки на пів року, але, звичайно, ми дивимося і на те, щоб ті кошти, які ми роздаємо, допомагали цим громадам», — говорить Олена Кулік.
Цього року можливостей буде більше — «Карітас» обіцяє видати 32 гранти.
Валентина Троян, Краматорськ, Громадське радіо