Дослідниця у сфері політичної психології Світлана Чуніхіна прокоментувала поведінку політиків перед виборчими кампаніями.
– Здорового лідера вирізняють емпатія, щедрість (здатність ділитися успіхом), вдячність та вміння розповідати історії (пропонувати людям образ того, хто ми і куди йдемо, щоб кожен міг себе впізнати і поважати). Якщо ми ці 4 критерії накладемо на наших політиків, то хто з них відповідає цим критеріям? Майже ніхто.
Лідер, який просуває емоційне лідерство як частину своєї стратегії, це Юлія Тимошенко. Вона постійно говорить з народом з інтонацією плачу в голосі. Ніби вона транслює, що відчуває біль, але якщо подивитися на те, що з нею постійно відбувається, чи позбавляє вона людей болю, чи потрапляє в ситуацію жертви, коли люди за неї хвилюються, то вона експлуатує емоційний ресурс для того, щоб люди приєднувалися до неї.
– Мені здається, що емоційний ресурс також дуже добре експлуатує Петро Порошенко. У нього я теж вгадую нотки плачу, але там є двошаровий вплив: я готовий розплакатися, але не буду, тому що у нас є спільна мета.
– Частково згодна з вами. Вираз його обличчя передає страждання. Він намагається показати, що поділяє біль, що разом зі співгромадянами перебуває у складній ситуації, але, як на мене, у нього виходить не дуже добре. Навіть не тому, що він намагається балансувати між двома модусами – сила і слабкість, а просто тому, що він не є частиною цього страждання.
Гриценко – кандидат чоловічого запиту на порядок, аскетизм. Емпатія – не його сильний бік. У нього немає нічого емоційного, у цього тільки раціональні речі. Ймовірно, це його слабкий бік.
Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.
0