Напередодні гуцульській овечій бриндзі, першій серед суто українських продуктів, присвоїли закріплене географічне значення. Це означає, що сировари з інших регіонів не зможуть називати свій сир бриндзя, навіть якщо виготовлять його за подібною технологією. Більше про гуцульську овечу бриндзю — читайте далі.
«У сертифікації ЄС написано, що вівці мають випасатися не нижче, як 600 метрів над рівнем моря. Якщо випасаються вівці нижче, то тоді під географічне зазначення не буде підпадати», — розповідає Анатолій Павлюк.
Керівник асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Анатолій Павлюк говорить: справжня бриндзя у сировара вийде тільки, якщо умови традиційні.
Виробництво починають одразу після доїння овець.
«Цей сир, який виготовляється з перших хвилин, коли доять вівці. Потім виготовляють сир, потім його перетирають з сіллю. Виходить бриндзя, яка може довго зберігатися», — каже Анатолій Павлюк.
Таку бриндзю ви не купите в Києві, але зможете привезти додому, бо вона зберігатиметься тривалий час.
Реєстрація географічного значення — тривалий процес. Документи гуцульської овечої бриндзі подали ще минулого року у грудні. А цьогоріч отримали свідотство.
«Географічне зазначення ми отримали завдяки програмі Євросоюзу. Тому, що в Євросоюзі є програма, яка спрямована на те, щоб надати деяким продуктам в Україні географічного зазначення так, як це зроблено в Європі. До нас прийшли представники Європейського Союзу. Вони запропонували нам це зробити тому, що бринзя в нас такий продукт, який виготовляється лише в нашому гірському регіоні. Ми прийняли їхню пропозицію й почали над цим працювати», — розповідає Анатолій Павлюк.
Патентна повірена Марія Ортинська пояснює про переваги такої реєстрації продукту.
«Саме вже після того, як Угода про Асоціацію саме діє вже в Україні, була подана відповідна заявка й отримана певна реєстрація, яка буде надавати власнику свідоцтва, а це в нас «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів», як право на використання даного зазначення, так і забороняти іншим особам, які наприклад, захочуть назвати свій сир «гуцульська овеча бриндзя» й будуть його виготовляти, наприклад, на Житомирщині, на Вінниччині чи в якомусь іншому регіоні. Вони зможуть це забороняти», — коментує Марія Ортинська.
Марія Ортинська каже: у сусідній з Україною Польщі є своя бриндза. Вона теж має географічне значення.
«Тому, що ми достатньо сусідні країни і в нас Карпати не тільки на території України. В Польщі є географічне зазначення і там є бриндзя podhalanska (подгалянська – атв.). І це позначення діє на території України відповідно до Угоди про Асоціацію», — зазначає вона.
Якщо хтось буде продавати сири із такою назвою, але без свідоцтва, справа може дійти до суду.
«Якщо ця особа з іншого регіону, то це відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Як правило, асоціація має право тоді подати позов до суду, доказати факт того, що є, наприклад, факт використання географічного позначення. І відповідно, це буде констатація, яку сторона зможе довести», — каже експертка.
У Києві гуцульську овеча бриндзю сприймають як незвичний продукт. Марія Петрівна продає фермерські сири на Житньому ринку. Каже пошепки: овечу бриндзю ви не їстимете, надто специфічна. Але вона має багато спільного з традиційною бринзою, до якої ми звикли.
«Звичайно, корисна. Там — один білочок. Вона робиться зі свіжого домашнього молока, не перекисає. Звичайно, вона – не така, як в магазині, бо магазинна бринза коштує 80 гривен за кілограм, а у нас — 150. Тому що з трьох літрів молока виходить 150-200 грам бринзи», — каже Марія Петрівна.
Тим часом у експертних колах сподіваються, що гуцульська овеча бриндзя – це тільки «перша ластівка», і українських продуктів з географічно закріпленими назвами побільшає.
Мая Голуб, В’ячеслав Гусаков, Громадське радіо
Із Наталією Соколенко, українською журналісткою, радіоведучою та співзасновницею Громадського радіо, говоримо про те, як у… Read More
На перших акціях на підтримку військовополонених захисників Маріуполя, деякі з учасників виходили з плакатами «Сигналь!» із… Read More
Тетяна та Дмитро Власенки познайомились під час роботи у Миколаївському загоні швидкого реагування Червоного Хреста… Read More
На Харківщині менше ніж за добу з прикордоння і прифронтової лінії евакуювали понад 1700 людей.… Read More
Як воїн ЗСУ вивіз з Херсонщини свою молодшу сестричку та мати, з якими їх два… Read More
У кінотеатрі «Київ» у Кракові відбувся прем’єрний показ фільму «Я, Побєда і Берлін», створений за… Read More