facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Історія однієї пари, яка не може бути разом через закриті кордони

1x
Прослухати
--:--
--:--

«Через 2 дні Україна закриває кордон для іноземців. Бездушно й байдужо.

Як можна любити державу, уряд якої не дозволяє закоханим бути разом? Я більше не знаю як.

Ми познайомилися в інтернеті, коли карантин лише починався. Вона — дівчина з України, він — хлопець з Нідерландів. Ні, ми не познайомилися в Tinder або на іншому сайті романтичних знайомств. Ми шукали співрозмовника, людину, якій можна довіряти, тому це був сайт, де люди пишуть одне одному листи. У цьому світі ми відчували себе самотніми, тим паче перебуваючи у «в’язницях», у яких опинилися кожен і кожна з нас під час карантину.

Ми листувалися майже місяць, пишучи одне одному повідомлення довжиною по 3 сторінки, і випадково… закохалися. Потім було півтора місяця нескінченних розмов телефоном про родину й майбутнє разом. І ось, нарешті, в перший день коли Україна відкрила кордон, ми вперше зустрілися. Зустрілися, щиро й по-справжньому люблячи людину, яку бачили вперше. І провели наші перші два тижні разом на самоізоляції. Літо ж стало дуже складною спробою балансувати між двома світами, бути на відстані й зрідка бачитись з усіма можливими обмеженнями.

І ось тепер, коли наші шляхи мали об’єднатися, коли ми мріяли почати життя разом в Україні, наша держава закриває кордон.

Звісно, в рішенні нашого уряду немає жодного слова про пари. Про людей, які люблять один одного, але перебувають в різних країнах. Людей, які хочуть бути шлюбом, партнерами для життя, але не можуть опинитися в межах одного державного кордону.

На яких підставах узагалі ухвалюється це рішення? Невже саме іноземці погіршують нашу ситуацію з хворобою?

Невже знайшлося аж так багато божевільних, які

а) були готові провести 2 тижні на самоізоляції, прибувши в Україну з «червоних» зон;
б) були готові піти на ті ж 2 тижні ізоляції у своїх державах після прибуття з України, яка була «червоною» зоною постійно?

Мій хлопець був готовий. А тепер ми не маємо навіть такої можливості. То чи можна побачити якісь цифри, підстави для такого рішення? І чи не здається логічнішим шукати причину в собі?

І, можливо, якщо ми на карантині, варто таки контролювати дотримання правил? Переповнений транспорт, натовпи в ресторанах і кафе, розважальні заходи й масові зібрання… Я вірю в існування хвороби, але більше не можу вірити в те, що держава з нею бореться. І такі розчарування не забуваються.

Ця ситуація просто потребує конструктивного вирішення. Адже можливо обмежити подорожі громадян з «червоних» зон. Можливо зобов’язати всіх іноземців робити тест на вірус і перебувати в ізоляції. Можливо створити особливі умови для пар, які ще не є шлюбом, але так само потребують шансу бути разом.

Усі мають вибір.

Тільки вибір завжди повинен бути свідомим.

І я вірю, що в мене буде право на нього»

Оля Лук’янчук, вчителька української мови й літератури в ZNOUA

Поділитися

Може бути цікаво

Президентка Грузії відреагувала на результати виборів

Президентка Грузії відреагувала на результати виборів

34 хв тому
На фронті загинув актор Яків Ткаченко

На фронті загинув актор Яків Ткаченко

1 год тому
ГУР знищило винищувач Су-30 і три локомотиви в Росії

ГУР знищило винищувач Су-30 і три локомотиви в Росії

1 год тому
Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

2 год тому