Історія одного побиття. Чому Аваков захищає не всіх поліцейських?

Гучна реакція міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на те, що суд не заарештував ймовірного стрільця у поліцейського, учора була у всіх новинах. «Суд виправдав стрілянину», «Хай тепер охороняють себе власноруч», «Вимагаю винести справедливе рішення». Не коментар міністра, а готові гасла — хоч одразу на транспаранти. Якщо піддатися такому емоційному напору, може виникути думка, що Аваков встає на захист геть усіх постраждалих поліцейських. Але ні — насправді це стосується тільки тих, кого травмують його опоненти, або «аполітичні» злочинці.

Про формування «Національні дружини» широкий загал дізнався наприкінці січня, коли дружинники влаштували посвяту у середмісті Києва та виклали пафосний відеоролик. «Ми не вагаючись, застосуємо силу, аби встановити на вулицях Порядок», — обіцяли представники організації. Не знаю, як там з українським порядком, але схоже, що в суперечку з українським законом «Національні дружини» та їхня шефська партія «Національний корпус» вступили ще за кілька місяців до офіційної презентації. І виглядає, що поліція цьому всіляко потурає.

Торік 4 жовтня група місцевих жителів зібралася на мітинг проти будівництва АЗС на вулиці Ревуцького в Києві. Про незаконність цього будмайданчику раніше заявляла столична прокуратура. До містян приєдналися представники «Національних дружин» — ті жовтневі події стали чи не першою медійною згадкою про рух. Офіційні сторінки спорідненого з Нацдружинами руху «Азов» досі зберігають зізнання про одразу кілька правопорушень, вчинені представниками цих структур на місці подій.

«У столиці щойно «Національні дружини» спільно з іншими активістами та місцевою громадою вщент зруйнували незаконне будівництво АЗС «ОККО» на вулиці Ревуцького 8», — це могло б тягнути на навмисне знищення чужого майна.

«Наша партія організувала мешканцям будинків на вулиці Ревуцького справжню підтримку у вигляді понад двох сотень присутніх активістів. Невдовзі розпочалися сутички із поліцією. Правоохоронці, зустрівши опір наших хлопців, вимушені були відступити. Наразі навколо АЗС знесли усі паркани, саму АЗС розтрощила небайдужа громада, а Національні Дружини потурбувалися про те, аби жоден місцевий житель не постраждав у сутичках з поліцією», — а це вже «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Або ж «Опір представникові правоохоронного органу» — залежно від сили втручання.

Про наслідки цього опору у сухій відповіді від прес-служби Головного управління Національної поліції України у м. Києві читаємо:

«Під час забезпечення охорони громадського порядку 7 працівників поліції отримали тілесні ушкодження. У більшості з них лікарі діагностували черепно-мозкові травми, забої різних частин тіла».

Семеро — це тільки поліцейські. За даними ж «Червоного Хреста», у тих заворушеннях постраждали щонайменше 14 людей. Чи затримала поліція хоч когось із тих, хто їх травмував?

«Під час заворушення на вулиці Ревуцького ніхто з радикально налаштованих громадян не затримувався та до Дарницького управління поліції не доставлявся», — відповіла на мій запит заступниця начальника відділу комунікації поліції Києва Яна Неруш.

У запиті було запитання, чому порушників не затримували на місці. Представниця поліції його проігнорувала.

Чи бачили слідчі зізнання «Азову», чи допитували «Національні дружини»? Ви про це не дізнаєтеся. Бо й ці запитання Яна Неруш залишила без відповіді.

Так само, лише констатацією, відповіла, чи є хоча б зараз, через 4 місяці після злочину, у поліції підозрювані або затримані: «Тривають усі необхідні слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення та затримання осіб, які вчинили вказане кримінальне правопорушення». З канцелярської на просту мову перекладається просто: розслідування поліція провалила. Досі — жодних успіхів.

Чи реагував так саме гучно Арсен Аваков на травмування сімох підлеглих на «мирній» акції в Києві? Бо тут навіть не те, що когось відпустили — нікого і не затримували. Ні, Facebook Авакова про ці події взагалі мовчить.

Чому ж так відрізняється реакція міністра на травмування підлеглих? Офіційно «Громадському радіо» це пояснив прес-секретар МВС Артем Шевченко.

«Травма травмі є різною. Коли завдається травма у шарпанині, штовханині — це одне. А коли завдається вогнепальне поранення через декілька пострілів вогнепальною зброєю, принесеною невідомо навіщо на нібито мирний захід, це абсолютно інший має юридичний наслідок і набатаго більш загрозливим є для громадської безпеки і суспільства», — зазначив речник. 

Пояснює Артем Шевченко й, чому полиція не затримує порушників на акціях протесту.

«У нас розумне поліцейське керівництво. Ми чітко, адекватно спостерігаємо за рівнем суспільної небезпеки дій та потенційних наслідків, які можуть призвести, якщо до них вживати поліцейські заходи примусу. Це як з питанням кидання каміння у вікна „Росспівробітництва“. Якщо пан Коханівський не може заснути 18 лютого, щоб не розбити шибки в якійсь російській установі і при цьому ми чітко пильнуємо, щоб це були саме шибки, саме каміння, а не граната, не зброя, не пляшки з запалювальною сумішшю, не якісь громадяни і люди, в яких він міг би це зробити — тоді була б абсолютно інша реакція».

Але, як ми бачимо, не встановлює і не затримує підозрюваних поліція й після акцій протесту. Зокрема, ті самі «Національні дружини» 30 січня знову побилися з працівниками поліції — цього разу у місті Кременчук. І знову ж без наслідків для себе.

І наостанок — про політику. Підозрюваний у пострілах у поліцейського під Шевченківським судом — ветеран і активіст руху руху «Визволення». Цей рух підтримують опоненти Авакова, зокрема, нардепи Єгор Соболєв та Семен Семенченко. Їх Артем Шевченко у коментарі називав «політичними авантюристами» і «пройдисвітами».

А ймовірно причетні до побиття поліцейських біля АЗС — з формувань «Азову». «Національні дружини» є спортивно-молодіжним об’єднанням на базі партії «Національний корпус» і спорідненого з нею окремого загону спеціального призначення «Азов», що перебуває у структурі МВС. Очолює «Національний корпус» народний депутат-самовисуванець, ветеран Андрій Білецький, також причетний і до заснування «Азову». 

Підтримку одне одного Арсен Аваков і Андрій Білецький заперечують. Але міністр і член партії «Народний фронт» Аваков нагороджував полковника нацгвардії Білецького іменною зброєю. А «азовця» Вадима Трояна призначили першим заступником глави Національної поліції, а згодом заступником міністра внутрішніх справ. 

«У державі Україна є лише одна монополія на застосування сили — державна: Національна гвардія, Національна поліція, ЗСУ. Всі інші парамілітарні утворення, які намагаються себе позиціонувати на вулицях міст, не є законними», — висловився міністр про «Національні дружини» 30 січня. Однак показово жорстке ставлення до одних правопорушників і поблажливе — до інших свідчить, що    поступово у державі Україна створюється монополія на застосування сили проти силовиків. 

Ранжування можливих винуватців призводить до неоднакового ставлення до підлеглих — одні поранені поліцейські міністру «болять» сильніше за інших.