Історичний центр столиці увійшов у буферну зону пам'яток ЮНЕСКО. Що це змінює?

Міністерство культури молоді і спорту об’єднало і розширило буферні зони Софії Київської та Києво-Печерської лаври, які належать до світової спадщини ЮНЕСКО. Відтепер під охороною організації весь історичний центр столиці. В деяких його зонах заборонять будівництво, у деяких обмежать висотність. Окрім того, в міністерстві розповіли, які пам’ятки планують відновити цьогоріч. Більше — у матеріалі.

«Там, до речі, зберігається оригінали Шевченка, відомих українських діячів,  письменників. Там зберігаються оригінали картин», — так перший заступник директора заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко розповідає про Бурсу XVIII століття, яка розташована на території музею-заповідника.

Пам’ятка входить у список об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, однак зараз Бурса в аварійному стані. 

«Ще у 2000-ому році безпосередньо біля пам’ятки побудували горезвісний фітнес-центр і підземний паркінг. Після цього піднявся рівень підземних вод і фундаменти пам’ятки почали тріщати. Чесно кажучи, пам’ятка розламується на дві частини. Товщина стін пам’ятки — від 1,10 до 1,25 метра і ця пам’ятка має наскрізні тріщини. Крім того, якщо зараз піднятися на дах, то він повністю зігнив», —  розповідає представник заповідника.

Кириленко каже, що якщо пам’ятку не відреставрувати, то окрім самої будівлі, потерпатимуть історичні цінності, які у ній зберігають. Ба більше, є загроза для людей, які там перебуватимуть. Та в Мінкультури, молоді і спорту запевняють, що цьогоріч Бурсу відновлять.

 

Заступниця міністра з питань спадщини та євроінтеграції Світлана Фоменко додає, що окрім цієї пам’ятки цьогоріч відреставрують також ратушу у місті Бережани, що на Тернопільщині. А ще Хотинську фортецю і заповідник «Кам’яна могила». Останній намагатимуться вберегти від підтоплення. 

«Це петрогліфи, це наскельні малюнки. І цікавим є той факт, що заповідник розташований на річці, про яку йшлося у «Слові о полку Ігоревім». Наразі ми потребуємо термінового втручання, щоб завершити певні реставраційні роботи і щоб мати всі підстави для подання цього об’єкту до переліку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», — говорить Фоменко.

Найдорожчий же об’єкт, який планують відреставрувати — костел святого Миколая й за сумісництвом Національний будинок органної і камерної музики. Його відновлюватимуть впродовж декількох років. 

«У цьому році ми плануємо закріпити фундамент, дах і провести внутрішні роботи, а також зробити реставрацію фасаду», — додає чиновниця.

Цьогоріч на реставрацію костелу виділять 54 мільйони гривень.

«Якщо говорити про інші об’єкти, то це від 8 до 10-11 мільйонів. Загалом, у нас є 114 мільйонів в державному бюджеті на реставраційні роботи, взагалі, на капітальні видатки», — говорить Фоменко.

Крім реставрації, у Міністерстві повідомляють і про те, що 31 січня розширили і об’єднали буферні зони Софії Київської та Києво-Печерської лаври, які належать до світової спадщини ЮНЕСКО. Зону збільшили на 100 гектарів і відтепер до неї входитимуть вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, Прорізна, Андріївський узвіз, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія парку Слави та музею Другої світової війни. Тобто весь історичний центр Києва. Всю буферну зону поділили на 9 підзон, у кожній з яких свої містобудівні правила.

«У нас є зони, де абсолютно заборонено будівництво, будь-які містобудівні перетворення. Це стосується пагорбів вздовж річки Дніпро. Це стосується безпосередньо Майдану Незалежності, території навколо Софії Київської, частково вулиці Володимирської, Андріївського узвозу. Є зони, де можлива забудова, але регламентована її висотність. Вона диференційована — це може бути 12 метрів, це може бути 18-25 мерів. І найвища можлива висотність будівництва у буферній зоні — 34 метри», — говорить заступниця міністра.

Влітку буферну зону проаналізують на сесії ЮНЕСКО, однак вже зараз містобудівні умови та генплан Києва мають пристосувати до нововведення.

Крім того Міністерство культури, молоді та спорту України планує цього року затвердити буферні зони об’єктів ЮНЕСКО у Львові та Чернівцях.

«Я думаю, що в цьому році ми маємо затвердити і затвердимо буферні зони наших об’єктів, які розташовані у Львові і в Чернівцях. Ми маємо тепер всі правові підстави, бо в законі «Про охорону культурної спадщини» чітко зазначено, що саме наше міністерство затверджує такі буферні зони. Тому в цьому році ми формалізуємо це питання і чітко будемо знати правила гри, яким чином ми захищаємо нашу спадщину», — розповіла Фоменко.

Водночас, наступного тижня до столиці навідається реактивна місія ЮНЕСКО. Експерти перевірятимуть, як зберігають об’єкти всесвітньої спадщини в Україні. 

Ірина Саєвич