Із чим стикаються адвокати, які беруть участь у політично мотивованих справах на окупованих територіях?
Із чим стикаються адвокати, які беруть участь у політично мотивованих справах на окупованих територіях?
0:00
/
0:00

Із чим стикаються адвокати, які беруть участь у політично мотивованих справах на окупованих територіях?

У черговому ефірі програми «Звільніть наших рідних» поговорили про долі адвокатів, які захищають права політв’язнів в окупованому Криму та на окупованому Донбасі.

Захисники політв’язнів — це українські і російські адвокати, які працюють за російським законодавством. За роки російської агресії сформувався умовний пул адвокатів, які беруться за політичні справи. Вони регулярно піддаються тиску з боку російської влади. Так, у 2018 році адвокат Марк Фейгін був позбавлений адвокатського статусу рішенням Ради адвокатської палати Москви. Адвокатку Ольгу Дінзе, яка також задіяна у справах політв’язнів у 2017 році, також мало не позбавили статусу адвоката. Миколу Полозова суд в окупованому Криму відсторонив від справи Рефата Чубарова і не дозволив йому надалі її вести. Еміля Курбедінова двічі, 26 січня 2017 року і 6 грудня 2018 року, піддавали адміністративним арештам, а в січні 2019-го — намагались позбавити адвокатської ліцензії. Едема Семедляєва і Назіма Шейхмамбетова правоохоронці в окупованому Криму змушували роздягнутися, коли вони прибули, щоб надати юридичну допомогу затриманим. 

Гість ефіру — юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Микита Петровець. Українська Гельсінська спілка з прав людини робила дослідження про роботу адвокатів на окупованих територіях.

Анастасія Багаліка: Переслідування — не весь той набір ризиків, яким піддаються адвокати, що нині працюють на окупованих територіях. Чи могли б ви розказати більше про їх статус і про те, як працює міжнародне законодавство, коли йдеться про роботу на території, яка є окупованою?

Микита Петровець: Якщо ми говоримо про територію півострова, то з лютого 2014 року він був окупований Російською Федерацією. Відповідно, з цього часу почало застосовуватися міжнародне гуманітарне право і так зване «окупаційне» право. У Четвертій «гаазькій» конвенції зазначено, що держава-окупант зобов’язана максимально забезпечити існування тих законів, які там були до окупації. У даному випадку — українських законів, окрім випадків, коли абсолютно неможливо це зробити, наприклад, коли є якась воєнна необхідність чи забезпечення громадської безпеки. У цих умовах РФ не могла просто прийти на територію півострову і застосувати російське законодавство, тим паче вимагати від адвокатів отримання російського громадянства і російських адвокатських посвідчень. Тому адвокати мали продовжувати здійснювати свою діяльність, але вже в умовах міжнародного гуманітарного права.

Стосовно гарантій адвокатам, вони нікуди не діваються. Вони гарантуються міжнародним гуманітарним правом, зокрема Четвертою женевською конвенцією, протоколами до неї. Крім того, продовжує діяти Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, де є питання, зокрема, про захисників і про гарантії адвокатам щодо їх доступу до клієнтів і та далі.

Ігор Котелянець: Ви говорите про те, що Росія як країна-окупант зобов’язана забезпечувати дію українського законодавства, і для адвокатів передбачені захисні механізми, згідно з міжнародним законодавством. Але що робити з тим, що Росія не визнає себе країною-окупантом?

Микита Петровець: На жаль, немає якогось механізму, щоб змусити Російську Федерацію раптом сказати, що територія Криму окупована. З цим нам лише боротися, залучитися підтримкою міжнародного співтовариства, і це те, що робиться на міжнародному рівні. Наприклад, фіксуються різноманітні порушення права людини на окупованому півострові, зокрема, на рівні Генеральної асамблеї ООН, також це звіти Верховного комісара ООН з прав людини. Тому потрібно йти цим шляхом, але забезпечити, щоб РФ не порушувала права  людей, ми не можемо, оскільки зараз РФ контролює цю територію напряму.

Ігор Котелянець: Розкажіть про ситуацію з адвокатом Едемом Семедляєвим, коли правоохоронці окупаційного режиму змушували його роздягтися, а після цього звинувачували його у непокорі. Це провокація?

Микита Петровець: Роздягатися його змушували, за моїми даними, начебто тому, що необхідно було провести огляд, з урахуванням того, що об’єкт начебто режимний. Але у чому тут нюанс? По-перше, питання режимного об’єкту дуже відносне, тому що в них є якась таємна інструкція, до якої доступу немає. Якщо ми відкидаємо режимність, то за законом про поліцію РФ, огляд адвоката міг проводитися лише у тому випадку, якщо були підстави підозрювати, що він намагається пронести якісь заборонені речі, наприклад, зброю. Очевидно, що в тих умовах таких підозр бути не могло. Але навіть, якщо припустити, що це дійсно був режимний об’єкт, то є різниця між поняттям огляду і обшуку. При огляді ми все-таки оглядаємо, навіть не ліземо в кишені і не змушуємо роздягатися. Про обшук ми не говоримо, це питання кримінального провадження, тут взагалі цього не було.

Тому очевидно, що вимога роздягтися, тим більше адвоката, це, скоріше за все, просто зазіхання на гідність адвоката. І це не перші випадки переслідування Едема за те, що він бере участь у судових засіданнях і захищає відповідних осіб.

Анастасія Багаліка: Одного з адвокатів, який захищав політв’язнів, за роки російської агресії позбавили ліцензії. Ідеться про Марка Фейгіна. Проте, я так розумію, цей випадок не зовсім характерний — позбавляють адвокатської ліцензії у якомусь крайньому випадку. Хоча Ольгу Дінзе також позбавили ліцензії.

Микита Петровець: Я зараз не пригадаю, кого б із адвокатів на території Криму позбавляли б адвокатського посвідчення. Проте знаю, що є неофіційні розмови, що начебто намагаються звертатися до адвокатських палат, де, наприклад, працюють Едем Семедляєв і Еміль Курбедінов, і намагаються створити перешкоди у здійсненні адвокатської діяльності.

Ігор Котелянець: Що ви можете сказати щодо переслідування адвокатів як про тенденцію в Криму? І як ці тенденції можна порівняти з тим, що відбувається на Донбасі?

Микита Петровець: Це різні ситуації, тому що на території Донецької та Луганської областей відбувається активна фаза міжнародного збройного конфлікту, а це означає, що небагато адвокатів готові там працювати. На території окупованого півострову все не так складно, тому що там не відбуваються активні бойові дії, незважаючи на те, що є окупація. Тому я б ці дві території не порівнював. Хіба що у тому, що на окупованій території Донецької та Луганської областей є ризики для життя та здоров’я адвокатів, і є дійсно приклади, що адвокатів викрадали, вбивали і катували, а на території Криму це порушення права на свободу та особисту недоторканість, коли затримують адвокатів, право на приватність, коли йдуть обшуки і огляди, різна дискримінація адвокатів за те, що вони беруть участь у політично мотивованих справах.

А з приводу тенденцій, то протягом всього часу окупації були проблеми у окупаційної влади з адвокатами, які не погоджуються з її точкою зору і намагаються відстоювати права людини. Це, скоріше за все, спосіб змусити тих адвокатів, що лишилися, припинити свою діяльність у спробах тримати їх постійно в напрузі і створювати перешкоди.

  • Рано чи пізно Російська Федерація піде з Криму і ми дійдемо до питання відповідальності всіх цих осіб, як порушують права людей, і наша задача — зараз не замовчувати ці порушення.

Анастасія Багаліка: Для багатьох людей є один незрозумілий момент. Справи політв’язнів все одно закінчується тим, що вони опиняються за ґратами. Не було ще такого, щоб політв’язня відпускали чи то окупаційні суди, чи суди на території РФ. То як впливають незалежні адвокати на справу політв’язнів? Що вони роблять?

Микита Петровець: Тут важливим моментом є те, що ми не замовчуємо про ці порушення. Коли ми постійно чуємо про те, що відбувається, що порушуються права людини, ми таким чином засуджуємо цю діяльність. Причому засуджують як адвокати, які беруть участь у таких справах, засуджує українське суспільство, засуджує міжнародне співтовариство. Це призводить до відповідних наслідків, зокрема, вводяться санкції проти РФ. Рано чи пізно Російська Федерація піде з Криму і ми дійдемо до питання відповідальності всіх цих осіб, як порушують права людей, і наша задача — зараз не замовчувати ці порушення.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини