Із якими проблемами досі стикаються переселенці з Донбасу?

Із якими проблемами досі стикаються переселенці з Донбасу?

Відсутність житла, соціальна та психологічна адаптація: такі основні проблеми переселенців визначили учасники форуму «Інтеграція та кооперація ВПО: захист прав, можливості для розвитку та партнерства» у Маріуполі. Його організатори — проєкт USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» та Маріупольська міськрада.

Із якими ще складнощами стикаються переселенці за понад 5 років після початку збройного конфлікту на сході України, та як шукали шляхи вирішення — у матеріалі Ганни Прокопенко.

Рідну домівку на окупованій території Наталя Юхно залишила у 2014 році, — тоді переїхала до Дружківки. Перші проблеми, з якими стикнулася на новому місці — пошук житла та заняття. Пізніше заснувала громадську організацію «Фундація підтримки осіб старшого віку «Вік щастя».

«Я стикнулася із житловими проблемами, гуманітарними, я не знала, чим мені займатися у Дружківці. Для переселенців є програми, це і працевлаштування, житлові проблеми ми вирішували власним шляхом. Багато людей повернулися на території [окуповані — ред.] через житло», — каже Наталя.

Не всім переселенцям вдалося самотужки облаштувати нове житло, для багатьох ця проблема досі залишається гострою.

Наприклад, у Маріуполі в черзі на покращення житлових умов переселенців зараз більше, ніж місцевих з незахищених верств населення. Розповідає директорка департаменту з роботи з активами Маріупольської міськради Світлана Штенда, яка сама разом із чоловіком та двома дітьми була змушена у 2015-му переїхати до Маріуполя.

«Мешканців Маріуполя — 500 тисяч, переселенців — 60 тисяч. На обліку, як ВПО, яку потребують покращення житлових умов, перебувають 870 сімей. На території міста Маріуполя станом на зараз придбано 180 квартир на загальну суму 100 млн грн. За кошти Мінветеранів та міська рада 50 на 50», — розповідає Світлана.

Фото: Віталій Чумак, проект USAID «Демократичне врядування у Східній Україні»

Спільно з Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньопереміщених осіб міськрада у 2020 році планує закупити ще 35 квартир для переселенців за 22 млн грн. Також реконструювали будівлі, куди заселилися понад 70 сімей.

Ще серед проблемних питань — отримання адміністративних послуг. Відкритий у Маріуполі наприкінці 2019 року спільно з USAID Мультицентр щодня обслуговує майже тисячу людей, 20% з них — переселенці, розповідає директорка департаменту адміністративних послуг Маріупольської міськради Олена Парамонова:

«Найбільш затребуваними є послуги паспортного сервісу: або вклейка фото, або обмін паспорту, оформлення закордонного паспорту. Усі соцпослуги, які можуть надаватися, також розповсюджуються на ВПО та квартирний облік».

Тоді як житлові питання потроху вирішуються, менше уваги звертають на психологічну адаптацію та дотримання прав переселенців, каже регіональний директор проекту USAID «Демократичне врядування у Східній Європі» у Маріуполі Олександр Рябий.

«Ми бачимо, що ургентні, термінові питання для ВПО поступово вирішені, але люди залишаються трошки невизначеними в напрямках розвитку. Ми бачимо, що люди шукають шляхи адвокації своїх прав, свого соціального економічного розвитку», — зазначає він.

Тим часом міжнародні організації разом із представниками влади продовжують напрацьовувати механізми сталого розвитку для ВПО у житловій, економічній, соціальній сфері, а також у сфері послуг.

Ганна Прокопенко, Маріуполь, Громадське радіо

Останнi новини