Капітуляція чи компроміс? Чим був договір Фінляндії з Москвою 80 років тому?

Капітуляція чи компроміс? Чим був договір Фінляндії з Москвою 80 років тому?

Розповідаємо про кінець радянсько-фінської війни і підготовку до наступної

Восени 1939 року СРСР вимагав фінів пересунути кордони від Ленінграду і демілітаризації в обмін на території у Східній Карелії. Три раунди перемовин у жовтні-листопаді 1939 року закінчились нічим. 26 листопада неподалік села Майніло на кордоні з Фінляндією нібито стався артилерійський обстріл радянських солдатів. У загибелі чотирьох червоноармійців радянське МЗС звинуватило фінську армію і у той же день зажадало відводу військ від кордону на 20-25 км. 

Фінський уряд заперечив факт обстрілу, запропонував спільно провести розслідування і погодився на взаємне відведення військ від кордону. Але було вже надто пізно. 30 листопада 1939 року радянські війська почали вторгнення у Фінляндію. 7,8, 9 і 14 армії налічували 425 тисяч солдатів. Загалом угрупування СРСР у різні фази війни нараховувало до 760 тисяч людей. У Фінляндії було в 5 разів менше артилерії, у 88 разів менше танків (26 на всю армію) і у 9 разів менше літаків. Проте через страшний холод, погану підготовку солдатів і техніки, вміле використання ландшафту фінами, у перші дні січня Червона армія зазнала катастрофічної поразки.

У лютому 1940-го радянське командування перекинуло нові частини на фінський фронт. Основні сили спрямували на Карельський перешийок. На 11 лютого угрупування нараховувало 460 тисяч солдатів, 3350 артилерії, 3000 танків і 1300 літаків. Протягом останнього місяця зими їм вдалось пробити Лінію Маннергейма і просунутись вглиб Фінляндії. Гельсінкі почали шукати можливості закінчити війну, але зберегти незалежність. І їм це вдалося. 12 березня 1940 року радянське і фінське керівництво підписали Московський мирний договір. Три місяці радянського вторгнення забрали життя близько 24 000 фінів і більше 40 000 поранених. Переважно це були вояки. Тобто армія зуміла добре захистити цивільне населення під час конфлікту. Втрати радянської сторони – 131 000 загиблих, 325 000 поранених. 

Фінські землі анексовані СРСР у березні 1940 р.

Умови договору 

За умовами мирного договору СРСР з Фінляндією у 1940, агресор отримував: 

Карельський перешийок і друге найбільше місто країни –  Виборг, території на північ та на захід від Ладозького озера, Рибачий півострів ставав базою радянського флоту, фіни погоджувались на оренду мису Ханко на 30 років за 8 мільйонів фінських марок. По суті, вони втрачали 10% території. У перші ж місяці з евакуйованих територій СРСР виселив місцеве населення. Тому коли у 1941 році солдати Суомі (так фіни називають свою країну прим. ред.) прийшли на свої землі разом з нацистами, то майже не побачили корінне населення, яке не виїхало до Фінляндії під час евакуації.  

Евакуація селища Муола у Західну Фінляндію у березні 1940-го

Новий державний кордон не випадково збігався з кордоном, проведеним за умовами Ніштадського миру 1721 року. Сталін ще восени 1939-го вказував, що, на думку його генералів, безпека міста на Неві вимагала повернення до кордонів часів царя Петра І. І Москва, і Гальсінки сприймали цю мирну угоду лише як тимчасове рішення. У своїй промові на засіданні парламенту відразу після укладання миру прем’єр Рюті сказав, що праця з відродження країни має здійснюватись “з мечем в одній руці і кельмою – в іншій”. 

Фінські військові відступають через Віїпурі після мирного договору з Москвою. Згодом місто стане радянським Виборгом. Березень 1940 року.

І що було  далі?

У Фінляндії зрозуміли, що західні держави та сусідня Швеція не квапляться на допомогу, якщо мова йтиме про незалежність їхньої країни. Через своє геополітичне положення поблизу Ленінграда Гельсінкі не могли б надовго зберегти незалежність без союзу з однією з великих держав Європи. У 1940-му німецькі війська блискавично просувалися територією усієї Європи, і влітку фіни почали зондувати грунт щодо підтримки від Німеччини. Сучасні фінські історики пишуть, що у той момент в маленької північної країни не було альтернативи. Після нацистської окупації Данії та Норвегії підтримка Лондона стала неможливою. Окрім цього, Фінляндія не бажала долі балтійських республік, які СРСР анексував улітку 1940-го. 

13 березня 1940 року після оприлюднення мирного договору з СРСР, фінські прапори в Гельсінкі були приспущені.

У грудні 1940-го Берлін і Гельсінкі обговорювали участь цієї держави у нападі на СРСР. Гітлер розраховував постійне постачання сировини з фінських нікелевих копалень, вдале розташування неподалік Ленінграда і Мурманська і невеликі, але цінні військові можливості країни. У січні 1941-го видавалось, ніби Німеччина має добрі шанси здобути перемогу у війні з СРСР. Чимало свідчило про те, що Маннергейм і вже президент – Рюті, допускали можливість закінчити цю війну за сценарієм Першої світової. Спершу Німеччина знищила б СРСР, а потім західні держави перемогли б нацистів. Особливо, якщо зважити на те, що воєнний потенціал США залишався цілком невикористаним. Фіни сподівались повернути втрачені території і назавжди позбутись більшовицького сусіда. 

У західній історіографії участь фінів у нападі на СРСР називають “війною продовженням”. Держава сильно модернізувала свої війська за допомогою німецької техніки і влітку 1941-го залучила півмільйона людей. Та згодом Червона Армія перейшла у наступ і у вересні 1944 року фіни програли другу війну з більшовиками і підписали перемир’я і новий договір. 

Ви можете щоденно слідкувати за Другою світовою на сторінці нашого проекту!

Останнi новини