Капці як символ протесту: марш білоруської опозиції в середмісті Києва

У центрі Києва відбулася акція солідарності з Білоруссю. Організатори вимагали від влади своєї країни зупинити репресії, а від президента Олександра Лукашенка — піти з посади. До мітингу приєдналися також українці. 

«Магутны Божа! Уладар сусветаў,
Вялікіх сонцаў і сэрц малых!»

Гімн білоруського емігрантського руху «Магутны Божа» лунає на київському Майдані Незалежності. Українка Леся Діденко — чи не єдина, хто знає слова твору. 

«Я відвідую білоруський розмовний клуб, потроху вивчаю білоруську мову. У нас бувають різні заходи, вистави. Ми свого часу вчили «Могутны Божа», я його навіть трохи на синтезаторі граю», — каже Леся Діденко.

Протягом трьох годин у середмісті української столиці майорять білоруські історичні біло-червоно-білі прапори та лунають білоруськомовні гасла. 

«Саша, сыходзь («Сашко, йди!» — реж.)! Саша, сыходзь! Саша 3%, сыходзь», — скандують організатори.

3% — рейтинг президента Білорусі Олександра Лукашенка, за результатами онлайн-опитувань. На футболках кількох учасників — напис: «Ми — 97%». Громадянин Білорусі Олександр (прізвище він не називає) приніс на Майдан ще символ білоруського протесту — капці. Нагадує: автор образу — блогер Сергій Тихоновський, нині затриманий. 

«Цей блогер порівняв білоруську владу з казкою Корнія Чуковського «Тарган”. Єдине знаряддя боротьби з тарганом — банально, капці», — пояснює Олександр.

Акцію проти режиму Олександра Лукашенка та на підтримку білоруських опозиціонерів організував «Рух Солідарності «Разом». Лідер організації В’ячеслав Сівчик у своїй країні заочно засуджений на 45 діб за вуличні протести. 

«Ситуація в Білорусі досить складна. Але я глибоко переконаний, що в Україні можуть зрозуміти головне: братній до вас білоруський народ так само в XXI столітті мусить мати права. Серед іншого — право обирати владу, якого він практично позбавлений», — називає опозиціонер мету акції.

На 9 серпня в Білорусі призначені президентські вибори. Уже зараз тамтешня влада затримує противників Лукашенка. Представник «Руху солідарності «Разом» Олег Овчинников розповідає: під репресії потрапляють і неполітики. 

«Те, що зараз відбувається в Білорусі — пробачте, це верх цинізму, коли людей «закрили» тільки за те, що вони вийшли на вулицю на легальні пікети, які не заборонені законодавством. Пікети дозволені законодавством, коли відбувається президентська кампанія — можна виходити і ставити підписи», — описує ситуацію Олег Овчинников.

На акції — близько сотні учасників. Спочатку вони вшановують пам’ять білоруса, Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського на вулиці Грушевського, потім проводять віче біля Монумента Незалежності. Надалі через перетин вулиць Франка і Хмельницького, де був вбитий журналіст Павло Шеремет, прямують до білоруського посольства. Переселенець із Донецька Дмитро Дорохов долає з учасниками весь тригодинний маршрут. 

«Я люблю білорусів як народ. Це дуже цікаві, розумні, спокійні люди, досить схожі на українців. У нас із білорусами спільний ворог — це Росія. У Білорусі все дуже погано з точки зору прав людини, свободи людини, білорусам дуже-дуже тяжко», — вважає Олег Дорохов.

Киянин Юрій Баланчук спеціально для маршу написав вірш білоруською мовою.  

«Я сподіваюся, що це білорусам допоможе краще боротися, вірити, що у них є сили», — каже Юрій Баланчук.

Організатори завершили акцію мітингом під білоруським посольством і двома гімнами — національним українським і білоруським емігрантським. Ніхто зі співробітників дипмісії поспілкуватися зі своїми громадянами не вийшов.