Керівні посади в ФСБ у Криму займають ті, хто успішно виконував політичні переслідування в інших регіонах РФ — Романцова

Гості ефіру — російський адвокат Дмитро Дінзе і українська правозахисниця Олександра Романцова.

Дмитро Дінзе – відомий російський адвокат, який виступає захисником у політично мотивованих справах. Він захищав політичних в’язнів, громадян України Олега Сенцова, Володимира Балуха, Євгена Панова та інших. Серед його російських підзахисних був також художник-акціоніст Петро Павленський, який на знак підтримки Олега Сенцова підпалив двері головного входу ФСБ РФ на Луб’янці. Нещодавно Дмитро Дінзе приєднався до захисту журналіста «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка.

Олександра Романцова — українська правозахисниця, виконавча директорка «Центру громадянських свобод». Олександра координувала проєкт спостереження за порушеннями прав людини та воєнними злочинами на сході України в зоні АТО та за політичним переслідуванням в окупованому Криму. Долучена до міжнародної правозахисної адвокації цих питань. Неодноразово організовувала і долучалася до акцій за свободу українських політв’язнів. Олександрі заборонений в’їзд до Російською Федерації та Білорусі. 

Ігор Котелянець: Пані Олександро, варто сказати, що «Центр громадянських свобод» був однією із перших організацій, які з 2014 року почали публікувати списки політв’язнів, розлогу інформацію і взагалі скрізь розповідати про політв’язнів і показувати, як вони виглядають. Одна з останніх історій — ситуація із журналістом Владиславом Єсипенком, якого в березні цього року затримали в Криму. Чи продовжуєте ви слідкувати за політичними справами?

Олександра Романцова: Інколи, чуючи вислів «політичні в’язні», дехто думає, що це люди, які ув’язнені за те, що займалися політикою. Насправді — ні, це люди, ув’язнені тому, що у того, хто їх ув’язнив, був політичний мотив. І якщо ми бачимо історії політичних в’язнів, то дуже часто вони з’являються всередині країни, а у випадку більшості кейсів, які ми спостерігаємо в Криму та в Росії — це люди, які були ув’язнені через політичний мотив Росії. Це дуже важливо розуміти, що коли Росії потрібні герої для їхніх сюжетів, вони хапають незалежних журналістів та громадських активістів.

Першу свою кампанію Let my people go ми почали у 2014 році, коли побачили таких одинадцять кейсів. Тоді вже ми побачили, що їх буде більше, що Росії це необхідно, бо вона з них створювала героїв страшилок як для кримчан, так і для свого внутрішнього ринку.

Ігор Котелянець: Як підтвердження своїм пропагандистським міфам і штампам?

Олександра Романцова: Так, адже щоб створювати ту віртуальну реальність, яку в Росії називають «руський мир», їм потрібні живі люди, живі емоції, щоб з’являлися страхи. Тому виник перший кейс — Сенцов, Кольченко, Афанасьєф, Чирній, далі «страшилка» — мусульманська «терористична» організація.

І ми розпочали свою кампанію, аби пояснювати людям, що це все робиться не тому, що людина щось зробила, просто Росія має мотив.

Ігор Котелянець: Ми говорили в цьому контексті про кейс Владислава Єсипенка і нещодавно стало відомо про те, що у нього з’явився адвокат Дмитро Дінзе, який з нами зараз на телефонному зв’язку. Пане Дмитре, чи вдалося вам уже зустрітися із вашим новим підопічним?

Дмитро Дінзе: Із Владиславом я зустрівся тільки на судовому засіданні, коли йому оголошували звинувачення. Зараз я вивчаю його справу і готую позицію по ній, адже 6 вересня він має дати свідчення по тих подіях, у яких його звинувачують.

Наталія Каплан: Який зараз його стан? Чи готовий він до боротьби?

Дмитро Дінзе: До боротьби він готовий, але до цього він виходив з того стану насилля, в який його занурили. Він написав заяву про те, що його тримали у якихось підвалах співробітники ФСБ. Зрозуміло, що він під цим тиском дав свідчення проти себе, сказав, що зброя, яку у нього «знайшли», дійсно належала йому. Була спроба пов’язати його з розвідкою України — у справі фігурує прізвище співробітника України, але потім залишили версію, що він придбав гранату для того, щоб захищатися від мешканців Криму.

Наталія Каплан: Якими будуть ваші подальші дії щодо захисту Єсипенка?

Дмитро Дінзе: Ми будемо намагатися довести тортури, довести, що Єсипенко ніколи не мав ніякого відношення до зброї в силу своєї професійної діяльності.

Ігор Котелянець: Пані Олександро, коли ми дивимося на історію затримання журналіста Владислава Єсипенка в Криму, ми бачимо те, що і завжди: затримання, катування, тиск, погрози зробити щось з родиною, крутять відео зі зізнанням. Коли ці нескінченні однотипні відео вже крутять вісім років, невже в це ще хтось вірить? І чи щось взагалі змінюється у цих політичних переслідуваннях, чи вони просто штампуються під єдину копірку?

Олександра Романцова: Нащо міняти те, що працює? Ми ж не бачимо, що в Криму люди вийшли на вулиці і пішли захищати Єсипенка чи його сім’ю. Це рівень їх системної дози. Цей сценарій переслідувань з’явився у південних регіонах РФ ще у 2003-му році, коли там переслідували за причетність до організації Хізб ут-Тахрір. А керівні посади у Криму зараз посідають ті, хто як раз і досяг успіху на цих сценаріях в інших регіонах Росії.

• Цей сценарій переслідувань з’явився у південних регіонах РФ ще у 2003-му році, коли там переслідували за причетність до організації Хізб ут-Тахрір. А керівні посади у Криму зараз посідають ті, хто як раз і досяг успіху на цих сценаріях в інших регіонах Росії.

Питання — що відбудеться у середині справи? Іноді людина отримує два роки і виходить, іноді — 12 років і після того ще в ШІЗО сидить по півроку.

Ігор Котелянець: Ми знаємо, що відбувалося катування Єсипенка, так само і багатьох політв’язнів.

Олександра Романцова: Ми довели, що 87% людей, які потрапляли в полон до РФ, катували. Серед інструментів катування дуже багато струму, вони прямо фанати електричного струму.

Ігор Котелянець: Багато політв’язнів, які виходили на волю, подавали скарги щодо катувань у Європейський суд з прав людини. Наприклад, було рішення виплатити компенсацію по справі Геннадія Афанасьєва. Росія у якийсь момент оголосила, що ЄСПЛ їм не указ. А зараз ми дізнаємося, що Росія подала скаргу на Україну у ЄСПЛ.

Олександра Романцова: Вперше в історії.

Ігор Котелянець: Так вони вже визнають рішення ЄСПЛ? Чи можна вже змусити Росію виконати ті рішення, які вже існують?

Олександра Романцова: Росія — казкарка для свого населення. Є велика вірогідність, що Росія таки вийде з Ради Європи, і це підґрунтя для того, щоб вони своїм людям сказали, що ми поскаржилися на жахливу Україну, а вони нічого не роблять і нічого нам там робити, ми звідти виходимо, аби вас всіх захистити. Я думаю, що Росія готує інформаційний привід. Раніше говорили, що Росію потрібно утримувати в Раді Європи для того, щоб люди хоча б могли користуватися механізмом ЄСПЛ, бо в Росії інших судів власне і немає. Наприклад, на суді присяжних обвинувачений не може сказати, що його катували, в них законодавчо це заборонено. Вони це аргументують тим, що начебто у присяжних викривляється бачення цієї ситуації. В ЄСПЛ люди хоча б могли отримати компенсацію на відновлення здоров’я тощо. А зараз це конституційне рішення, що рішення ЄСПЛ не може бути обов’язковим для РФ — для дуже дорогих справ або коли ЄСПЛ може призначити два рішення: виплатити компенсацію або рекомендує змінити законодавство. Україна, наприклад, за свою історію міняла закони по таких рішеннях. Російська Федерація зробила цю відмову від визнання рішень ЄСПЛ саме для того, щоб не міняти закон, і в будь-який момент, наприклад, у політичних справах сказати — рішення ЄСПЛ для нас є необов’язковим для виконання. Хоча водночас вони розуміють, що людей вони тримають в омані, але, якщо ти будеш робити дуже радикальні справи, то ця омана може розвіятися. Тому все дуже схоже на те, що вони готують інформаційний привід для того, щоб сказати, що ми використали цей інструмент, але він не дієвий, тому для нас — неважливий.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS