«Кешбек, як приємний бонус»: чому банки скасовують цю програму лояльності?

Коли ми оплачуємо послуги чи товари карткою, то продавці платять комісію банку-власнику терміналу. Зі свого боку цей банк ділиться 1,5-2% з банком, що випустив вашу картку. І вже цей останній банк нараховує вам кешбек.

В Україні є два державних банки та, за інформацією Мінфіну, 75 комерційних.

Система лояльності кешбек працює у меншості.

Цих 1,5-2% комісії, які виплачують банкам, називаються інтерчейнджем. І навіть такий, на перший погляд, невисокий відсоток є значною сумою. Якщо порахувати, що найпопулярніший український супермаркет минулого року заробив 150 млрд грн, то комісія, яку він заплатив банкам сягатиме десятків, якщо не сотень мільйонів. Ці кошти поділить той банк, який видав покупцю картку, банк, який встановив термінал та міжнародна платіжна система Visa/Mastercard.

«Але помітна частина цього комісійного доходу повертається нам з вами, тобто платникам, у вигляді кешбеку», — каже аналітик банківського сектору ICU Михайло Демків.

Так от, віднедавна комісію інтерчейндж почали знижувати. Відтак банки починають перераховувати, які ж кешбеки вони тепер можуть пропонувати своїм користувачам та користувачкам і чи можуть пропонувати їх узагалі.

Наприклад, Світлана Коломієць користується послугами банку, який фіксує найбільше в Україні надходження нових клієнтів. Розповідає, що категорії кешбеку змінює з місяця у місяць, бо банк дає можливість вибору. І кошти з кешбеку можна виводити в основний рахунок у живі гроші:

«В основному я користуюсь позиціями продукти і краса та медицина. Іноді – книги, коли додається кешбек на книги, бо беру його. На кредитні кошти тобі нараховується менше кешбеку, що є логічним, на власні — більше. Але є категорія за які високий кешбек пропонують. наприклад, за кіно вертається 10% від власних коштів або 0,75% від кредитних. Якщо користуєшся кредитними коштами, то з по будь-якій категорії повертається 0,75%. Також для прикладу, якщо розраховуватися за корм для тварин у зоомагазині. то пропонують кешбек 15%».

Так само звертає увагу на кешбек і активно користується цими коштами і Мар’яна Марчило. Каже, приємно бачити ці додаткові суми, нехай і не великі:

«Якщо дивитися у розрізі одного місяця, то, як правило, у мене накопичується 100 грн чи трохи більше. але якщо оцінювати у розрізі року, то це гарна тисяча, яка фактично впала тобі нізвідки. Я здебільшого користуюсь безготівковими розрахунками. По-перше, в умовах пандемії це більш безпечно, по-друге — зручніше, бо можна відслідковувати усі свої витрати. А кешбек йде як приємний бонус, оскільки я б все одно усі ці покупки здійснювала, а так незначна частина витрат повертається мені на рахунок».

Але як говорить заступник голови НБУ Олексій Шабан, хоча цьогорічне зниження і відбулось швидшими темпами, ніж минулими роками, адже і раніше комісія інтерчейндж скорочувалась, все ж це цілком природний процес:

«Це нормальний процес. високі інтерчейнджі потрібні, коли розвивається система. Чи досягли ми тієї ж платіжної інфраструктури, що є в інших європейських країнах, яку нам ставлять як приклад? Ще ні. Чи будуть темпи зростання такі ж, як раніше, чи потребують вони вкладень? Можливо. Тому інтерчейндж ще не можна, на наш погляд, опускати нижче одиниці, але за тими темпам, що це відбувається зараз, це є нормально».

Комісія інтерчейнджу вигідна для банків та користувачів. Але великим рітейлерам ця історія не дуже подобається, тому вони і лобіюють зниження її відсотка. Мотивують це тим, каже аналітик банківського сектору ICU Михайло Демків, що знизять ціни на товар:

«Хоча на мою думку, ціни попри зниження комісії вони не знизять. А от кешбеки поріжуть оскільки перестане грати економіка. доведеться або знижувати маржу і йти в нуль, вони цим не захочуть займатися. Або не інвестувати в інфраструктуру. Або ж — шукати додаткові джерела доходу. Наприклад, про що говорили самі банкіри, — перестануть видати картки безкоштовно. В Україні клієнти банків користуються такою послугою безкоштовно, і  в принципі всі задоволені. У інших європейських країнах часто за цей пакет потрібно платити».

Водночас про те, що банки будуть шукати нових інструментів заохочення клієнтів говорить член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко:

«Ми подивилися, як на це реагувала Європа. Є три інструменти. Перший — встановлення «кепів», тобто максимальної суми кешбеків, яка може бути виплачена клієнту протягом місяця. Другий інструмент – це зниження рівня кешбеків. І третій рівень — це перенесення кешбеків або їх збільшення на боці кредитних карток. Тобто там, де є додаткова маржа в банках, коштом, використання клієнтами кредитних коштів».

Наразі про те, щоб вже робити обслуговування карток платними у банках не говорять. Але загалом вплив цих змін, кажуть фахівці, можна буде оцінити не раніше як у середині наступного року.

До слова, принаймні раз користувалися банківською картою 76% українців, а чверть розрахунків, як за кількістю, так і за обсягом ми вже робимо в інтернеті.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток: якщо у вас Android якщо у вас iOS

Теги:
Може бути цікаво