Прикрашені листівками, вирізаними з журналів ілюстраціями, розмальовані вручну, індивідуальні — це все труни, які новозеландці виготовляють для себе.
Громадське радіо наводить переклад історії про Клуб трун від ВВС.
«Я люблю котів, тому свою труну я прикрасила фотографіями та малюнками котів, їх я вирізала з журналів та календарів. Я долучилась, бо чула, що людям тут дуже весело» — говорить Барбара, яка є членкинею клубу.
У Новій Зеландії клуб трун у новозеландському місті Роторуа існує понад 10 років. Щосереди літні люди збираються разом, аби прикрасити власну труну. Це не означає, що вони мріють про смерть — радше, це допомагає згадати, що вони люблять у житті і згадати те, що вони люблять.
Більшість трун дуже банальні, тож свою один із учасників спільноти Тоні вирішив прикрасити так, аби вона нагадувала про його життя.
«Я вирішив прикрасити свою труну у колір прапорців з перегонів, це нагадує, що моє життя пов’язане з перегонами. І ці чорно-білі прапорці — це символ фінішу мого життя» — пояснює Тоні.
Хтось прикрашає домовину свого коханого чоловіка зображеннями його улюбленої групи — Beatles, інші малюють фантастичні пейзажі, а ось ще одна — мініатюрний яскраво-червоний трамвай.
Клуб відкрила колишня паліативна медсестра Кеті Вільямс, вона вирішила, що хоче зробити труну для себе, поділилась цією ідеєю з друзями. Ідея друзів спершу шокувала.
«Якщо можна так сказати, була мертва тиша, згодом до мене стояла черга з людей, які хотіли поговорити зі мною. У минулому їм було важко впоратись зі смертю близьких людей. І раптом я подумала, що нам варто про це говорити, бо це може зцілити. Ми так сильно святкуємо народження, але смерть — це лише протилежна сторона життя, яку часто ненавидять. Я думаю, її теж треба святкувати», — говорить Кеті.
Більшість літніх людей, які приходять в клуб, втратили близьких, часто бувають на похованнях друзів, і страждають від самотності, відтак, в клубі вони знаходять нових друзів, спілкуються і допомагають одне одному. До того ж літні люди у Новій Зеландії часто не можуть придбати собі труну, а клуб купує їх у виробника за низькою ціною. Готова труна в середньому обходиться у півтори тисячі доларів, а тут можна вкластися у 250.
Аби поширити цю ідею, літні новозеландці навіть знялися у мюзиклі.
За 10 років існування клубу ідея Кеті надихнула людей у Великобританії, США та інших країнах, тож там теж почали з’являтися подібні клуби.