Що відбувається в сфері правосуддя? Які реформи чекають суди, а якого перезавантаження зазнає прокуратура?
Про це поговорили з координаторкою кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Галиною Чижик та провідним експертом Експертного центру з прав людини Євгеном Крапівіним.
Лариса Денисенко: Коли ми говоримо про органи правосуддя та правоохоронні органи, досі вони не на піку довіри, хоча ми бачимо, що є вже довіра до президента, уряду та парламенту. Отже, що взагалі відбувається, зокрема в судовій системі – що там з реформою правосуддя?
Галина Чижик: На жаль, якщо ми подивимося на останні п’ять років, українці не почали більше довіряти судам, і це зрозуміло, тому що вони досі не отримали вчасного, якісного і справедливого правосуддя на місцях. Це пов’язано з тим, що корумповані судді залишилися на своїх посадах. Нічого не змінилося. Ті судді, які п’ять років тому ухвалювали рішення проти учасників Революції Гідності, забороняли мирні зібрання, кидали активістів за грати, залишилися на своїх посадах. Ті судді, які брали хабарі, не просто не покарані, так само далі працюють. Люди це все бачать. Крім того, людям доводиться судитися роками, тобто вони не отримують швидких рішень. Отже, довіри до судів немає.
Євген Крапівін: В останні п’ять років ми до правосуддя зарахували ще і органи прокуратури. Тобто в нас у 2016-му році були конституційні зміни в частині правосуддя, які нарешті визначили статус прокуратури. До цього це був орган влади, абсолютно виокремлений з усіх гілок. В 2016-му році нам вдалося ухвалити новий закон про прокуратуру, забрати в неї загальний нагляд – можливість прокурора прийти в будь-який момент на підприємство і вимагати якусь документацію та проводити якісь перевірки. Були сформовані ограни прокурорського самоврядування, і в решті решт слідство в прокуратури майже забрали — слідчі підрозділи відійшли в новостворене Державне бюро розслідувань. Єдине, що прокуратура досі, ще 21 день, буде дорозслідувати старі справи.
Лариса Денисенко: Щодо роботи дисциплінарних і самоврядних органів правосуддя – зараз будуть зміни, які стосуються цих органів і які стосуються кількісного штату суддів Верховного суду. Давайте детальніше – від минулого в теперішнє і майбутнє.
Галина Чижик: Вища кваліфікаційна комісія і Вища рада правосуддя – це два органи, в чиїх руках фактично зосереджена вся влада в судовій системі. Вони приймають кадрові рішення – кого призначати на суддівські посади, кого звільняти, кого карати, кого притягувати до дисциплінарної відповідальності. І від них залежить суддівський корпус. Останні три роки, що ВККС, що ВРП працювали на те, аби забезпечити контрольоване правосуддя, щоб судді ухвалювали рішення, які будуть задовольняти владну еліту і адміністрацію президента. І в цьому проблема.
Тому дуже правильно, що законопроект, який подав до парламенту новий президент, як раз пропонує судову реформу через реформу цих органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Що пропонується? Щоб обрати нових членів комісії, але не за старими процедурами, а за новою. Буде конкурс, на який можуть подаватися правники і юристи, які мають 15 років стажу. І в комісії, яка буде вирішувати, кого призначати на ці посади, а кого – ні, будуть міжнародні експерти – ті самі, які брали участь у оцінюванні кандидатів до Вищого антикорупційного суду. А доброчесна Вища кваліфікаційна комісія – це запорука того, що ми зможемо зробити якісні зміни в судовій системі, а це означає, що ми зможемо позвільняти з судової системи всіх поганих суддів, а на їхні місця взяти хороших.
Лариса Денисенко: Яка ситуація складається з Вищою радою правосуддя?
Галина Чижик: Тут все складніше. Якщо ВККС каже, кого призначити, а кого звільнити, то Вища рада правосуддя, власне, і приймає такі рішення. А закон, який прийняла Верховна Рада, як раз і не пропонує перезавантажити Вищу раду правосуддя, тому ми, громадськість, наголошуємо на тому, що поки не буде закону, який перезавантажить ВРП – це не судова реформа. Але оцей прийнятий закон дозволяє нам принаймні очистити Вищу раду правосуддя, яку ми маємо зараз, від недоброчесних і негідних представників, а такі там є. Буде створена спеціальна етична комісія, до складу якої також будуть входити міжнародні експерти, і вони матимуть місяць для того, щоб перевірити всіх чинних членів Ради правосуддя і ініціюватимуть звільнення тих, які, як каже закон, не відповідатимуть критеріям доброчесності.
Лариса Денисенко: Що відбувається в реформі прокуратури?
Євген Крапівін: Тести і співбесіда з кадровими комісіями – це все в купі є такий механізм, через який має пройти зараз кожен прокурор. Цей процес називається очищенням прокуратури. Чому очищенням? Тому що після Майдану була спроба очищення, але вона виявилися абсолютно провальною. Після цього була така модель, що ми запускаємо органи прокурорського самоврядування – Раду прокурорів і Кваліфікаційну дисциплінарну комісію, які в такому ж повільному режимі через дисциплінарну відповідальність будуть начебто очищати і потроху звільняти. В принципі, десь воно так і працювало, за 2,5 роки було притягнуто до відповідальності майже 300 прокурорів, з яких звільнення десь 40%, але порівняно з 13 тисячним штатом прокуратури, очевидно, люди цієї різниці не помітили.
Така реформа, яка зараз прийшла, повернулася до цієї радикальної ідеї, що треба провести масштабну атестацію і через виявлення якоїсь інформації про якусь недоброчесність прокурорів, про його непрофесіоналізм його звільнити. Під це був ухвалений цілий закон, який чітко передбачив процедуру в перехідних положеннях, і питання про те, що прокурори можуть відновитися в судах, як це було з поліцейською реформою, не стоїть.
Процедура прописана гарно, і якщо кадрові комісії будуть аргументувати свої рішення і якщо вони чітко будуть виписувати, на яких підставах особа не пройшла атестацію, то в адміністративному суді в особи шансів не буде.
На атестації реформа не завершиться, це лише першочергові заходи. Глобально, якщо послухати генерального прокурора, є бачення того, що прокуратура має стати координатором роботи органів правопорядку. Оскільки прокурор – головний в кримінальному провадженні, то Генеральна прокуратура має визначати певну політику в сфері досудового розслідування, по суті, відповідати за те, які злочини є пріоритетними.
Атестація скортить кількість прокурорів з 13 тисяч до 10 тисяч, але суттєво на навантаження це не вплине тільки тому, що скорочення відбудеться за рахунок людей, які мали якісь керівні повноваження, але були прилаштовані десь там зі сторони, і не виконували прокурорських функцій.
Тому якогось колапсу прокурорської системи явно не відбудеться, скорочення – це нормальна процедура, яка мала відбутися ще у 2016 році, коли скорочення до 10 тисяч передбачалося законом, а потім депутати, зокрема від Блоку Петра Порошенка, разом з нормою про вищу освіту генерального прокурора тихенько з закону це викинули.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.