Колумбарій майбутнього крематорію у Львові зберігатиме останки до 50 тисяч людей
Місця для останнього спочинку вистачить не усім. У Львові з 12 цвинтарів працює три, а повноцінно ховають на одному. Загалом Львівщина — одна з областей, де катастрофічно не вистачає місць для поховання, — повідомляє Держстат. За підрахунками фахівців у Львові вже за два роки «земля» на цвинтарях закінчиться. Відтак, у місті наважились на перший у Західній Україні крематорій.
На одному з найдавніших цвинтарів Європи — Личаківському, що у Львові — досі з’являються нові імена. Тут останній спочинок знаходять відомі світу галичани та загиблі оборонці України. Решта львів’ян може спочити лише на Голосківському цвинтарі. Та й на тому місця лишилось — півтора гектара. Цієї площі — каже архітектор Детального плану території Голосківського цвинтаря Петро Крупа — для поховань вистачить на 2 роки:
«Крематорій це є не просто якась захцянка. Це є реальна необхідність. Практично вже вичерпані запаси територіальні всіх кладовищ міста Львова. Лишилось дуже мало територій, де можна реально заховати традиційним методом».
Адже щороку у засвіти йде 4 тисячі львів’ян, а це гектар площі на кладовищі. Прогноз щодо всієї Львівщини взагалі вражає: на 20 років піде 180 гектарів землі під поховання. За словами заступниці міського голови Львова Ірини Маруняк, пошуки нових ділянок під цвинтарі наразі не дали результату:
«Ми звернулися до 22 сільських рад про те, щоби дозволили також відвести земельні ділянки для поховань у місті Львові, але у зоні 20 кілометрів від міста Львова і жодна сільська рада не відгукнулась на наші прохання і пропозиції».
Така відмова пришвидшила роботу над проєктуванням крематорію, майбутній колумбарій якого зберігатиме останки до 50 тисяч кремованих осіб всього лише на 2 гектарах.
«Для розміщення крематорію і колумбарію — це є 2 гектари землі, в Києві це є 15 гектарів території, якщо для порівняння, в Харкові — 7 чи 8 по-моєму, в Одесі — п’ять», — лише Одеській — за словами архітектора Петра Крупи — зведений за Незалежної України — наприкінці 90-х, решта — має ще радянське походження.
У Львові теж 50 років тому починали подібне будівництво. Недобудований крематорій — до слова — стане місцем, де зведуть і новий, розповідає головний архітектор Львова Антон Коломєйцев:
«Прийнято рішення про оголошення Всеукраїнського конкурсу на пошук кращої проєктної пропозиції крематорію на Голосківському кладовищі. Це є не проста будівля. Вона є технологічна. Завдання технічне по її проєктуванню вимагає певного часу. Бо це є такий об’єкт особливий, це не є суто прагматична така халя, яка буде десь там осторонь стояти. Це об’єкт такий культурно має вагому роль в образі міста в тому числі і тому з архітектурою його потрібно попрацювати досить досконало».
«Місто прийняло рішення про будівництво крематорію провівши соціологічне опитування. І задовольнити потреби людей, які хочуть бути кремовані — думку їх також треба поважати», — розповідає начальник львівського відділу благоустрою Валерій Самойленко.
Відповідно до опитування — кожен другий львів’янин підтримує ідею зведення крематорію, а 44 відсотки опитаних — взагалі готові ним скористатися, твердять в Інституті міста, який і проводив дослідження.
Там також порівнюють вартості традиційного поховання та кремації, яка наразі майже вдвічі дешевша і коштує зокрема у столиці — до 5 тисяч гривень.
«Духовенство немає заперечень стосовно того, щоби працював крематорій у місті Львові. Єдина умова була — щоби було дотримано власне механізм поховання, щоби прах був наданий землі. Оце була основна умова духовенства», — переконує голова робочої групи зі зведення у Львові крематорію Ірина Маруняк.
Думку духівництва питали навіть на спеціальному круглому столі. Наразі служителі різних конфесій — одностайні: основне у такому похованні — зберегти сакральність. У жодному разі прах не може бути розвіяний чи збережений на поличці вдома, каже священник УГКЦ Андрій Шестак:
«У будь-якому випадку церква говорить про те, що людину завжди варто поховати у землю. Як це мало би відбуватися — священник найперше відправляє всі богослужіння, які би мали бути відправлені і пізніше таку особу відправляють на кремацію і таку особу ховають, ховають в землю».
Вже у червні розпочнеться сам конкурс архітектурних проєктів львівського крематорію. А восени — прогнозують у Ратуші — Львів вже знатиме як виглядатиме споруда. Анонсують наразі, що окрім будівлі, де відбуватиметься кремація та колумбарію — урнового поховання — також облаштують меморіальний парк.
Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо
