Олександра Єфименко
«Коли, якщо не зараз?»: як добровольці та зооволонтери рятують тварин на півдні України (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Автор
Російські військові замінували, а 6 червня підірвали Каховську гідроелектростанцію у Херсонській області. Машинну залу електростанції зруйновано повністю. Під водою через найбільшу техногенну катастрофу незалежної України опинилися селища області та кілька районів міста Херсон. За інформацією голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, затопленими залишаються 46 міст, селищ та сіл.
Тоді як частина території Херсонської та Запорізької областей опинилися на межі зневоднення, декілька волонтерів з медичного батальйону «Госпітальєри» поїхали в міста і селища, які залишилися без води внаслідок підриву. На Херсонщину вони вирушили на великому автобусі вшістьох, і, власне, в цьому автобусі й вивезли 38 тварин з області.
Уся автівка буквально забита пластиковими переносками, м’якими намордниками, пакунками з кормом, відкритими баночками-консервами, нашийниками, повідцями й іграшками для котів і собак.
Читайте також: Із зоопарку у Новій Каховці змогли врятуватися лише лебеді та качки — всі інші тварини загинули
Катерина з позивним «Андроїд» розповідає про стан врятованих тварин і автоматично вказує на порожні переноски в автобусі, а Віталій з позивним «Гарік» пояснює: «Ми декілька днів провели з тваринами в цьому автобусі, просто візуально пам’ятаємо, хто де тут стояв».
Селища, де працювала команда, знаходяться під постійними обстрілами з боку росіян:
«Поки ми були там, були і виходи і приходи. До місця, куди мав прибути автобус за тваринками, ми приїхали дуже пізно, тому що дороги були дуже погані, а через відсутність зв’язку в тих областях довго не могли знайти людину, яка відповідає за тварин, яких нам мали віддати. Ми потрапили під таку прям дуель з двох сторін», — розповідають про свою поїздку Катерина і Віталій. І додають, що місцеві казали їм: «Іноді росіяни скидають з дронів на село вибухівку просто на цивільні авто «розважаються вони так».
Військові волонтери зазначають, що на територіях, де вони були, майже немає питної води, вода залишалась тільки у частини селища, інша — позбавлена будь якої води. Але вся вода там зараз — з осадом, про це волонтерам розповіли місцеві мешканці. Команда віддала питну воду, яку брала в дорогу для себе, людям.
«Ми пороздавали її людям, скільки в нас було. Було враження, ніби ми взагалі перші, хто туди приїхав. На блокпостах нам казали, що, туди не їздить ніхто, «Навіщо ви туди їдете?», тому, якщо і їхати з допомогою, то туди треба везти воду та ліки в першу чергу», — говорить Віталій.
Проект «Hvostati» існує декілька років, до повномасштабної війни його ініціатори займалися піаром тварин, які потребують дому. Після лютого 2022 року вони разом із військовими з «Госпітальєрів» домовилися про співпрацю для того, щоб забирати тварин із зон бойових дій, лікувати і прилаштовувати їх у добрі руки.
Проект планувався до запуску через місяць, але підрив Каховської ГЕС російською армією вніс свої корективи.
«Ми запустилися буквально за день. За цей час ми зібрали 300 тисяч гривень, ці кошти підуть на лікування тварин, або на те, чого нам не вистачає. Наприклад, на виїзд у нас не було великих кліток, переносок. Дуже багато людей забезпечили нас 250 кілограмами корму, принесли понад 40 переносок, пелюшки, шампуні, корми, медичні корми для тварин. У нас зараз лежить нерозібрана гуманітарка, яку ми обов’язково розподілимо за потребами тварин. Дуже багато ініціатив було створено, щоб нас підтримати», — розповідає Маргарита Прокудіна, співініціаторка і волонтерка благодійної організації «Hvostati».
Вивезених із Херсонщини тварин одразу відправили в ветеринарну клініку в Києві і більшість із них, залишилися на стаціонарі на кілька днів. А частину здоровіших після огляду привезли в притулок «Adopt Don’t Stop». Притулок — будівля у кілька поверхів. Одна з працівниць притулку, Анна, каже, що як тільки стало відомо про підрив ГЕС, всі розуміли, що до них приїде багато тварин:
«Ми були готові до того, що заберемо всіх, стільки, скільки нам привезуть».
Приміщення, де знаходяться новоприбулі тварини, готували перед приїздом тварин працівники притулку разом із волонтерами, які допомогли розібрати перший поверх. Ще на шляху тварин до Києва, половину з них «забронювали» нові власники. У приміщенні притулку голосно: там лунають людські голоси впереміш із котячим нявчанням і собачим гавканням. У кутку волонтерки знімають кліща з собаки, поруч стоїть клітка з цуценятами, один із яких меланхолійно жує металевий прут, а другий, більш пухнастий, періодично стрибає своєму новому знайомому на голову.
Коти і кішки здебільшого шиплять або забиваються якомога далі від людей, вони дуже налякані. А собаки різних кольорів і розмірів крутять хвостами, впираються носом в об’єктив фотоапарату і облизують руки всім, хто нахиляється, щоб їх погладити. У приміщенні немає жодної тварини, якій працівники притулку або волонтери не приділили б уваги. З одними гуляють на вулиці, іншим — наливають воду і насипають корм одночасно, третіх — носять на руках, намагаючись заспокоїти, якщо тварина нервує.
Посередині приміщення співробітниця притулку тримає у руках синю книжечку — ветеринарний паспорт. Вона інструктує нових господарок щойно прибулого цуценя про те, які таблетки і процедури необхідно зробити їхньому новому другу.
«Це — Барні, він — хлопчик і тепер це мій друг», — миттєво розповідає мені свої важливі новини дев’ятирічна Олександра.
Вона разом зі своєю тіткою Поліною у соціальних мережах побачили інформацію про те, що в Київ їдуть тварини з півдня України, яких потрібно прихистити.
«Ми дуже давно хотіли собі собачку, але якось купувати ми були не налаштовані, а коли побачили, що дуже багато собачок і котиків, які шукатимуть дім, то зрозуміли, що це як шанс. Коли, як не зараз? Тому що потрібна допомога і вони всі повинні мати дім», — каже Поліна.
Вони планують прихистити ще й кошеня, яке зараз на лікуванні в ветеринарній клініці, щоб тварини жили і дорослішали разом, розмірковуючи, що так їх буде простіше подружити.
Працівниця притулку Анна перераховує умови, за яких вони готові віддати тварину в нову родину:
«У нас не можна забрати тварину просто так: прийти і взяти. У нас є деякі умови, наприклад, це «антикішка» на вікнах (йдеться про спеціальні сітки на вікнах, щоб тварина не могла випадково випасти з вікна — ред.) і ми цим не нехтуємо. Також проводяться співбесіди з можливими господарями тваринок. Якщо людина нам не підходить, якщо ми бачимо, що є деякі проблеми, наприклад, ставлення до тварин або умови, в яких тварина буде жити, ми можемо не віддати тварину. Ми не віддаємо собак на ланцюг, це — заборонено, тільки або умови квартири, або вольєр у дворі, якщо мова йде по приватний будинок».
Рятувальна операція на півдні України триває досі.
Підрив Каховської ГЕС
У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, що є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС.
В Укргідроенерго повідомили, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС повністю зруйновано. Станція відновленню не підлягає.
Україна порушила справу за статтею екоцид через підрив Каховської ГЕС
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
