Фото: Яніна Львутина
Яскраві різнокольорові шкарпетки з яскравим принтом, цікавим дизайном і хорошої якості. Такі вироби в’яжуть у Луганській області, на Рубіжанській панчішній мануфактурі. Українські шкарпетки везуть на експорт і з успіхом продають у Чехії, Молдові, Словенії, а нещодавно відправили першу партію в Нідерланди. За рік на фабриці встигають зробити близько двох мільйонів пар предметів одягу.
Коли заходимо на Рубіжанську панчішну мануфактуру, опиняємося серед різнобарвного розмаїття ниток, з якими працюють італійські верстати. Саме вони перетворюють нитки на українські шкарпетки. На Рубіжанській панчішній фабриці таких верстатів 77. У використанні вони дуже легкі і рідко виходять з ладу, розповідає старший майстер панчішної мануфактури Денис Колпаков:
«Якщо її правильно налаштувати, то з нею немає проблем. А так, зношення, залізо, від цього нікуди не дітись».
Нитки для шкарпеток везуть із Індії. За два місяці використовують понад 15 тонн різнобарвного матеріалу. Але не усі процеси механізовані. Багато чого треба робити вручну, каже в’язальниця Ірина Пєскунова. Її задача — не допустити брак в цьому цеху. Тож вона перевіряє кожну шкарпетку, натягуючи на спеціальну форму.
«Я надягаю лицем, щоб у нас не було дірок, щоб шви були на місці. На п’ятці, на мисці, також», — говорить Ірина.
Після того, як італійські верстати створили нову партію шкарпеток або панчох — вони відправляються в наступний цех, де вироби допрацьовують. Деякі процеси роблять вручну, каже комерційний директор мануфактури — Філіп Лиманський:
«Після в’язального цеху панчохи потрапляють у швейний цех, де відбувається зашиввання миска. В’язальний цех, швейний цех, виворотка, укомплектування — шість етапів виходить».
Панчішно-шкарпеткові вироби продають по всій Україні. Їх можна купити в Києві, Одесі та Львові. Але окрім цього, тут уже кілька років працюють на експорт. Шкарпетки з прифронтової Луганщини носять жителі Молдови, Словенії, Чехії та Нідерландів, розповідає менеджерка зі збуту Дар’я Винник:
«Ми співпрацюємо з багатьма українськими панчішними брендами. Найвідоміші, мабуть, це Dodo Socks, які знають у світі і на них орієнтуються. Коли іноземці дізнаються, що вони роблять продукцію у нас, вони дуже дивуються, дуже цьому раді. Ми почали працювати з проєктом USAID. Він допомагав нам правильно виходити на експортні ринки, правильно працювати з соцмережами, і наш клієнт з Нідерландів, він нас помітив у соцмережах і написав нам. Він був дуже здивований, що Dodo Socks виробляє свою продукцію у нас. Це стало сигналом, що нам можна і потрібно співпрацювати».
Зараз до Нідерландів поїхала перша партія шкарпеток, а на Рубіжанській мануфактурі вже роблять другу. Сьогодні тут працює трохи більше 140 співробітників, каже комерційний директор Філіп Лиманський:
«Ми будемо ще співпрацювати з USAID, будемо офіційно приймати і в’язальниць, і швачок. Ось, за проєктом у нас заплановано близько 20 робочих місць».
Яніна Львутина, Рубіжне, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS