Команда Гриценка: про що і як говорять ті, хто підтримали президентські амбіції лідера «Громадянської позиції». VoxCheck

Команда Гриценка: про що і як говорять ті, хто підтримали президентські амбіції лідера «Громадянської позиції». VoxCheck

Перевірка тверджень Дмитра Добродомова, Єгора Фірсова, Івана Апаршина, Руслана Калініна та Соломії Бобровської

VoxCheck продовжує досліджувати риторику соратників тих політиків, які заявляють про президентські амбіції. Після перевірки висловлювань команд Петра Порошенка (див. фактчек) та Юлії Тимошенко (фактчек) ми перейшли до тих, хто підтримали Анатолія Гриценка. Він вже заявив про те, що братиме участь у президентських виборах. За останніми соціологічними опитуваннями, Гриценко посідає друге місце та має усі шанси вийти в другий тур.

Анатолій Гриценко досі не представив свою команду та заявив, що зробить це з початком офіційної виборчої кампанії. На ютуб-каналі «Громадянської позиції»з останніх 100 відео у 84 фігурує саме лідер партії, а його співпартійці поки знаходяться в тіні. Все ж ми вибрали тих, хто вже підтримав Анатолія Гриценка, а також членів «Громадянської позиції», які виступали публічно. Ними стали політики Дмитро Добродомов, Єгор Фірсов, Іван Апаршин та Руслан Калінін

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ

Дмитро Добродомов Марія Зав'ялова/Громадське радіо

Любомир Ференс: 41-річний Дмитро Добродомов – колишній журналіст та депутат-мажоритарник, який у парламенті приєднався до фракції «БПП», але вже у липні 2015 вийшов з неї. Після цього він створив партію «Народний контроль», яка публічно підтримала Анатолія Гриценка. Добродомов протягом періоду моніторингу висловлювався переважно про економіку: «Слід розуміти, що вони (підвищення пенсій та соціальних стандартів – ред.) навіть не встигають, згадайте минуле підвищення пенсій, за тим, як ростуть ціни, тобто рівнем інфляції. Тобто, наші споживчі можливості з кожним роком стають все меншими. Не дивлячись на те, що уряд звітує, що зарплата збільшилась на стільки-то відсотків, пенсії на стільки-то. Тільки забувають сказати про реальні інфляційні процеси і ріст цін.»

Олексій Кременюк: У 2014-2015 роках справді відбулось значне падіння реальних доходів громадян. Однак з того часу ситуація покращилась, і зараз середня зарплата зростає швидше, ніж інфляція. Пенсія зросла на 35%, а інфляція складає 13,7%. Тобто, споживчі можливості поступово збільшуються, а не зменшуються, як каже Дмитро Добродомов.

Любомир Ференс: Тобто споживчі можливості поступово збільшуються, а не зменшуються. Також він говорить про ціни на продукти харчування. «В Україні правильно зробили індекс борщу або вареника. Коли нам говорять, що у нас інфляція 8%, а раптом в індексу вареника картопля дорожча на 40%, цибуля подорожчала на 30% і загалом він подорожчав майже на 40% – це і є реальний рівень.»

Олексій Кременюк: Індекс вареника в Україні розробили у грудні 2017 року. Незрозуміло, який період має на увазі Дмитро Добродомов, однак станом на 22 серпня 2018 індекс був 34 гривні, а на початку грудня 2017 року – 33,3 грн. Тобто, його ціна майже не змінилась. Картопля подорожчала на 19,3% за цей період, а не 40%, цибуля – на 46,7% (а не 30%). Але це сезонні продукти, тому доцільніше їх порівнювати з аналогічним періодом минулого року. У порівнянні з минулим роком їх ціна зменшилась – на 21% та 31% відповідно. (Дані Держстату). Крім того, споживча інфляція, яка вимірюється як зміна індексу споживчих цін, є значно ширшим показником, бо враховує значно більше товарів і послуг, тому підміняти її індексом окремої страви не зовсім коректно. Вердикт – неправда.

Любомир Ференс: Також він розповідав про те, як голосувала група «Народний контроль» за прийняття державного бюджету: «Наша група «Народного контролю» голосувала проти прийняття державного бюджету, тому що тоді ми наголошували на нереалістичності взагалі цих цифр, які туди закладалися в питанні прибутків, тобто надходжень.» Депутати «Народного контролю» Мусій, Матківський та Антонищак не голосували за державний бюджет-2018, тоді як Добродомов утримався. Отже, ніхто з них не голосував «проти» тому вердикт – неправда.

ЄГОР ФІРСОВ

Єгор Фірсов

Любомир Ференс: Колишній помічник Ірина Геращенко та член партії УДАР, Єгор Фірсов отримав мандат парламентаря у 2014 році у віці 25 років. Він став наймолодшим народним депутатом цього скликання. Політик входив до фракції БПП, але у березні 2016 року його разом з Миколою Томенком позбавили мандатів, бо ці політики вийшли з фракції через незгоду з її політикою. У 2017 році він створив партію Альтернатива і згодом став першим, хто публічно підтримав Анатолія Гриценка. У своїх промовах у липні-серпні 2018 Єгор Фірсов концентрувався на критиці влади, але використовував небагато фактів. От, що він сказав про політичний рейтинг Петра Порошенка: «Подивіться останні соціологічні опитування. Петро Олексійович Порошенко спустився – його обігнав вже Зеленський, Ляшко і інші».

Олексій Кременюк: Ми не поставили поставити вердикт тому, що деякі дослідження підтверджують слова, деякі – ні. Різні соціологічні служби показують різні результати. Зокрема, КМІС дає Порошенку 5 місце, перед ним Тимошенко, Гриценко, Ляшко та Бойко, а Зеленського у опитуванні немає. Демініціативи показують, що у Порошенка рейтинг більший, ніж у Зеленського та Ляшка. У опитуванні Рейтингу Порошенко поступається як Ляшку, так і Зеленському, а у GfK тільки Зеленському. Тобто деякі соцопитування підтверджують тезу спікера, а деякі – ні, тому ми залишаємо цитату без вердикту. Також важливо пам’ятати, що опитування йдуть з похибкою біля 2% (в залежності від вибірки та результату), тобто серед кандидатів з рейтингом 5% і 6%, перший в теоретично може мати більшу підтримку за другого.

Любомир Ференс: Також він говорив про президентський законопроект про зняття недоторканності: «Я нагадаю всім, що президент пропонує зняти депутатську недоторканність не зараз. Умовно, якщо вони проголосують, з них не буде знята на наступний день недоторканність. З якого періоду пропонує зняти президент? З наступної каденції.»

Олексій Кременюк: І це правда. Президентський законопроект справді передбачає зняття депутатської недоторканності з 1 січня 2020 року, тобто вже для депутатів наступної каденції парламенту.

Любомир Ференс: Єгор Фірсов говорить про призначення голів райдержадміністрацій: «Наприклад, як розуміти те, що відмінили фактично конкурси для районних глав адміністрацій? До цього були конкурси, щоб людина приходила, на конкурсних засадах отримувала собі посаду найкраща. Зараз вже це відмінено. Зараз президент безпосередньої своїм указом призначає керівників адміністрацій.»

Яр Батог: Справді, у листопаді 2017 року Верховна Рада прийняла закон, яким відмінила конкурси на призначення голів державних адміністрацій та їх заступників. Тепер їх знову призначатиме президент своїм указом.  

ІВАН АПАРШИН

Іван Апаршин

Любомир Ференс: 62-річний Іван Апаршин є професійним військовим, працював у Міноборони за часів Анатолія Гриценка. Нещодавно Гриценко назвав його кандидатом на пост міністра оборони у разі приходу до влади. Зараз Апаршин виступає на телебаченні у якості військового експерта та коментує теми, що стосуються війни та міністерства оборони.У серпні від прокоментував  доповідь Офісу комісара з прав людини ООН щодо Іловайську: «Я вчора прочитав цей документ. Він такий достатньо об’ємний, там 39 сторінок. Це доповідь Комісара (ООН – ред) з прав людини. Там лише моментами описується ситуація, яка пройшла в Іловайську. І знаєте, що вразило? Настільки вчора було якось дивно. 39 сторінок – жодного разу Російська Федерація не названа, не визнана агресором, тобто її немає. Є Донецька республіка, є Луганська республіка, є порушення прав людини з боку Збройних Сил (України – ред.).»

Яр Батог: Попри те, що у доповіді є згадки про агресію РФ (наприклад, виноска 2, пункти 5 та 6), Російська Федерація справді жодного разу не названа агресором. Але визначення агресора не є метою цієї доповіді. Мандат Моніторингової місії ООН з прав людини полягає у спостереженні ситуації з правами людини в Україні з особливою увагою на АР Крим, східні та південні регіони країни. Також місія має право вносити рекомендації відповідним органам влади України щодо конкретних подальших дій, ООН та міжнародному співтовариству щодо вирішення проблем в галузі прав людини, запобігання порушенням прав людини та зниження ризиків, що виникають. У доповіді окремо наголошено (пункт 3), що визначення характеру збройного конфлікту не є метою доповіді. Отже, це маніпуляція, оскільки спікер правий у тому, що РФ не названа агресором у доповіді, але цей звіт і не повинен зачіпати таке питання. Крім того, повноваження визнати державу агресором мають Рада Безпеки, Генеральна асамблея та Міжнародних суд ООН. І лише після їх рішення інші органи чи спеціалізовані установи ООН можуть визначати когось як агресора.

Любомир Ференс: Він говорить і про підприємства, підпорядковані МО: «У нас в Міністерстві Оборони 314 підприємств, і вони всі збиткові, і вони дають нам проблеми, і там постійна корупція, ми нічого з цього не маємо.»

Яр Батог: У 2017 році наказом Міноборони було затверджено перелік з 93 підприємств (+3 концерни, в які більшість цих підприємств об’єднані), підпорядкованих міністерству. Наразі це останні офіційні дані щодо кількості підприємств, підпорядкованих Міноборони. Хоча Степан Полторак у 2018 році казав про 114 підприємств, в будь-якому разі це далеко від 314, про які говорить спікер. За даними МЕРТ, у 2017 році збиток отримали 15 таких підприємств. Хоча варто також зазначити, що збитковими є і три концерни, які об’єднують у собі 88 з 93 підприємств (це Військессетменеджмент, Військторгсервіс, Техвоєнсервіс). Але це не означає, що ці 88 підприємств збиткові. Суб’єктами господарювання є саме ДП, кожне з яких показує власний фінансовий результат.

РУСЛАН КАЛІНІН

Руслан Калінін

Любомир Ференс: Руслан Калінін – голова Всеукраїнської асоціації переселенців та радник віце-прем’єра Павла Розенка, займається проблемами внутрішньо переміщених осіб. Схоже, що активіст всерйоз планує піти в політику – у липні він заявив, що приєднався до партії Громадянська позиція. Ось, що він говорив про переселенців та їхню кількість: «Сейчас официально зарегистрировано 1 млн 516 тысяч переселенцев. В большинстве эти люди уже интегрировались в местные громады. У нас нет какой-то большой динамики – каждый месяц это плюс-минус 2 тысячи человек, 2-5 тысяч. То есть нет такого большого потока, ситуация более-менее стабилизировалась.»

Яр Батог: Це правда. На момент цитати в Україні було обліковано 1,5 млн переселенців, і їх кількість справді значно не змінюється. У 2018 році щомісячні коливання були 1-9 тисяч осіб.

Любомир Ференс: Також він коментував програму Доступне житло: «Ещё два министерства занимаются решением жилищного вопроса переселенцев. Это Министерство регионального развития, программа 50 на 50 Доступное жилье. Так вот, к сожалению программа до сих пор не заработала. На этот год выделено 100 млн грн, и вот уже восьмой месяц программа не работает.»

Яр Батог: У 2018 році на програму Доступне житло справді виділили 100 млн грн, але вона досі не працює. Причина цього в умовах самої програми, які критикувалися громадськими організаціями та навіть самим міністром регіонального розвитку. Нова постанова Мінрегіону зі змінами до програми була розроблена у травні, та на початку червня її направили профільним відомствам для погодження. Для того, щоб розблокувати програму Доступне житло, цю постанову повинен прийняти на своєму засіданні Кабмін. Ні на момент цитати, ні на момент публікації нашої статті цього зроблено не було.

Команда Гриценка: про що і як говорять ті, хто підтримали президентські амбіції лідера «Громадянської позиції». VoxCheck
0:00
/
0:00

Останнi новини