Громадське радіо
Про маніпуляції у ЗМІ щодо українсько-польських відносин говоритимемо з Русланом Шошиним, журналістом польської газети Rzeczpospolita.
Під час навчання в коледжі в Білорусі він вірив у те, що можна щось змінити, але закінчилось усе тим, що юнака виключили з навчального закладу. Після цього Руслан переїхав до Польщі. Цього року виконалось 10 років, як він живе і працює в іншій країні.
До 2013 року в польських ЗМІ не було великого інтересу до України. Було буквально 2–3 газети, що мали журналістів, які могли писати щось про Україну. Між країнами нормальні стосунки, щоправда в пресі час від часу з’являються суперечливі теми, наприклад історичні баталії, щодо Волині або знищення пам’ятників. Назад тягне історія, бо згадати сучасні конфліктні теми складно.
Сьогодні дуже мало професійних журналістів, бо ми живемо в епоху соціальних мереж, швидкої та часто неперевіреної інформації. Дуже мало польських ЗМІ можуть дозволити собі кореспондентські пункти. Багато інформації йде з британської та американської преси, бо вони мають корпункти практично по всьому світу, в усіх конфліктних точках. В Східній Європі, навіть у Балтійських країнах немає системи, яка би систематизувала та фільтрувала інформацію.
Польські ЗМІ орієнтуються на російські медіа тільки, якщо йдеться про подї, які відбуваються на території Російської Федерації. Наприклад, коли обстріляли посольство Польщі в Луцьку, дзвонили послу і питали, чи є якісь версії, а не копіювали інформацію про те, що посольство обстріляли бандерівці. Про пожежу на складі боєприпасі в Ічні російські ЗМІ писали, що сховище підпалили спеціально, щоб приховати кількість вкраденого майна. Коли ми писали про це, то самі дзвонили в Україну: експертам, поліції. Говорили і про те, що є корупційна складова в Міністерстві оборони Україні, і про те, що можлива диверсія.