facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Конкуренція лише у центрі Києва»: негативний бік буму книгарень в столиці

1x
Прослухати
--:--
--:--

Чому в Києві відкривається все більше книгарень

Якщо ви живете в Києві, то могли помітити в місті значне збільшення книгарень. Нові книжкові магазини почали з’являтися вже у перший рік великої війни, але, схоже, у 2023 році це стало тенденцією.  Так, минулого року у столиці відкрилася щонайменше 21 книгарня, а у 2024 — вже щонайменше 4. До прикладу, лише у травні цього року ви могли чути про відкриття ще однієї книгарні book.uа, а також книжкового кутка книгарні Readeat. 

А якщо подивитися на Інтерактивну мапу книжкової екосистеми України від Українського інституту книги, то загалом у Києві можна нарахувати аж 115 книгарень станом на 11 червня цього року.

Більшість книгарень Києва концентрується у центрі міста. Скріншот з Інтерактивної мапи книжкової екосистеми України

Для порівняння, у травні 2023 року в усій Україні Інститут книги нараховував всього 130 книгарень. А після того, як ця статистика викликала дискусії, перерахування показало 420 книжкових крамниць в Україні та 99 — в Києві, що все одно менше, ніж є нині.

Чим зумовлене таке зростання кількості книгарень у столиці? Тут цілий комплекс чинників, про які згадують наші спікери — співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна, співзасновниця культурно-видавничого проєкту «Читомо» Оксана Хмельовська та засновник книгарень «Сенс» Олексій Ерінчак.

По-перше, Київ — це відносно безпечне місце України, і сюди перемістилося близько 400 тисяч людей з небезпечніших територій. Відповідно, зросла аудиторія, яка готова відвідувати книгарні. 

По-друге, небайдужі люди зі сфери культури закликали ходити до книгарень на початку вторгнення, щоб підтримати український ринок книги. Читачі це, очевидно, підхопили.

По-третє, почали з’являтися книгарні нового формату. Тобто, не просто книжкові магазини, а заклади, до прикладу, з кавою та їжею, до яких хочеться прийти й провести дозвілля.

«Після початку повномасштабного вторгнення почали багато говорити про відкриття нових книгарень, бо вперше в Україні відкрилися книгарні абсолютно іншого рівня. Тобто це книгарні-кав’ярні, які мають гарний сучасний вигляд, в яких хочеться проводити час», — каже Ілона Замоцна.

Книгарня «Сенс на Хрещатику». Фото: Дмитро Ларін

Поява нового формату має свої причини. Це, зокрема, пов’язано з тим, що у книжкову галузь приходять люди з інших сфер, зі свіжим поглядом на індустрію книг. Так, наприклад, засновник книгарні Readeat Дмитро Феліксов — людина, відома завдяки шоубізнесу. А засновник «Сенсу» Олексій Ерінчак серед іншого володіє студією розробки мобільних ігор.

«У книгарнях, які були й раніше — «Буква», КСД — ще збереглася місійність. Тобто, що треба відкривати нове, і це так важко. А нові люди, які приходять в цю галузь, не мають цього досвіду, багажу, тягаря. Вони більш відкриті, готові до експериментів. І це класно, тому що вони по-іншому дивляться на галузь, по-іншому її наповнюють. Наповнюють кавою, розвагами, легкістю», — каже Оксана Хмельовська.


Читайте також: Як популяризувати вітчизняну книгу в Україні та за кордоном


У чому проблема

Давайте тепер подивимося на інший бік питання. Як каже директор «Книголенду» Ігор Зарудко, попри збільшення книгарень, в Україні не спостерігається збільшення кількості читачів та розширення ринку. З ним погоджується й Ілона Замоцна:

«Не зростає середній тираж книжки в Україні. Це означає, що тим читачам, які раніше купували книжки в інтернеті, зараз приємно зайти в книгарню і купити цю саму книжку там. Тим паче, що нововідкриті книгарні дотримуються ціни видавництва, що зручно».

Схожої думки й Олексій Ерінчак:

«Чи збільшується об’єм ринку зараз? Скоріш за все, ні. Бо багато людей виїхало, багато людей не в Україні, не можуть собі дозволити читати. Або ж не можуть читати, бо не можуть зосередитися на цьому через виклики війни. Із усім тим, ринок і не стагнує».

Також негативною тенденцією, яку підкреслили наші експерти, є те, що бум книгарень — це локальна історія для Києва та, менше, для Львова. Причому у столиці — це лише центр міста. У невеликих же містечках чи навіть районних центрах такий книжковий рух переважно відсутній. Це відображається й на конкуренції між книгарнями — вона є лише у центрі столиці, підкреслює Олексій Ерінчак.

Книгарня book.ua на Золотих Воротах. Фото: Владислав Лесик/Громадське радіо

Як цю проблему вирішити? Книгарням у містах та містечках могли б допомогти субсидії від держави. Верховна Рада минулого року навіть ухвалила законопроєкт про допомогу книжковим магазинам. Утім, цю допомогу фактично відтерміновують до закінчення війни через відсутність коштів у держбюджеті.

«Зараз книжковий попит значною мірою концентрується у великому місті Києві й трішечки в інших обласних центрах. Це є негативною тенденцією на нашому ринку. Тому, можливо, субсидії дали б можливість у маленьких містечках відкривати книгарні. Але ми про це не дізнаємося, поки не закінчиться війна, і у держави не з’являться гроші, щоб це спробувати», — каже Ілона Замоцна.

Видавчиня пояснює, що, в умовах відсутності грошей, роль держави щодо підтримки книгарень суто адміністративна, регуляторна. До прикладу, держава може зменшити податки для книгарень чи надати певні пільги для їхніх працівників. Але для цього потрібно немало зусиль. Адже, по-перше, треба слідкувати, щоб допомогою користувалися саме книгарні, а не умовні канцелярські магазини з книжками, що реєструють себе як книгарні. По-друге, потрібно створювати відповідні закони, а на це піде немало часу. 

Книгарня Сковорода на Подолі, відкрита у квітні 2023 року. Фото: Instagram/skovoroda.book

Читайте також: Іван Лукавий: Чи можна написати книжку прямо на фронті


Чи відкриватимуться книгарні надалі?

Олексій Ерінчак каже, що таки будуть. Але за умови, що ціни на книжки від гравців книжкового ринку будуть стабільні й буде можливість заробляти: 

«Це більше залежить від того, чи поточні гравці ринку (йдеться як про видавництва, так і про книгарні — ред.) будуть коректно себе вести відносно самого ринку. Тобто не демпінгуватимуть, не знижуватимуть ціни в нуль. Бо книгарня не може існувати на умовах знижки в 40% на книгу, коли знижка 40% — це фактична ціна, за якою книгарня цю книгу закупила». 

Також підприємець наголошує, що є і виклики для відкриття. Це вартість ремонту, зменшення купівельної спроможності населення, здорожчання книжки і її фізичне знищення Росією, що ми побачили на прикладі друкарні «Фактор-Друк» у Харкові.

«Але для людей, які люблять цю справу, які бачать в ній трошки більше, ніж бізнес (наприклад, розвиток людського капіталу), які просто люблять читати, занурюватися в літературу, доносити історію, думаю, цей бізнес залишиться привабливим, цікавим і ним можна буде займатися», — коментує засновник «Сенсу».

Дещо оптимістично, але з обережністю, до відкриття книгарень надалі ставиться й Оксана Хмельовська:

«Зросла кількість зацікавлення українською книжкою серед людей. Мені здається, це відкололися ті люди, які читали раніше російські книжки, а зараз вони цього не хочуть. Все-таки, є мода на українське, і вони хочуть це дізнаватися. Тобто цей показник не сильно, але зріс. І тому, ясна річ, його потрібно задовольняти. І ринок його задовольняє. Тому відкату назад я б, мабуть, не очікувала. Але чи будуть відкриття далі так сильно зростати? Теж не впевнена, тому що є якісь межі».

При цьому співзасновниця «Читомо» вважає важливим відкриття книжкових магазинів у торговельно-розважальних центрах та житлових комплексах (і не лише в Києві), адже це є залученням масового читача. У першому випадку, люди можуть цілеспрямовано не їхати в певну книгарню, а просто попутно зайти в неї, роблячи інші покупки. У другому випадку, припускає Оксана Хмельовська, відкриття книгарні може бути успішним, адже нині в ЖК живуть сотні сімей, і вони можуть ходити по книжки так само як і в кав’ярні чи спа-салони у тих же ЖК.    


Отже, тенденція відкриття книгарень, очевидно, існує. Але вона локальна і фактично не виходить за межі Києва. Тому важливим є розвиток книжкових магазинів у регіонах.

А щодо відкриття книгарень у майбутньому загалом, то це питання складне та комплексне. Хоча, як бачимо, експерти в цій галузі не руйнують наших надій на те, що нові книжкові крамниці ми ще побачимо.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Україні потрібен час для підготовки до нового контрнаступу — RUSI

Україні потрібен час для підготовки до нового контрнаступу — RUSI

1 год тому
Цінуємо всю підтримку — Зеленський про зустріч з Чарльзом III

Цінуємо всю підтримку — Зеленський про зустріч з Чарльзом III

1 год тому
Гроші потрібні сьогодні. Тут два варіанти: відновити друк грошей або підвищити податки — макроекономістка

Гроші потрібні сьогодні. Тут два варіанти: відновити друк грошей або підвищити податки — макроекономістка

2 год тому
Марʼяна Безугла: Я прийшла з командою президента, з його командою і піду

Марʼяна Безугла: Я прийшла з командою президента, з його командою і піду

2 год тому