Працівник столичної IT-компанії запросив колег і всіх охочих на фуршет на честь його дня народження. Єдина умова — стати донором крові.
В офісному open space — черга, в залі для нарад на розкладних кріслах — люди з витягнутими руками. У київській IT-компанії — день донора.
В іншому приміщенні — фуршетний стіл. Працівник компанії Михайло Ардашин наступного дня святкує день народження. Донорська акція — його варіант вечірки.
«Чому б не зробити щось корисне на свій день народження? Зазвичай люди приймають подарунки матеріальні і побажання. Я вирішив, якщо люди хочуть зробити мені подарунок, можу попросити їх трохи поволонтерити, поділитися своєю кров’ю для тих, кому вона потрібна», — каже майбутній іменинник.
Михайло — донор з 12-річним досвідом. Уперше здавав кров для одногрупника, який хворів, тепер відвідує центри крові раз на три-чотири місяці. Заспокоює тих, хто боїться втратити свідомість під час процедури.
«Буває, що людям трохи не по собі, особливо якщо в перший раз здає. Але це насправді свідчить про здоровий організм. Здоровий організм, коли бачить кров, не може зрозуміти, його кров чи ні, він стягує всю кров ближче до серця. І тому з мозку теж кров відходить, у людини паморочиться голова», — пояснює Михайло.
У Валерії — шість років донорства. Починала, коли жила за обміном у Сполучених Штатах Америки.
«У мене в родині був випадок: родичка не померла тільки тому, що зламалася машина з кров’ю і не поїхала з лікарні. І всю кров, яка була, влили їй. Я вирішила, що донорство — це дуже добра справа, я завжди здаю безкоштовно, тому що це просто добре, — каже Валерія.
Здавати не безкоштовно значить отримувати гроші на посилене харчування.
«67 гривень 80 копійок. Епічна сума! Готівкою дали! Я кинула у кошик», — коментує одна з учасниць.
Андрій Білоха — друг Михайла Ардашина. Прийшов його підтримати — а водночас і дізнався свою групу крові.
«Я жив з думкою, що у мене друга позитивна, а у мене четверта група крові, — дивується він.
Організувати акцію Михайлові допоміг благодійний фонд «Таблеточки». Їхня участь безкоштовна. Якщо будь-яка компанія хоче зробити день донора в офісі, благодійники зв’язують ініціаторів з Київським обласним центром крові і разом приїжджають на місце. Центр має бригаду, яка чотири рази на тиждень їздить усіма містами та селищами регіону. Для успішної акції бажано зібрати хоча б 40 людей, розповідає координаторка фонду «Таблеточки» Марі Лева.
«Виїзній бригаді це займає багато ресурсів. І щоб це не те, щоб оплачувалося їм, але щоб це було раціональне використання ресурсів самої бригади», — розповідає співробітниця «Таблеточок».
Але навіть якщо вдалося зібрати бажаючих, немає гарантії, що всі вони стануть донорами. Лікарі можуть відмовити, якщо людина має захворювання. А ще не можна бути донором протягом року після операції чи татуювання, протягом десяти днів після щеплення, прийому знеболювальних чи видалення зуба. Є відмови після експрес-тесту — коли не підходить склад крові, пояснює терапевтка Тетяна Бондарук.
«Оце буква К стоїть — це Кел-фактор. Це значить, що на ваших еритроцитах — специфічний антиген. Він буває в нормі, але зустрічається приблизно в 12 відсотків людей всього навсього. Якщо кров з антигеном влити тим, у кого її немає, виникне реакція за типом алергії, несумісність«, — розповідає терапевтка.
З 36 людей, які підтримали ініціативу, лікарі пропустили 29. Разом назбирали 13 літрів крові. Михайло Ардашин готовий, що кров від учасників буде йому замість подарунка. Але друзі обіцяють привітати його окремо.
Усі фото: Тетяна Косянчук, Громадське радіо