Крики «Ганьба» міністру культури і продовження страйків: десятий день протестів у Білорусі

Крики «Ганьба» міністру культури і продовження страйків: десятий день протестів у Білорусі

У Білорусі — десятий день масових протестів. Волонтери перевіряють інформацію про перекидання російської військової техніки, страйкують працівники промислових гігантів — «Білоруськалію» і «Нафтану», а працівники Купалівського театру в Мінську зустріли криками «Ганьба» міністра культури країни Юрія Бондаря.

Криками «Ганьба» і вигуками «Іди» працівники Купалівського театру в Мінську проводжали міністра культури Білорусі Юрія Бондаря. Він зустрівся із колективом після того, як купалівці підтримали звільненого гендиректора театру Павла Латушка. Мінкульт розірвав контракт із Латушком, коли той висловився проти насильства під час акцій протесту. Міністр відмовився обговорювати політичні вимоги. 

«Купалівський театр — не політичний клуб. Зупиніться і займіться творчістю», — сказав міністр купалівцям.

Працівники театру поклали на сцену заяви про звільнення. Обіцяли наступного дня зареєструвати їх у відділі кадрів, якщо Латушка не повернуть на посаду. Страйки в Білорусі зараз поширилися на десятки підприємств, розповідає Громадському радіо заступник голови Білоруського комітету демократичних профспілок (БКДП) Сергій Антусевич. Точну кількість організація зараз назвати не може. Одна з причин — слабка організованість страйкарів. 

«Щоб формулювати вимоги та об’єднатися, треба якось оформитися. Страйковий комітет допомагає оформитися, висунути орган, який може формулювати вимоги, стежити за їх виконанням, робити будь-які акції — зупиняти або запускати виробництво. Інакше ніде не відбувається», — пояснює Сергій Антусевич.

Сергій Антусевич порівнює цьогорічні страйки з масовим виступом робітників у 1991 році. Тоді до акції доєдналися сотні тисяч людей в Орші та Мінську. 

«Уперше, напевно, в історії Білорусі цей протест має політичний характер. Навіть у 1991 році все почалося з павлівської реформи (обмін великих грошових банкнот у січні-квітні 1991 року — ред.) і зростання цін, а потім переросло в політичні вимоги. А тут перша вимога — відставка Лукашенка, нові вибори, відставка ЦВК», — додає заступник голови БКДП.

Поки профспілки намагаються організувати протестувальників на заводах, правозахисники об’єднали всіх, хто хоче допомогти постраждалим від міліцейського насильства в одну платформу. Запрацював сайт Probono.by: тут можна знайти безкоштовного адвоката, отримати психологічну консультацію, поради лікаря. 

«Найактульніші речі — фіксація слідів побиття, катувань. Усі в основному зосереджені на цьому: піти до лікарні, перевірити, написати скаргу на дії силовиків. Є повідомлення МВС, що до них надійшло близько 600 скарг. Із огляду на те, що затримані були понад 6000 людей, я думаю, що ця кількість буде зростати», — описує головні завдання проєкту  його співзасновниця, правозахисниця Яна Гончарова.

Яна Гончарова розповідає: за білоруською процедурою, направлення на зняття побоїв дають у районних відділках внутрішніх справ. Тобто, якщо громадянин скаржиться на побиття з боку міліції, на експертизу його відправляє теж міліція. Заступник керівника правозахисного центру «Вясна» Валентин Стефанович каже: є випадки, коли постраждалі не отримували потрібних направлень. Слідчий комітет країни досі не відкрив кримінальну справу за фактами побиття протестувальників. 

«Ми наполягали на відкритті кримінальної справи. Але зараз проводиться дослідча перевірка, за результатом якої буде прийматися рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. Є свідчення, що є факти перешкоди у прийнятті заяв, відмови в видачі направлень на експертизу. Робляться перешкоди людям, які звертаються», — пояснює Валентин Стефанович.

Тим часом розслідувальний проєкт Conflict Intelligence Team повідомив, що Росія могла направити до Білорусі до тисячі працівників своєї національної гвардії. Підрозділи Росгвардії зазвичай розганяють демонстрантів на мітингах у РФ. Відео переміщення двох військових автоколон із Москви і Санкт-Петербурга в бік білоруського кордону з’явилося 16 серпня. Чи перетнули автівки кордон, наразі невідомо, каже співробітник проєкту Кирило Михайлов. 

«Нам вдалося підтвердити присутність петербурзької колони в 300 кілометрах і московської в 80 кілометрах від білоруського кордону. Найцікавіше, що техніка рухається без будь-яких розпізнавальних знаків, номерів. На деякій техніці ми помітили сліди нещодавньої анонімізації. Там, де повинна бути червона смуга, що значить приналежність до Росгвардії, ми бачимо смугу іншого відтінку», — описує Кирило Михайлов.

Куди саме прямувала військова техніка, наразі невідомо.

Протести в Білорусі не припиняються. Зокрема, весь день демонстранти чергували біля слідчого ізолятора на вулиці Володарського в Мінську. Там міг перебувати блогер Сергій Тихановський — чоловік екскандидатки на виборах Світлани Тихановської. 18 серпня — його день народження. За останньою інформацією правозахисного центру «Вясна», Тихановського етапували до міста Жодино в 60 кілометрах від столиці. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Останнi новини