«Кримський титан»: окупаційна влада може приховувати масштаби катастрофи

Понад тиждень тому відбувся викид шкідливих речовин в Армянську на півночі окупованого Криму на заводі «Кримський титан». Як розповідають місцеві мешканці, які переходять адміністративний кордон, в Армянську прийнято рішення про евакуацію дітей і закриття шкіл на карантин. Дітей з мамами тимчасово відвозять до санаторіїв.

Коли саме сталася катастрофа?

За словами представника проекту InformNapalm Михайла Макарука, перші відомості про викиди соляної кислоти з’явилися 24 серпня, а 25-го на вулицях Армянська вже з’явився наліт жовтого кольору, чому не надали особливого значення. Він додає, що вже за день на ринках поржавіли каструлі, які продавалися, почало ржавіти все, що має залізо – стовпи ліхтарів, огорожі тощо, а в ніч на 1 вересня вже вилітала авіація, щоб поливати содовим розчином. «Росіяни прорахувалися. Через шалену спеку содовий розчин дуже швидко випарував воду. Частки соди почали гуляти в повітрі і завдавати ще більшої шкоди людям. Люди масово зверталися з тим. Що їм важко було дихати, дихальні шляхи були уражені, з’явилися висипання на шкірі», – розповідає Михайло.

«Певний час існування викидів приховували. Потім почали підтверджувати. Що є, але вони не є небезпечними. Водночас зараз повідомляють, що викиди не є небезпечними, але проводять евакуювання жінок і дітей, повідомляють, що в цьому викиді винна Україна. Ця ситуація може свідчити, що, ймовірно, викид є, він загрозливий, впливає на екологічну ситуацію в Херсонській області», – говорить представник МінТОТ Сергій Мокренюк.

Чому викиди небезпечні?

Директорка Центру екологічного консалтингу та аудиту Оксана Волоско-Демків переконує, що повсякденна робота цього заводу вже суттєво впливає на екологію: «Передусім варто звернути увагу на те, з чим пов’язане виробництво діоксиду титану, яке здійснюється на цьому заводі. Воно здійснюється за так званою сульфатною технологією. Титановий шлак подрібнюють, сушать, а потім розкладають в концентрованій сірчаній кислоті. Це дуже складний багатостадійний процес, досить високі витрати сірчаної кислоти. Основні впливи, пов’язані з виробництвом, це утворення великої кількості відходів і викиди в атмосферне повітря. Якщо ми говоримо про відходи, то зараз в Криму нагромаджено величезну кількість відходів біля цього заводу. Це білий шлам, чорний шлам, залізний купорос. Слід зазначати, що відходи містять велику кількість сірчаної кислоти, яка з ґрунтовими водами потрапляє в затоку Сиваш, розноситься на велику територію».

Також експертка пояснила, які симптоми і через які речовини виникають у людей, які живуть в не тільки в окупованому Армянську, а й на прилеглій підконтрольній території: «Сірчистий ангідрид, про який всі зараз говорять, є безбарвним газом, він має досить гострий запах. Його токсична дія виявляється при невеликих концентраціях, створює дуже неприємний смак у роті, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. У людей знижується опірність до респіраторних захворювань. Це може викликати задишку, може навіть призвести до втрати свідомості. Так само ми говоримо про те, що небезпечна форма забруднення, коли в реакцію вступає сірчистий ангідрид з твердими часточками. Утворюються солі сірчаної кислоти. При диханні вони проникають в легені і там осідають».

Крім того, зазначає Оксана Волоско-Демків, викиди сірчистого ангідриду пов’язані з кислотними дощами, які суттєво впливають на людину, рослини та на тварин.

Оскільки територія є окупованою і говорити про співпрацю з Російською Федерацією не доводиться, інформування про аварію, про реальні причини неможливе. На думку директорки Центру екологічного консалтингу та аудиту, якщо у певних населених пунктах люди звертатимуться з описаними вище симптомами, обов’язково потрібно проводити моніторинг повітря.

Начальник управління з питань АРК та міста Севастополя МінТОТ Сергій Мокренюк переконує, що відповідні органи провели моніторинг, взяли проби ґрунту, повітря, води на територіях Херсонщини, наближеній до Кримського півострова. Жодних критичних відхилень не зафіксовано, запевняє він.

Наскільки далеко можуть поширюватися негативні наслідки?

За словами Оксани Волоско-Демків, оскільки поки невідомо, з чим пов’язана ця аварія, не можна говорити про величину впливу й ураження території.

Що відбувається поблизу місця події?

Журналіст Громадського телебачення та Deutsche Welle Ігор Бурдига ввечері 4 вересня перебував в селі Преображенка на Херсонщині. Так він описує, що відбувалося: «Я був в Херсоні. Коли приїздиш в сільську місцевість, мало б дихатися краще. Аж ніяк! Сьогодні вітер знову дме. Дихати важко. З перших хвилин помічаєш неприємні відчуття в горлі і в носі, але значно краще це видно, якщо придивлятися до безлічі металевих деталей. Ще минулого тижня спочатку в Армянську, а потім тут, коли змінилася роза вітрів, зранку, коли висока вологість, на всіх металевих поверхнях помічаєш масний іржавий наліт. Це почалося ще 24 серпня, десь 27-го чи 28-го вітром це донесло до Херсонської області, люди почали скаржитися. 4 вересня представник окупаційної влади Криму Аксьонов відвідав Армянськ і домовився з керівництвом заводу «Кримський титан» про призупинення його роботи на два тижні. З українського боку завтра село Преображенка, де я перебуваю, відвідає лікарська комісія з Міністерства охорони здоров’я».

Які існують версії виникнення аварії?

За першою версією причиною забруднення є випаровування сірчаної кислоти зі сховища, а друга полягає у тому, що причиною викидів є використання на виробництві води з підвищеним сольовим балансом. Другої версії дотримується голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.

Що радить МінТОТ людям, які перебувають на потенційно небезпечній території?

Начальник управління з питань АРК та міста Севастополя МінТОТ Сергій Мокренюк закликає змінювати місце перебування і звертатися до лікарів, якщо ви помітили певні реакції організму, про які вже йшлося. Навіть якщо стан здоров’я не погіршився та жодні симптоми ще не з’явилися, поїхати з потенційно небезпечних населених пунктів варто, вважає він.

«Кожен приймає рішення самостійно, але я не довіряю жодному слову окупаційної влади», – додає Сергій Мокренюк.