facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Куди зникли поляки Галичини? 5 фактів про радянські репресії 80 років тому

Розповідаємо про те, як у лютому 1940-го на окупованій Західній Україні НКВС почало масові депортації

1x
Прослухати
--:--
--:--

Контекст 

У вересні 1939 року Гітлер і Сталін знищили Польщу. Східна її частина, нинішня Галичина, потрапила під радянську окупацію. Операції нацистів і червоноармійців були скоординовані і проходили в рамках підписаного місяцем раніше пакту Молотова-Ріббентропа. У жовтні пройшли вибори до маріонеткових Народних Зборів Західної України, які за кілька тижнів проголосували за приєднання до УРСР, націоналізацію промисловості і колективізацію сільського господарства. З кожним новим тижнем ці землі все більше ставали радянськими. 

Записка Берії Сталіну про репресії

Факт №1 Операцію планували в Росії 

Виселення провели за списками, затвердженими у Москві у січні 1940 року. У документах згадали 17 807 сімей. Ще у листопаді 1939 року відбулась передислокація з Росії працівників НКВД: 400 офіцерів НКВД з Ленінградського, Саратовського, Рязанського та інших училищ. 

Пізніше згідно з постановою Політбюро ЦК ВКП(б) «Питання західних областей України», під грифом «Цілком таємно», озброїли револьверами керівників районних та міських рад, керівників виконавчих органів влади ‑ обласних та районних виконавчих комітетів, а також керівників комсомольської організації. НКВД видало документи на носіння зброї. 

11 річний Адам з Івано-Франківська (тоді Станіславова) намалював сцену депортації
Фото: Syberian Exile

Факт №2 Депортації лютого були лише початком.  

Польський історик Анджей Щезник стверджує, що загалом протягом січня 1940 – червня 1941-го відбулось чотири хвилі масових депортацій, які охопили 10% населення краю. 

Перший етап – лютий 1940-го близько 220 тисяч людей, другий етап у квітні цього ж року охопив більше 300 тисяч депортованих, третій влітку – 240 тисяч, а четвертий ‑ у червні 1941 року близько 300 тисяч репресованих. Остання хвиля пов’язана з постановою від 16 травня 1941 року ЦК ВКП(б) і РНК СРСР “Про виселення ворожого елементу з республік Прибалтики, Західної України й Західної Білорусії, Молдавії”.

Разом протягом 1940—1941 рр. депортовано 1 млн 80 тисяч. Більшість з них –  поляки. 

63 польські родини депортували у табір в Архангельській області.
Фото: Syberian Exile

Факт №3 Жертви – це “основна попередньої держави”

Протягом чотирьох хвиль у списки НКВД потрапляли люди різних професій і культур. Протягом “лютневої хвилі” – це були здебільшого “осадники” або ж колоністи, яких ще ІІ Річ Посполита переселяла на Галичину протягом 1930-х. Навесні на Схід або у спеціальні табори потрапили полонені польські офіцери, чиновники, прокурори, поліцейські, політики. 

Серед останніх були і українці. У міжвоєнний період окрім нелегальної ОУН, в Польщі існувало Українське Національно Демократичне Об’єднання та Комуністична Партія Західної України. Їхні учасники також опинились у радянських товарних вагонах. Ще однією “групою ризику” були поміщики та заможні селяни – так звані “кулаки”. Серед жертв третьої хвилі було багато втікачів з нацистської зони окупації, які не отримали паспорти СРСР. Майже усіх цих людей об’єднувало те, що вони або стали успішними, або були опорою знищеної Польщі. 

75% лісників Польщі депортували у лютому 1940го. На фото лісники Нужеца з дітьми у 1934 році. Усі були депортовані 80 років тому.

Факт 4 Розстріли польських офіцерів 

З 5 березня по 5 квітня 1940 року у Катинському лісі Смоленської області, калінінській тюрмі у Твері та у Харкові за рішеннями Трійки НКВС розстріляли 21 857 або 21 678 офіцерів армії Другої Речі Посполитої. Їх заарештували ще у вересні-жовтні 1939-го на Західній Україні під час вторгнення СРСР. 

 

Факт 5 Нічні арешти і конфіскація майна 

Арешти відбувалися зазвичай вночі, згідно з наперед підготованими списками, місцями їх помешкання. Це мало свої переваги, адже унеможливлювало втечу жертви і не привертало увагу інших – арешти відбувалися близько третьої-п’ятої години ночі. До будинку під’їжджав автомобіль з оперативною групою НКВД, швидко відбувався арешт та провадження арештованого до в’язниці. 

Майно та житло таких сімей потім нерідко передавали привезеним з інших частин України або радянських республік партійним діячам або силовикам.

Поділитися

Може бути цікаво

Більшість фігурантів справ про корупцію у МСЕК мають інвалідність

Більшість фігурантів справ про корупцію у МСЕК мають інвалідність

36 хв тому
АРМА хоче витратити гроші корупціонерів зі МСЕК на військові облігації

АРМА хоче витратити гроші корупціонерів зі МСЕК на військові облігації

56 хв тому
Чому вклад у здоровʼя — допомога державі? Пояснює заступниця міністра економіки

Чому вклад у здоровʼя — допомога державі? Пояснює заступниця міністра економіки

1 год тому