Кулеметник  — не зовсім жіноча посада, але жінки можуть все — військова

Кулеметник  — не зовсім жіноча посада, але жінки можуть все — військова

Кількість жінок в українській армії за останні десять років збільшилася у п’ятнадцять разів. І ця цифра неухильно зростає, звітує генеральний штаб Збройних сил України. В умовах бойових дій на Донбасі традиційно одна з консервативних спеціальностей військова служба — зазнала ряд істотних змін. Дівчата не можуть залишатися вдома, коли знають, що можуть принести більше користі на фронті, тому йдуть на війну. Зараз в українській армії їх уже понад п’ятдесят тисяч.  

«Раніше мені просто подобалася форма. А потім, вже як поступила, у те все увійшла, це цікаво мені», — розповідає військовослужбовиця Анна.

Вона служить на фронті всього пів року. Дівчина зізнається, завжди мріяла про кар’єру військовослужбовиці. З дев’ятого класу вона вчилася у військовому ліцеї, потім вступила до Львівської академії сухопутних військ. Відразу після закінчення навчання вирушила на передову. Зараз Анні 21 і про свій вибір вона не шкодує.

Військова Анна/Фото: Анастасія Волкова

«Я вивчилася і щонайменше зобов’язана бути тут. Це справа кожного військового», — розповідає жінка. 

В одному з підрозділів на фронті Анна виконує обов’язки заступника командира з морально-психологічного забезпечення. Її обов’язки: зміцнювати військову дисципліну в армії, проводити профілактику правопорушень і вміти розв’язувати різні проблеми військовослужбовців.

«Постійно спілкуємося, розв’язуємо якісь питання, якісь проблеми. Хлопці починають потроху довіряти. Найважче із самого початку було, напевно, знайти спільну мову з хлопцями. Через те, що я дівчина, не сильно всі сприймали як людину, яка може розв’язувати якісь питання», — пояснює військова. 

Під час розмови дівчина тримає у руках кота на ім’я Попіл. Його Ганні подарували товариші по службі на день народження. Каже, завжди мріяла про такого пухнастика, на війні новий побратим здорово допомагає їй у роботі.

Попіл/Фото: Анастасія Волкова

«Хлопці беруть, гладять, більше відкриваються, бо всім відомо, що якщо теплі руки, то людина більше відкривається. Не важливо, чи це кава, чи це тварина. Головне, щоб були теплі руки», — додає жінка. 

Пліч-о-пліч з Анною служить ще одна дівчина Ольга. Вона на особистому прикладі вирішила довести, що на війні є місце і для жінок. Сюди пішла після того, як загинув її друг.

«Війна — це така штука, у неї немає ні статі, ні вікових розмежувань. Це жорстоко, але ми всі просто робимо свою справу», — говорить Ольга. 

Ольга на війні вже третій рік поспіль. Обрала для себе професію кулеметниці.

«Ми вдосконалюємося, вчимося. Я рада, що обрала саме кулеметника. Вона не зовсім жіноча посада, але жінки можуть все. Я завжди хотіла бути військовою, просте в мене все якось не виходило. Я довго до того йшла, вибору з бойовою спеціальністю в принципі не було», — пояснює військова. 

Коли є вільний час, Ольга навідується до Анни, щоб поговорити та потримати пухнастика Попіла на руках.

«Чотирилапі друзі є невід’ємною частиною в наших так сказати відрядженнях. Ми їм можемо навіть рибку зловити. Тут недалеко є річка і коли нас відпустили — ми ходили подивитися та наловили мальків», — говорить Ольга. 

Обидві дівчини мріють, коли закінчиться війна: повернутися додому, зайнятися улюбленими справами, вийти заміж та стати чудовими мамами для своїх майбутніх дітей.

Анастасія Волкова, Луганщина, Громадське радіо

Кулеметник  — не зовсім жіноча посада, але жінки можуть все — військова
0:00
/
0:00

Останнi новини