Культура помилок та міф про нервові клітини: як знання про мозок можуть змінити наше життя
Консультантка з організаційного розвитку, викладачка Львівської бізнес-школи УКУ, партнерка юридичної компанії Danevych.Law Наталія Кадя розмірковує, як наукові дослідження про мозок можуть допомогти нам в повсякденному житті
— Що таке нейроменеджмент?
— Якщо узагальнити, то нейроменеджмент — це використання знань і досліджень про мозок в повсякденній роботі і житті керівника спочатку для себе, а потім у взаємодії з іншими. Мозок на сьогодні найскладніший орган, до кінця не досліджений. Будь-яке дослідження, яке виходить наступне за попереднім, спростовує або доповнює те, що було вже зрозуміло про мозок. Принаймні базові речі, які сьогодні є доступними в контексті знань про мозок, ми можемо і маємо використовувати.
— Тривалий час багато хто говорив, що ми розвиваємося до певного рівня, закінчили навчальний заклад і на цьому крапка, з цими знаннями ми живемо, виходимо на пенсію, живемо з ними на пенсії, тому що людина розвивається до певного рівня, а далі її когнітивні здібності такі страшні, що вона нічого запам’ятати не може. Це міф?
— Частково. Мої батьки, коли перевіряли уроки, часто говорили не робити їм нерви, бо нервові клітини нібито не відновлюються, що вони втрачають їх і втрачають здоров’я. Починаючи з 2001, з 2002 року, ми побачили перші дослідження іспанських, італійських нейробіологів і їхні результати про те, що виявляється, що допоки ми живі, доти у нас створюються нові нейронні клітини і нові нейронні зв’язки. Це означає, що ми протягом усього життя можемо навчатися. Звісно, з віком зв’язки стають не такі гнучкі, як в молодому віці. Людині в 60 років важче сприймати нову інформацію, ніж молодій. Парадигма про те, що наше життя є створеним з трьох значних частин: дитячий садок, школа і університет, коли ми отримуємо знання, а всю іншу частину життя ці знання використовуємо, сьогодні точно не є актуальною, не є сучасною. Сьогодні на перше місце виходить поняття про те, що людина здатна розвиватися і навчатися все життя.
— Інколи наші рішення можуть бути життєво шкідливі, але не завжди.
— Вони різні. На мою думку, нам шкодить, коли ми не приймаємо рішення, забезпечуючи спокій. Бо не приймати рішення — це теж рішення. І це важливо розуміти. Ми не приймаємо рішення частіше за все, на мою думку, через страх. Ми не звикли, що помилятися — це нормально, помилятися дорівнює розвиватися. Дозволити собі бути собою означає отримати перевагу у боротьбі за своє власне майбутнє. Будь-які зміни — це невідворотні помилки, тому що майбутнє невідоме. Будь-що, що ми робимо, ми робимо пробуючи. Якщо сприймати спроби як помилку, то все майбутнє — помилка.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.
Програма «МозОК» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).