«Лікувати відтинанням»: чому омбудсман хоче заборонити сурогатне материнство для іноземців 

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова пропонує заборонити сурогатне материнство для іноземців. Приводом для заяви стала ситуація в київській клініці BioTexCom. Через карантин там застрягло 51 немовля, народжене від іноземних біологічних батьків.

Ролик із плачем трьох десятків немовлят в одній кімнаті з’явився два тижні тому. Про проблему, через яку діти опинилися разом і без батьків, лікар клініки репродуктивної медицини BioTexCom Іван Борищук розповів ще раніше — 28 березня. 

«Ми в готелі «Венеція», в дитячій кімнаті, де проживають діти, які з причин пандемії не можуть зустрітися зі своїми батьками», — говорить лікар на відеозапису.

У клініки і готелю — спільний власник. Діти народилися під час карантину від сурогатних матерів, їхніми біологічними батьками є іноземці. Зараз у готелі 36 немовлят, за якими не можуть приїхати, і 15 дітей, чиї батьки в Києві, але не можуть повернутися додому. Клініка записала відео, щоб переконати клієнтів: за дітьми доглядають, стежать, щоб малюки не підхопили коронавірус. 

«Весь персонал переведений на вахтовий метод роботи. Наші няні, наші лікарі не виходять за межі готелю, перебувають тут 20-30 днів. За 2-3 дні нова зміна проходить ПЛР-тестування на коронавірус. Тільки після того, як ми переконалися, що результат негативний, людина допускається до роботи», — запевняє Іван Борищук.

9 травня відео з немовлятами перепостила організація «Родина», яка діє під патронатом Комісії у справах душпастирства родин при Конференції Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні. Католицька церква вважає сурогатне материнство гріхом і вимагає заборонити його в Україні. Відеозапису організація «Родина» дала власну назву: «Живий товар плаче в столиці».

13 травня ролик із цією інтерпретацією поширила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Заявила, що сурогатне материнство треба залишити тільки для українських громадян. Представниця омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина поїхала до клініки з перевіркою. 

«У клініці цілодобово чергує педіатр. Я з ним спілкувалася. На кожну дитину заведено медичну картку, де погодинний скринінг стану здоров’я, відмічається харчування, які маніпуляції відбуваються з кожною дитиною індивідуально», — описує посадовиця.

Аксана Філіпішина каже: у кожної дитини є свідоцтво про народження, клініка має довіреності від батьків на догляд за немовлятами. Сурогатне материнство в Україні легальне, в тому числі для іноземців. Тому треба якомога швидше з’єднати родини, каже представниця омбудсмена. 

«Абсолютно всі — і педіатри, і психологи — відзначають негативні наслідки для розвитку дитячого мозку, коли дитина розвивається в таких колективних умовах без індивідуального догляду»,  — додає представниця омбудсмена.

Віцепрезидент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін каже, що клініка BioTexCom потрапила у форс-мажор і суттєвих порушень не припустилася. 

«Що вони поганого робили? — запитує Валерій Зукін. — Вони дбали про дітей. Там, можливо, були порушення, вимушені, але скажіть, будь ласка: якщо в країні ще не заборонено сурогатне або замінне материнство, що держава зробила, щоб захистити дітей? Їх захищала клініка».

Зараз в Україні «застрягли» понад 100 малюків, яких для іноземців народили сурогатні матері, каже Уповноважена з прав людини Людмила Денісова. Вона звернулася до МЗС і Державної міграційної служби, щоб допомогти біологічним батькам забрати дітей. Але наполягає на подальшій забороні сурогатного материнства для іноземців. 

«Ми не можемо відстежити, як потім дотримуються права громадян України, які виїжджають з їхніми батьками в інші держави, що далі відбувається», — пояснює омбудсман.

Проти заборони — адвокатка Юлія Дузь, яка спеціалізується на репродуктивному праві. 

«Якщо ми будемо надавати послугу сурогатного материнства, ми не можемо робити так, щоб ця послуга мала будь-які ознаки дискримінації. До чого тут іноземці чи українці? Вона не надається людям за статусом. Вона надається виключно тим, хто не може мати дітей. Крапка. Є медичні показники», — окреслює юристка.

Заборона сурогатного материнства для іноземців дискримінацією не буде, вважає представниця омбудсмена Аксана Філіпішина. 

«Практично всі країни Європи забороняють комерційне сурогатне материнство. Не просто ж так до нас їдуть. Чому не ставиться питання про дискримінацію цих людей всередині своїх країн?», — цікавиться представниця омбудсмена.

Регулювати, а не забороняти пропонує віцепрезидент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін. Каже: асоціація ще на початку 2000-х розробила закон про сурогатне материнство. 

«Заборона в цьому випадку нагадує лікування головного болю відтинанням голови. Якщо клініка робить без медичних показань допоміжне материнство, виникає питання, що їй за це буде? Нічого не буде. Тому ми в останньому варіанті законопроєкту за порушення в галузі репродуктивної медицини передбачили кримінальну відповідальність», — каже Валерій Зукін.

У 2018 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти засновника клініки BioTexCom Альберта Точиловського. За версією слідства, клієнтами клініки в 2011 році стало італійське подружжя з діагнозом безпліддя. Лікарі взяли для сурогатної матері донорський матеріал. А дитина має бути генетично спорідненою з батьками. Вироку у цій справі ще не було.