Лиса гора, Ратуша та Високий Замок: радіоекскурсія карантинним і незвично тихим Львовом

Із початком карантину та призупиненням пасажирських перевезень між населеними пунктами часто можна почути — сусідні області вже сприймаються справжнім закордоном. Кореспондентка Громадського радіо Ганна Шкряда пропонує зазирнути у львівське зарубіжжя.

Місто має за спиною майже вісім століть. Кожне із них досі промовляє до нас безліччю соборів, костелів, замків, вузеньких, замощених бруківкою, вуличок.

Галицькою вулицею прямуємо до серця міста — площі Ринок.

Прямо по курсу височіє Ратуша. У докарантинні часи сюди поспішали туристи аби почути львівських сурмачів. Зараз вони мовчать, говорить лише годинник.

А тепер озирнемось на галицьких панянок — кам’яниці. Так на львівський манер звуться будівлі, що немов у коло взяли споруду Ратуші. Моя улюблена — ось ця — чорна кам’яниця — до речі пізній ренесанс. А загалом у Львові — каже його знавець Володимир Турчин, кожен знайде собі до смаку.

«Львів це перлина в плані пам’яток архітектури, бо жодне місто країни не має такої кількості збережених архітектурних пам’ятників різних періодів — їх у Львові понад 2,5 тисячі всього. Починаючи від готики, закінчуючи історизмом, функціоналізмом…Тобто різні стилі — хто якою цікавиться архітектурою, завжди тут знайде. Напрям княжого Львова, де збережені, мабуть, церкви із найдовшою історією у місті. Там і церква Святого Миколая — яка є фактично однією з найстаріших, дуже маленький костел Івана Хрестителя, монастир Онуфрія, ну і Пятницька церква, яка просто вражає своїм внутрішнім іконостасом, який має понад 70 ікон», — каже Володимир Турчин.

Ну, а саму Львівщину недарма називають перехрестям чотирьох імперій. Величні згадки з каменю зведені у часи Речі Посполитої та панування Габсбургів нині як ніколи актуальні. Адже в часи ізоляції стару Європу можна побачити не виїжджаючи з України, переконує мандрівник із досвідом Андрій Кусій:

«Безперечно і в центральній Україні, і в Східній є ще залишки старої архітектури, але вони кардинально відрізняються від цих замків європейського типу, які будували тут. Це і те як замок виглядає, і звичайно і довга історія».

Найдавнішу з них у Львові певно зберігають залишки фортеці на Високому замку — куди ми і прямуємо.

Найвища наземна точка міста Короля Данила. Дорогою до Високого замку минаємо пам’ятник першодрукарю Івану Федорову. Тут зазвичай багатолюдно, розташований базарчик, де продають старі видання, що символічно. Але зараз жодного видання і жодного продавця.

«Львів не є штучним містом. Таким дуже відреставрованим. А в ньому збереглося життя. Пташки співають на Високому Замку», — розповідає місцева жителька.

Поки долаємо підйом та серпантин зі сходів — скажу, що Високий замок — це парк, а не споруда. У будь-які часи — і взимку, і в дощ, і навіть в карантин вервечка з бажаючих побачити неосяжну панораму Львова тягнеться на Замкову гору.

«- Як Вас звати?

– Іра.

– А як малого?

– Устим.

– Чому вирішили на Високий замок піднятись?

– Та ми обираємо місця, де немає людей. Ми були на Лисій горі (яка розташована навпроти Замкової гори), а тепер вирішили на Високий замок. Обираємо такі малолюдні місця, куди не кожен добереться».

Лиса гора/Фото: Ганна Шкряда

«Виходиш на Високий замок — ціле місто Львів видно. Під Високим замком є підземні переходи, є підземні катакомби, є підземні виходи з Високого замку», — відкриває нам секрети — львів’янин Володимир, який мешкає поруч із Високим замком.

І ми обіцяємо ці секрети зберегти та перевірити — щойно обмеження скасують. Хоча для деяких туристів карантин таки не завада аби мандрувати:

«Я з Волині. Старе місто дуже сподобалось. Дуже такі старовинні вулиці. Тут відчувається історія. Так дуже цікаво тут», — розповідає туристка з Волині.

Храм Івана Хрестителя/Фото: Ганна Шкряда

«Я не львів’янка. Я з міста Рівного, але вже 5 років проживаю у Львові. Коли я ще була школяркою, я мріяла все життя вступити до Львова. Так і сталось. Я рада, що я у Львові. І люблю Львів», — додає ще одна туристка.

Церква Святого Миколая/Фото: Ганна Шкряда

Тож запрошуємо і вас закохатись: у запашну Львівську каву, смачний львівський пляцок та Стару Європу, яка заховалась у львівських будівлях.

Фото: Ганна Шкряда

Домініканський Собор (Церква Пресвятої Євхаристії)/Фото: Ганна Шкряда

Фото: Ганна Шкряда

Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо