Лише повернення демократії у РФ зможе зробити мир із Росією сталим — Кислиця

Чи багато ми знаємо про свої права? Як вони порушуються в Україні та світі? Сьогодні відповіді на ці питання можна було почути на Михайлівській площі у Києві. Саме тут Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні влаштувала просвітницьку зустріч до Міжнародного дня прав людини. 

Один із відвідувачів — Гордій Гордійчук із Рівного. Каже, у Києві проїздом. Поруч із Михайлівською чекав на зустріч, побачив захід та вирішив долучитися.

Чоловік впевнений: люди в Україні недостатньо знають про свої права, які часто порушуються. Втім, на його думку, є і певні позитивні зрушення, бо ще двадцять років тому, скоріше одиниці громадян України готові були у судах захищати свої інтереси та права.

«Зараз люди частіше звертаються у суди та намагаються відстоювати свої права. Років 20 тому приїздили знайомі американці та говорили: щодня хтось йде до суду, якщо, наприклад, оштрафували, доводять свою невинуватість. У них це було нормально, а для нас це звучало дико. А сьогодні у нас багато адвокатів, ймовірно, є великий попит. Держава змінюється, люди починають звертатися, відстоювати права», — говорить чоловік.

Не бояться говорити про порушення своїх прав і жителі окупованих територій, розповідає представник ООН з прав людини у Криму Віталій Хілько. За його словами, до їхньої організації щодня звертаються декілька кримчан.

«Спектр порушення прав вражає. Починаючи з порушення права на життя, закінчуючи соціально-економічними правами, права на свободу пересування, свавільними затриманнями. За останні одинадцять місяців ми проінтерв’ювали більш ніж 200 людей. Це або безпосередні жертви порушення прав людини, або свідки тих порушень прав людини, які відбуваються на території автономної республіки Крим», — говорить Хілько.

Спеціаліст із прав людини Моніторингової місії ООН в Україні Наталія Шаповал із квітня 2016-го працює у Краматорську. Щодня вона спілкується з жителями по обидві сторони лінії розмежування. Їхня місія відвідує населені пункти вздовж лінії фронту.

Шаповал розповідає: люди у зоні збройного конфлікту на Сході України теж цікавляться своїми правами.

«Якраз на Сході, і це показують соціологічні дослідження, а не тільки мої спостереження, люди добре розуміють, що таке права людини, коли вони порушуються. Вони добре усвідомлюють порушення, які з ними відбуваються. Вони, як показують опитування, більше, ніж жителі інших територій, готові поважати права і вони надають їм пріоритет навіть перед якимось економічними благами», — зазначила Шаповал.

Порівняно з 2014 роком люди стали значно менше скаржитися на порушення прав з боку військових. Але є ситуації, які повторюються з року в рік, говорить Наталя Шаповал.

«Масштаб порушень, звичайно, був більшим у 2014-2015 роках. Зараз такого масштабу нема, але порушення з боку військових також трапляються. Наприклад, врегулювання такого питання, як, де живуть військові, коли заходять у певне село або селище; чому вони займають будинки цивільних, чому вони змушені виїхати з будинку через те, що там оселилися військові; чому вони страждають від обстрілів, які загострилися. Тобто, ці питання, на жаль, системно не вирішені і ми фіксуємо такі порушення», — додала спеціаліст з прав людини Моніторингової місії ООН.

Права людина — невід’ємна частина будь-якої частини нашого життя: чи то суспільного, чи — економічного, наголосив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. У своїй промові про важливість їхнього дотримання Кислиця згадав і про Росію.

«Говорячи про агресора, я хочу сказати, що лише країна, у якій немає прав людини і демократії, може бути країною-агресором. Я сподіваюся, що рано чи пізно, в тому числі і завдяки  міжнародному співтовариству, у Росію повернуться права людини, в Росію повернеться демократія. І лише це зможе зробити мир із Російською Федерацією сталим», — зазначив Кислиця.

Чому відновлення прав людини в Росії важливе і для України? Аби відповісти на це питання, організатори зустрічі встановили стілець біля сцени – для українського кінорежисера Олега Сенцова.

Уже четвертий рік його утримує окупаційна влада. Російський суд засудив Сенцова до двадцяти років колонії суворого режиму за звинуваченням у тероризмі. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Олега Сенцова політичним в’язнем.