У проєкті «POETY. Діалог поколінь» вийшло відео, в якому поет Анатолій Дністровий та поетка Олена Гусейнова за модерації Богдани Неборак говорять про Дніпрову Чайку або Людмилу Василевську-Березіну – українську поетку-ювілярку ХІХ століття. У 2021 році ми святкуємо її 160-річчя.
Ми не вивчаємо детально Чайку Дніпрову в школі, а вона точно вартує нашої уваги. Чому?
Вона була бунтаркою і культуртрегеркою свого часу — відреклась від долі попівни, іронічно писала про такий життєвий сценарій.
«Дарма серце жде любові
Дарма літа світу йдуть
Без кохання, без умови
Тебе заміж отдадуть»
«Це перший взірець літературної емансипації, психоаналізу і сепарації. Жінка сама вирішує свою долю – вона сильна та красива, а могла б бути пані маткою в якомусь селі, нічим би не парилась», — каже Анатолій Дністровий.
Разом із Херсонською громадою та завдяки фольклорним та статистичним експедиціями з чоловіком – Феофаном Василевським описала Південь України, як український. Тим самим вона спростувала міф про його імперську культурну розбудову, показавши, що «культура і цивілізація тут були й до Російської імперії».
«Ці тексти в усному мовленні є, але їх треба зібрати, вони з чоловіком полюють на ці тексти», — каже Анатолій Дністровий.
Дніпрова Чайка написала три опери, які в домашньому колі ставила Леся Українка, а в публічному — Микола Лисенко, з якими авторка близько товаришувала. «Коза-дереза» стала улюбленим твором в домі Косачів-Старицьких, а Олені Гусейновій подобається, що в ньому з‘являється базар на Контрактовій.
Авторка долучилась до «Першого вінка» — жіночого альманаху, який уклали й видали за свій кошт Наталя Кобринська та Олена Пчілка в 1887 році, за редакцією Івана Франка. Альманах був присвячений жіночим питанням, в якому авторки з усієї України висловлювали феміністські (хоча тоді не було такого слова) ідеї рівної оплати праці, необхідності садків для вивільнення часу в жінок задля праці.
«Це абсолютно прогресивні ідеї, які обганяють суфражисток», — розказує Олена Гусейнова.
У неї була ритмізована проза, ще задовго до модернізму. Письменниця знаходить нові інноваційні маршрути мислення.
«А якби вона писала без розділових знаків, ламала цю строфіку, як Волт Вітмен – вона б зараз була головною модерністкою в українській поезії», — вважає Дністровий.
Більше про важливу інтелектуалку ХІХ століття українського Півдня слухайте у відео проєкту «POETY. Діалог поколінь». У відео міркують про її особисте життя, освіту. Говорять про те, як вона пов’язана з інтелектуалами того часу — Антоновичем, Русовим. А також про те, як в той час були поєднані ідеї ліберальна, народницька і соціалістична. Чому ми про неї не знаємо? А також про поеми Чайки Дністрової в жанрі горору та фентезі.
У 2021 році свої ювілеї святкували б, серед інших, Юрій Клен, Дніпрова Чайка, Іван Франко, Микола Вінграновський, Леся Українка та Павло Тичина. До них доєднується також батько Соломії, як символічний об’єднавчий елемент — Грицько Чубай.
«Ми знаємо про цих поетів-ювілярів, здавалось би, так багато. Ми вчимо їх вірші та біографії ще у школі, ми святкуємо їхні дні народження на державному рівні, ми бачимо їхні портрети на національній валюті.
Та що ми справді знаємо про них? Якими вони були тоді й чим вони схожі на нас? Ба більше, якими вони є для поетів сучасних?», — ставлять собі запитання організатор(к)и.
За допомогою відеодискусій із поетами-сучасниками, поетками-сучасницями проєкт прагне «зняти з поетів вишиті рушнички».
«Ми розповідаємо про те, що вони, як і ми, жили, сміялись, дружили та, головне, любили. І це дуже важливо – показати, що поети були такими самими як ми», – говорить Соломія Чубай.
Слухайте розмову Андрія Куликова з Соломією Чубай: Діалоги поколінь з музикою: як Соломія Чубай вшановує новим альбомом пам’ять про батька-дисидента
8 жовтня о 19:30 в Ennio Event Square (Джерельна, 22) пройде концерт «POETY. Діалог поколінь», де Соломія Чубай презентує свої нові пісні на вірші поетів та поеток — ювілярів та ювілярок — Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Вінграновського, Чайки Дніпрової, Юрія Клена, Павла Тичини, Олександра Ірванця, Юрка Покальчука, а також Грицька Чубая.
Проєкт «POETY. Діалог поколінь» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS