Маурер: МКЧХ не зупиниться, доки не отримає повний доступ до в’язнів на непідконтрольних територіях Донбасу

Маурер: МКЧХ не зупиниться, доки не отримає повний доступ до в’язнів на непідконтрольних територіях Донбасу

Місія в Україні — найбільша у Європі для Міжнародного комітету Червоного Хреста. Тут гуманітарна організація працює у посиленому режимі з 2013-го, з часів Революції Гідності. На Донбасі волонтери надають допомогу людям по обидві сторони лінії розмежування. А цьогоріч додався ще один виклик — пандемія коронавірусу.

На початку тижня до Києва приїхав президент МКЧХ Петер Маурер. Після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським та представникам Кабміну, пан Маурер розповів в інтерв’ю Громадському радіо, як МКЧХ може прискорити обмін утримуваними людьми та чому гуманітарні проблеми окупованого Криму не належать до сфери діяльності Червоного Хреста.

Пане Маурер, яких домовленостей ви досягли на зустрічі з керівництвом України?

На зустрічах із президентом та прем’єр-міністром ми підбивали підсумки нашої роботи в Україні, зокрема на сході країни. Обговорили основні напрями діяльності, у тому числі, подальші дії щодо закону про зниклих безвісти, і як МКЧХ може сприяти в його реалізації.

Україна є однією із найбільш забруднених країн світу щодо мін та нерозірваних пристроїв. Про це говорили. Також про складнощі з доступом цивільного населення до послуг через лінію розмежування, як це спростити. І, звісно, обговорювали умови утримання людей. Адже МКЧХ вже довгий час працює із цим. І у нас ще є невирішені питання на територіях, непідконтрольних уряду. Обговорили й питання води, особливо на лінії зіткнення. Україна й донині залишається найбільшою операцією МКЧХ у Європі і восьмою за обсягом роботи в світі з бюджетом приблизно у 73 мільйони франків (майже 80,5 млн доларів США — ред.). В Україні близько 600 працівників МКЧХ. Маю сказати, що на зустрічі ми дійсно змогли побачити, як МКЧХ зблизився у співпраці з президентом та прем’єр-міністром.

У вересні за підсумками зустрічі радників лідерів Нормандської четвірки керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що до кінця вересня у представників Червоного Хреста буде доступ до в’язнів на окупованому Донбасі. Чи отримали?

У кожному конфлікті, в якому активно діє МКЧХ, ми завжди докладаємо великих зусиль до того, щоб отримати доступ до всіх в’язнів. В Україні ми мали достатньо часу на доступ до таких об’єктів, які контролює уряд. А ось на Донбасі, що стосується непідконтрольних територій, то ми все ще чекаємо на повний доступ на умовах МКЧХ. Це не означає, що нічого не відбулося, у нас було кілька візитів до місць тримання. Це були невеликі візити влітку. І ми вдячні вже за цей невеликий прогрес, але, звісно, ми не маємо зараз такого доступу, як хотілося б, але це необхідно.

Коли може бути повний доступ?

Я не буду гадати, коли це відбудеться. Що я можу сказати, так це те, що МКЧХ не зупиниться, допоки не отримає повний доступ. Ми ніколи не здаємося. Ми сповнені рішучості. Нам потрібен доступ до цивільного населення, до в’язнів, що утримуються в умовах збройних конфліктів. Наше завдання, згідно з конвенціями (Женевські — ред.), забезпечити гуманне поводження із в’язнями за нашими стандартами.

Пан Єрмак також казав, що Червоний Хрест зможе допомогти пришвидшити обмін утримуваними. Як ви можете посприяти?

Я розділяю думку пана Єрмака про те, що кожен раз, коли МКЧХ має доступ до в’язнів у регіонах конфлікту, це сприяє перемовинам між сторонами про обмін. Суть у тому, що МКЧХ завжди у першу чергу реєструє затриманих, щоб мати чітке уявлення про тих, хто утримується під вартою. І вступає у конфіденційну розмову з владою, що утримує їх. Зазвичай усі ці елементи сприяють, і ситуація покращується.

Яка нині гуманітарна ситуація у в’язницях на окупованому Донбасі?

Це те питання, щодо якого я попрошу вашого розуміння, — чому не можу відповісти. Із нашого річного звіту ви можете знати, що ми відвідуємо майже мільйон в’язнів у ста країнах світу. Однією з умов цих відвідувань є конфіденційність МКЧХ щодо умов тримання під вартою. Тож, якщо ми бачимо, що умови не відповідають стандартам, або є зловживання щодо в’язнів, ми зосереджуємося виключно на конфіденційному діалозі з відповідальними органами влади, а не з іншими сторонами конфлікту.

Яка ситуація із коронавірусом на окупованому Донбасі? Як місцеві жителі можуть отримати допомогу Червоного Хреста?

Будучи активними у секторі охорони здоров’я, ми, звісно, маємо деякі статистичні дані. Але МКЧХ ніколи не зважає на цифри, ми намагаємося зрозуміти, коли ми можемо доставити захисні матеріали та як допомогти владі впоратися із пандемією. Ми, звісно, активно працюємо у межах своєї програми з охорони здоров’я, підтримуємо медичні заклади, щоби вони могли реагувати на пандемію. Насправді, ми так і не забезпечили поставку ліків. Адже, як ви знаєте, міжнародна спільнота та багато країн зіткнулися із трьома складними питаннями: коли буде вакцина, коли буде лікування та які тести найшвидше виявляють COVID-19. Ми не знаємо достеменно, які ліки працюють. Від США до Китаю тривають дебати щодо того, які з ліків найкращі та найефективніші. Ми не беремо участі у цих дебатах.

Петер Маурер Фото: Ярослава Жуковська/Громадське радіо

Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нещодавно заявив про катастрофічну ситуацію із коронавірусом в окупованому Криму. Він закликав допомогти міжнародні організації, зокрема, Червоний Хрест, із наданням медичних послуг. Що вам відомо про цю ситуацію?

Червоний Хрест поки що не присутній у Криму. Ми здійснювали там свою діяльність, але не змогли продовжити. Це не відкритий конфлікт, до якого, згідно з Женевськими конвенціями, ми могли б мати доступ. Ми маємо покладатися на відповідальні органи влади. Звісно, якщо це питання дійде до МКЧХ, ми спробуємо зробити усе можливе, як рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця разом із Федерацією Червоного Хреста, але в останні кілька тижнів це питання не піднімалося.

Звісно, у нас є налагоджений діалог із російським урядом, який є важливою глобальною державою зі своїми поглядами в усіх конфліктах світу. Тому ми регулярно обмінюємося думками.
І, очевидно, що розмова про Україну, ситуацію на Донбасі, ситуацію на територіях, що перебувають під контролем Росії, стримана. МКЧХ намагається зробити усе можливе, щоб вести перемовини про гуманітарні сфери, в яких ми можемо діяти. Для МКЧХ важливим напрямом діяльності зостануться регіони війн, конфліктів та насилля. Саме тому в Україні ми зосереджені на Донбасі, зокрема, на територіях, що не контролюються урядом.

Водночас, щодо забезпечення з водою у Криму, Росія сама каже про гуманітарну катастрофу та намагається перекласти відповідальність на Україну. Чи відомо вам про реальну ситуацію?

Я вважаю, що зрештою тільки незалежна оцінка ситуації із водою може усе прояснити. Наразі ні у МКЧХ, ні в інших міжнародних органів немає політичного мандата на таке технічне дослідження.

Чи можна отримати дані через російський Червоний Хрест?

Наші колеги з російського Червоного Хреста не піднімали це питання. Вони згадували багато іншого, але не це. Але ми, звісно, тримаємо це в полі зору. Втім наразі це не відноситься до сфери діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Авторка інтерв’ю — Анжела Бубеляк/Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини