Мені здається, вони навіть не дійшли сюди — погорілиця з Луганщини про роботу пожежників

Луганська обласна прокуратура оголосила підозру працівникам обласної Державної служби з надзвичайних ситуацій. Рятувальників звинувачують у бездіяльності під час літньо-осінніх пожеж в регіоні минулого року. Тоді загинуло 16 людей. Понад п’ятсот сімей залишилися без житла. 

«Тут був басейн. Фундамент під басейн вцілів, самого басейну немає. Далі була альтанка і літня кухня», — Альбіна Суконна показує та розказує, де що було на її ділянці до жовтня минулого року.

Тоді, 30 вересня, у лісі неподалік розпочалася пожежа. Дуже швидко вогонь перекинувся на житлові будинки. З майже півтисячі осель більш ніж половина — згоріли. Серед них і будиночок Альбіни, який вона разом з чоловіком придбала у 2019 році в селі Воронове на Луганщині:

«Тут була веранда, її просто не стало, тільки фундамент залишився. Сам будинок теж: 100 квадратів був. У ньому була і меблі, і кондиціонер, і три кімнати. Все проведено було, всі комунікації. Це був комфортабельний будинок, придатний для житла. Як це все почалося? О 6 годині я приїхала з роботи. Був дим, але самого вогню ніде не було видно. І десь хвилин через сорок я побачила у дворі вогонь. Ну, природно, почала збирати дітей. Ну не те, щоб збирати, а вибігати, одягатися. Ми зателефонували до ДСНС. На що вони нам відповіли, що не очікували, що так вийде. Мовляв, вибачте, але ми не приїдемо».

Альбіна не була у Вороновому з жовтня минулого року. Дивитися на те, що будували майже власноруч, куди доклали безліч зусиль, жінці боляче. Каже, з дому вибігли босі та лише з документами у руках. Навіть телефон, каже Альбіна, у паніці випустила з рук, він згорів. Коли наступного ранку повернулися у Воронове, то побачили, що з усього вцілів лише гараж:

«Тлів гараж, дах. Але тут вже ДСНСники, пожежні. До них підійшов чоловік, каже: «Хлопці, гасіть, будь ласка, бо згорить гараж, у мене там лежить обладнання. Все я не можу вивезти». Вони кажуть: «Так, добре. Ми підійдемо».

Але на наступний ранок ми приїхали: даху на гаражі не стало. Ніхто навіть не намагався гасити. Не знаю. Мені здається, що вони навіть не дійшли сюди. Або вони під’їхали, подивилися. Тут ще була пожежна драбина біля гаража, вони її або забули, або залишили. Якось дуже дивно. Вони подивилися і… Ну, хоч щось було б вологе. Абсолютно все було сухе. Зрештою дах згорів».

За втрачене житло держава виплатила Альбіні компенсацію — 300 тисяч гривень. Але цього не вистачило навіть на квартиру у Сєвєродонецьку. Ще половину грошей довелося позичати у друзів, каже жінка.

«Коли ми отримали виплату — почали шукати житло. Природно, що за ці гроші, які ми отримали, дуже складно було знайти квартиру. Або в місті подорожчали квартири, або я не знаю. І не тільки нам, всім погорільцям не вистачило на квартири. Тобто, десять тисяч доларів — це приблизно триста тисяч гривень. Вони … Ну, вистачило на «однушку». Але, оскільки у мене двоє дітей різностатевих, шукали «двушку» або «трьошку». Довелося ще половину зайняти. І ось буквально два тижні тому заїхали у це житло».

Наразі сім’я живе у Сєвєродонецьку та намагається забути моторошні кадри нищівної пожежі. Альбіна згадує стару приказку «не май сто рублів, а май сто друзів», показує нам куплене житло.

«Це добре, що друзі нам допомогли: меблі подарували. Господарі квартири залишили шафи. Неможливо було це все з нуля купити. Тут в кімнаті зробили ремонт, тому що були обдерті шпалери. Стеля теж. Усе зробили».

Про стабільність та свою оселю досі мріють чотирнадцять погорільців, що продовжують тулитися в одному із сєвєродонецьких гуртожитків. Тимчасове житло після пожежі їм надала міська влада. Тамара Ковтун до жовтня минулого року жила з чоловіком на дачі в Сиротиному. Каже, за документами її будинок був нежитловим, тож на компенсацію від держави за зруйноване житло їй розраховувати нічого.

«Картопля, морква, цибуля. Це все спільне. Хто хоче — той і бере. Ось так ми й живемо. Це масло. Американське. Ось привезли гуманітарку з центральної України. Із заходу: Житомирська, Кіровоградська область, Черкаська, Київська. Збирали все — нам привезли».

У Києві тимчасова слідча комісія розслідує, хто винен у пожежах, що відбувалися тричі з липня по жовтень. Уже пройшло шість засідань, опитали голову Луганської обласної Державної служби з надзвичайних ситуацій та очільника Луганщини.

У Луганській обласній прокуратурі триває своє слідство. Прокурори оприлюднили перші підозри щодо липневої пожежі: їх оголосили шістьом працівникам ДСНС. А саме керівнику та п’ятьом інспекторам одного з підрозділів. Їх звинувачують у масовій підробці актів про пожежі й у тому, що вони не виїжджали на виклики, не приборкували вогонь. Про це розповів начальник відділу Луганської обласної прокуратури Євгеній Саєнко.

«У 46 актах про пожежу, які були складені щодо сгорілих будинків, житла, іншого майна людей, інспектори головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Луганській області, вносили відомості про те, що вказані пожежі ліквідовані силами і засобами ДСНС. Проте під час досудового розслідування, у тому числі за свідченнями потерпілих осіб, майно яких згоріло, встановлено, що підрозділи ДСНС до озеро «Вовче» не виїжджали».

У прокуратурі розповіли: в службових автівках виявили спеціальні прилади, якими підозрювані накручували кілометраж, нібито вирушивши на гасіння пожежі. Наразі слідство триває. У прокуратурі також кажуть, що досліджують і можливу службову недбалість з боку лісництва та рятувальників. Проводять експертизи, допитують свідків та потерпілих. Винуватих очікує штраф від двох до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян — це від 34 до 68 тисяч гривень або обмеження волі на термін до трьох років.

Яніна Львутина, з Луганщини, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS