Депутати столичної міськради затвердили проєкт землеустрою щодо змін меж міста. Які території перейдуть в підпорядкування Києва і що зміниться для мешканців передмістя — далі у матеріалі.
Дискусія на офіційному рівні щодо зміни меж Києва розпочалася ще 2013-го року. Тоді вперше погодили відповідний проєкт. Втім процес зупинився, адже 28 років чиновники не могли знайти необхідні геодезичні документи. Востаннє ж межі Києва змінювали у 1989 році — говорить директор департаменту земельних ресурсів київської міськради Петро Оленич.
«Відбувалось встановлення і закріплення межовими знаками меж міста Києва і після цієї роботи було складено каталог геодезичних координат, який зберігали в режимно-секретному відділі. Зараз з нього знято гриф «секретно», знято гриф «для службового користування». Це вже доступні дані», — каже Петро Оленич.
Відтак, 12 грудня Київська міськрада погодила проєкт землеустрою щодо зміни меж міста. Територію збільшать на 2771 гектар завдяки землям області. Зокрема, як йдеться у проєкті землеустрою, завдяки частинам Гнідинської, Козинської, Старобезрадичівської, Лісниківської, Хотівської,Чабанівської, Софіївсько-Борщагівської, Петропавлівсько-Борщагівської, Білогородської, Погребської селищних рад, а також Вишневої, Ірпінської і Вишгородської міських рад. Більшою мірою зміни торкнуться мешканців Осокорків — каже Петро Оленич.
«Стара межа, розділяла деякі будинки навпіл, ще десь дворами проходила. Тому було прийнято рішення привести у відповідність по межі водного каналу на Осокорках. Адже з однієї сторони водного каналу всі мешканці користуються інфраструктурою і сервісами міста, а з іншої сторони — селищної ради або автономні», — каже Оленич.
Також хочуть навести лад із Жулянським мостом, адже обслуговує його місто, хоча половина мосту зараз на території Вишневської міськради. Окрім того, планують передати Києву й острів «Муромець».
«На Півночі необхідний острів Києву, щоб там розмістити систему водозабору міста. Ми вважаємо, що необхідно території парку «Муромець» привести у відповідність, забрати до міста і обслуговувати саме як паркову територію, для відпочинку киян», — пояснює чоловік.
Завдяки зміні межі мешканці територій, що будуть в підпорядкуванні Києва зможуть офіційно користуватися міськими сервісами й сплачувати податки саме Києву.
«Раніше це виглядало так: податки вони сплачують в область, а користуються сервісами міста. Для них тільки поліпшиться. Вони будуть цими всіма сервісами користуватися вже офіційно», — пояснює Оленич.
«Якщо затвердять межу, то земельний податок від тих територій, якщо там хтось проживає чи користується ними, буде йти в міський бюджет. Але там не такі великі суми. Тут головне — фіксація меж міста Києва, розділення повноважень між обласними, селищними та київською міською владою. Щоб знати хто є конкретним землерозпорядником по цій території», — говорить Іван Картавий, секретар комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування київської міськради.
Водночас місто має передати області понад 50 гектарів землі. Оленич запевняє, що це невеликі ділянки, які просто необхідно впорядкувати.
«Десь дорога київська заходить в область і ми її з області забираємо, бо ми її обслуговуємо. Десь навпаки, обласні території необхідно передати, бо вони ними фактично користуються», — каже чоловік.
З понеділка чиновники почнуть погоджувати проєкт землеустрою із місцевими органами влади в області. Прогнозують, що цей процес може тривати до трьох місяців. Втім, на думку Івана Картавого, місцеві ради можуть гальмувати цей процес.
«Той самий Козин, це де Конча-Заспа, вони ж там повіддавали, повидавали островів, там заселилися люди. Це ж видавалися земельні ділянки невідомо кому і невідомо як, а зараз якщо затвердяться межі, то вони будуть підпорядковуватися вже Києву. Вони не зможуть цього робити. Якщо там звісно ще щось залишилося. Я впевнений майже на 100%, що більша частина, зокрема, Вишгород, не будуть це підтримувати, якщо ще судитися не будуть», — висловлює своє занепокоєння Іван Картавий.
Питання меж Києва підіймають й в проєкті закону про столицю, говорить нардеп Дмитро Гурін.
«Ми вписали в нашому законопроєкті зобов’язання Кабміну подати до Верховної ради проєкт цих меж для затвердження», — каже Гурін.
Окрім того законопроєкт передбачає, зокрема, створення Київської міської ради, яка перебере функції КМДА. Остання ж займатиметься адміністративним наглядом. Наразі законопроєкт підтримали у першому читанні.
«На рівні міста буде Київська міська рада. У неї буде власний голова і буде у нас виконавчий орган, який ми назвали магістрат. А на рівні районів будуть районні ради і буде також власна адміністрація, не державна, а саме власна, яка підпорядковується районній раді і має розвивати район. Функції держави залишаються у голови КМДА. А які це функції? Це координація нацпроєктів, координація виконавчих органів центральної влади і адміністративний нагляд. Що це означає? Якщо Київська міськрада, або київський міський голова прийме незаконне рішення, або не конституційне, то голова державної адміністрації може звернутися до суду з позовом про скасування такого рішення», — пояснює нардеп.
Що ж до меж Києва, якщо проєкт землеустрою таки погодять, він має пройти державну експертизу і опісля його подадуть на затвердження до Верховної ради України.
Ірина Саєвич