Хаяо Міязакі (або Міядзакі) 5 січня виповнилося 80 років. Міязакі — японський режисер анімаційних фільмів, автор численної манґи. Співзасновник анімаційної студії Ghibli, із квітня 2005 року по 2014 — її директор. Власник Музею студії Ghibli. Відомий також під псевдонімами Акіцу Сабуро і Терукі Цутому.
Міязакі — один із найвідоміших митців у світі японських мультиплікаторів і анімаційних режисерів. Його подекуди називають азійським Волтом Діснеєм, хоча сам аніматор не любить цього порівняння. У Японії Міязакі прославився завдяки повнометражним анімаційним шедеврам «Навсікая із Долини Вітрів» (1984), «Небесний замок Лапута» (1986), «Мій сусід Тоторо» (1988).
На Заході він став широко відомим після випуску у 1997 році його фільму «Принцеса Мононоке». У 2003 році твір Міязакі «Віднесені привидами» отримав премію Оскар за найкращий анімаційний фільм року. Останньою на цей час повнометражною роботою режисера є фільм «Вітер дужчає»
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
У мультфільмах Міязакі поєднується велика кількість різноманітних жанрів, від військової тематики до стімпанку та підліткових пригод і постапокаліпсису. Водночас твори автора відомі тим, що не викликають негативу і справді притягують своєю душевністю і невловимою щирістю доброти. У стрічках немає прямого протистояння добра та зла, немає радикально негативних персонажів, що створює теплу і дійсно «казкову» атмосферу.
Декілька фактів про митця та його творіння:
• Міядзакі є прихильником ручної анімації, а комп’ютерну вважає лише засобом розкриття таланту, що не замінить цілком працю талановитого митця.
• Більшість творів Міядзакі піднімають глобальні теми, такі як ставлення людини до природи і технологічного прогресу, або підтримування мирного співіснування людей. У багатьох його аніме й манзі зображаються наслідки відділення людини від природи, намагань силоміць підкорити її, та шляхи відновлення зв’язку людини з живим довкіллям. Він зображає природу, як типово для японського фольклору, населеною духами, які не завжди є добрими і володіють власною мораллю, тому його персонажі спершу пізнають довкілля.
• Чимало аніме й манґи Міядзакі мають жіночих протагоністів, скромних, але дуже сміливих дівчат і жінок.
• Нерідко провідною темою є дорослішання головного героя, його зіткнення зі світом дорослих та знаходження свого місця у ньому. Як зазначалося в журналі «Curator»: «Він боїться, що японські діти затуманюються культурою споживацтва, надмірної захищеності, утилітарною освітою, кар’єризмом, техно-індустріалізмом і секуляризацією, що поглинають традиційний японський анімізм».
• У 2005 році Хаяо Міядзакі отримав спеціальний приз Венеціанського кінофестивалю за внесок у кіномистецтво. У 2014-му отримав «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі і був включений до «Зали слави наукової фантастики». Окрім цього творець має іще близько двох десятків престижних нагород.
• На честь Хаяо Міязакі та мільтфільму «Мій сусід Тоторо» японський астроном Такао Кобаяші назвав астероїди 8883 Міядзакіхаяо (астероїд головного поясу, відкритий 16 січня 1994 року) та 10160 Тоторо.
За різними оцінками та рейтингами, найкращими мультфільмами Мізяки називають наступні творіння: «Мій сусід Тоторо» (1988), «Принцеса Мононоке» (1997), «Віднесені привидами» (2001), «Ходячий замок» (2004), «Позичайка Аріетті» (2010),»Вітер дужчає» (2013) , «Порко Россо» (1992).
Також є близько півсотні фільмів, де Хаяо Міядзакі згадується у титрах, як аніматор, розкадровник, дизайнер фонів, менеджер, консультант сюжету, керівник розробки тощо.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: