Мільйон гривень за прообраз «титушок»: подробиці рішення Європейського суду проти України

Мільйон гривень за прообраз «титушок»: подробиці рішення Європейського суду проти України

Крики, вигуки «Б‘ють». Це залишилося на запису дев‘ятирічної давнини. На світанку другого червня 2010 року співробітники комунального підприємства «Муніципальна охорона» Харківської міської ради разом з людьми в чорних сорочках почали розганяти протестний табір у Лісопарку. Перед мітингарями розмахували увімкненими бензопилами.

Протести у Лісопарку почалися у травні 2010 року і тривали до липня. Активісти місцевої ініціативи «Зелений фронт» та інші громадяни опиралися будівництву дороги через Лісопарк, під час якого комунальники мали вирубати сотні дерев. Директор «Муніципальної охорони» наполягав, щоб протестувальники розійшлися.

Сутички з Муніципальною охороною виникали час від часу. Крім працівників підприємства, на їхньому боці виступали інші чоловіки. Хто саме, за дев’ять років так і не встановлено, розповідає директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало.

«На місці подій були робітники, які займалися вирубкою — лісоруби, була муніципальна охорона в чорному та з бейджами, і, за показами тієї ж охорони, були люди з бейджами, які до них не належали. Незрозуміло, хто це був», — розповідає він.

Харків’янка Любов Мельник теж брала участь у протестах. 31 травня отримала удар в спину.

«Коли ми бігали з одного дерева до другого, я отримала дуже сильний удар в спину. Був страшний біль, що я впала і знепрітомнила. Мене повезли в нашу центральну лікарню», — розповідає вона.

IMG 4056

Любов Мельник писала заяву в міліцію, її допитувала прокуратура. Хто саме її бив, слідство так і не встановило. Також за час протесту міліція затримала близько 30 людей. Деякі з них отримали штрафи, а щонайменше двом учасникам суди присудили адміністративні арешти на 15 діб. Андрій Єварницький та Денис Чернега відбули в ізоляторі дев’ять діб.

Згодом Андрій Єварницький, Денис Чернега, Любов Мельник та ще 8 колишніх учасників протесту подали позов до Європейського суду з прав людини. Поскаржилися на порушення права на справедливий суд, права на мирне зібрання. Рішення довелося чекати дев’ять років. 18 червня ЄСПЛ ухвалив: четверо з 11 заявників мають отримати компенсації від держави Україна. Чому — пояснює голова «Харківської правозахисної групи» Євген Захаров.

«Щодо першого та другого заявника була очевидна несправедливість їхнього покарання без вини. Як відомо, «Міжнародна амністія» тоді навіть визнала їх в’язнями сумління. А що стосується сьомого та дев’ятого заявника, ці люди постраждали від нападу на захисників дерев з боку лісорубів і муніципальної варти», — пояснює Євген Захаров.

«Харківська правозахисна група» супроводжувала цей позов від подачі до винесення рішення. Син Євгена Захарова Борис, теж правозахисник, брав участь у протесті в Лісопарку і був одним з заявників. Європейський суд з прав людини йому компенсацію не присудив.

«Я дійсно не постраждав, всього лише 8 годин затримання, всього лише штраф, який я не сплатив, тому Європейський суд вирішив, що я не є жертвою порушення прав людини», — розповідає він.

Четверо людей, яких ЄСПЛ визнав найбільш постраждалими, мають отримати від держави по 6 тисяч євро компенсації. Серед них — і Любов Мельник.

«Для мене це дуже великі гроші. Я пенсіонерка, я не очікувала такої компенсації. Я задоволена», — каже жінка.

Додатково Україна має відшкодувати позивачам 16 тисяч 600 євро судових витрат. Таким чином, за цим позовом з державного бюджету уряд має сплатити 40 тисяч 600 євро, або ж мільйон двісті тисяч гривень. Механізму, щоб держава могла відсудити цю суму з конкретних винуватців, немає, каже директор зі стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало.

«Були намагання створити такий механізм, законодавство, яке передбачало б регресні вимоги. На жаль, на моє переконання, є певний страх посадовців щодо цього», — пояснює Михайло Тарахкало.

Речник Харківської міськради Юрій Сидоренко рішення Європейського суду прокоментував одним реченням:

«Рішення суду ніхто не бачив, ми його не отримували».

Позицію держави в Європейському суді з прав людини захищає Уповноважений, заступник міністра юстиції Іван Ліщина. Редакція Громадського радіо надіслала запит у прес-службу Мін’юсту та спілувалася з помічницею пана Ліщини. Коментар протягом доби ми не отримали.

Михайло Тарахкало вважає: події у харківському Лісопарку були першим досвідом застосування так званих «титушок». Це сталося за три роки до того, як спортсмен з Білої Церкви Вадим Титушко з’явився у медіа. Тоді тих, кого задіювали для розгону протестів, називали просто людьми спортивної статури чи охоронцями.

«Пізніше цю модель використосували під час подій на Майдані, подальших протистояннях з активістами. У регіонах цю модель продовжують використосувати. І тут нам потрібні системні зміни», — каже він.

У протестах в Лісопарку девять років тому брав участь альпініст Євген Котляр. Він був серед так званих пташок — людей, які залазили на дерева, сподіваючись що з ними стовбури не пилятимуть. Зараз Котляр  серед Героїв Небесної Сотні.

20 лютого 2014 року він виносив поранених на Інститутській. Був поранений теж, і помер в машині швидкої.

Григорій Пирлік, Громадське радіо

Останнi новини