01.03.2022 15:39

Мобільні бригади консультують інших, але готові виїжджати. Питання безпеки, зеленого коридору – ключове – Галина Скіпальська

Прослухати

--:--

У гостях Галина Скіпальська — членкиня правління «Української мережі за права дитини», виконавча директорка «Української фундації громадського здоров‘я». Це організація, в якої на Сході України працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги: в Станиці Луганській, Щасті, Попасній, Бахмуті, Костянтинівці, Волновасі, інших містах уздовж лінії розмежування. Як вони працюють зараз, дізнавалася наша колега Олена Холоденко.

Олена Холоденко: Пані Галино, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги почали працювати 2015 року. Втім одна справа – місцеві жителі на прифронтовій території в очікуванні можливого загострення бойових дій, інша – нинішнє вторгнення, постійні жорсткі обстріли. Які задачі сьогодні у мобільних бригад? І чи вони самі не потребують допомоги?

Галина Скіпальська: Ситуація змінюється в Донецькій та Луганській області щодня. Ми 24 години на зв’язку з мобільними бригадами, яких сьогодні 13, зокрема, в гарячих точках. Ми час від часу виходимо на зв’язок із Щастям, Станицею Луганською, Волновахою. І буквально два дні тому мобільні бригади консультували з підвалів тих, хто їде далі, хто пережив стрес і глибоку травму. Дуже багато підлітків телефонували, батьків – з різними-різними питаннями.

Але на сьогодні наш погляд на перебування там деяких мобільних бригад змінився: ми зацікавлені в евакуації наших людей. Уявіть собі, мені пише вночі працівник: «Все. Я втратив будинок і машину. Навіть як вивезти сім’ю, я не знаю». Там ніде немає безпечного місця, але навіть ті бригади, які мають зв1язок і якесь укриття, вони продовжують координувати людей. Це не психологічна допомога – це просто слова підтримки і обмін телефонами й інформацією, хто, як і куди може вивезти. А мобільні бригади, які перебувають в гарячих точках, а це пів кожної області, самі потребують конкретної допомоги.

Слухайте також: Діти на Луганщині: як вивозили з-під обстрілів та як допомагають тим, хто залишилися?

Олена Холоденко: Станом на 27 лютого надійшла інформація від прем’єр-міністра, що Щастя та Станиця Луганська, а сьогодні, 28-го, вже і Волноваха, на межі гуманітарної катастрофи. І як я розумію, є можливість евакуювати місцевих жителів, але немає зеленого коридору. Що робити?

Галина Скіпальська: Так, я точно знаю, що нам потрібно вивозити з цих міст людей, бо там справді кілька діб немає води, світла, опалення, зв’язку, машини, бензину, нема будинку. Як це назвати? Гуманітарна катастрофа. Зараз мені пишуть: «Золоте обстрілюють з градів». Там теж буде гуманітарна катастрофа. Люди консультують інших, але вони готові виїжджати, зараз питання безпеки, зеленого коридору – ключове. Наскільки мені відомо, це питання зараз вирішується. Інше питання до окупантів: що вони не зробили цим «зеленим коридором» іншої трагедії.

Сіл навколо Гірська немає, Світличне росіяни теж знищують, по Золотому б’ють з градів. Хтось не може дотелефонуватися до батьків, хтось – дітей. Ось питання, з якими зараз звертаються до бригад.

Олена Холоденко: Які найперші слова потрібно говорити дітям в сім’ях, які перебувають під цим шквалом вогню?

Галина Скіпальська: Потрібно пам’ятати, що для дітей це дуже глибока травма, й обіймати, притуляти до себе. Намагатися їх завести в небезпечне місце і показувати свою підтримку: «Я з тобою. Я подбаю про тебе».

Я завжди була дипломатичною людиною, але зараз треба називати речі своїми іменами. Говорити, що це російська агресія, російські гради, танки, артилерія, які знищують нашу країну і, якщо ми говоримо про наші Мобільні бригади, це Донецька й Луганська область. Треба цей меседж просувати на «Громадському радіо». Тому що відкриваю міжнародні документи, листи, і читаю: «міжнародний конфлікт в Україні», «люди покидають домівки через невизначеність». Ні, не тому, а через російську агресію. UN OCHA мені листа надіслав, як подивилася на нього, мені ледь погано не стало. Про що ви, друзі? Люди, які сидять в підвалах, пишуть: не треба грошей – бензин не купиш, картка не працює, машини нема. В тих місцях потрібен коридор й евакуація. Для того, аби зробити коридор, дві сторони мають попросити міжнародні структури про це. Я не знаю, наш хворий ворог путін-гітлер, може, і не проситиме нікого ніколи.