У «Музеї виборчого трешу» галас. З екрана на стіні лунає телевізійна агітація. Поряд – взірці недоброчесної конкуренції. Це і використання дітей у агітаційних цілях, і релігійні уподобання як об’єкт маніпуляцій, і традиційна гречка з шампанським. Все це – приклади українського передвиборчого процесу, коли замість ідей про розбудову суспільства працює принцип «хто голосніше кричить», вважає комунікаційниця Руху ЧЕСНО Ірина Вівчар.
«Ми хочемо змінювати політичну культуру. Ми розуміємо, що це складний процес, що його не зміниш однією виставкою чи навіть 8 виставками. Але ми хочемо показати і звернути увагу на ті явища, через які, умовно кажучи, ми погано живемо. Бо ми живемо так, як ми голосуємо, і від цього процесу дуже багато залежить».
У колекції, яку зібрали представники Руху ЧЕСНО разом з місцевими активістами, – багато того, на що ми вже звикли не звертати увагу. Окрема частина експозиції, наприклад, присвячена агітації з використанням дітей, розповідає Ірина Вівчар:
«Діти не голосують на виборах. Але голосують їхні батьки, голосують вихователі у дитячих садках та вчителі у школах. Тому туди дуже часто приходять наші політики. Вони приходять не самі, вони приходять з подарунками. Часто на них мусить бути написане ім’я політика або партії, наприклад, як-от мед від Дмитра Голубова, його навіть хтось скуштував.
І вони дуже люблять – зараз скажу цинічно – використовувати дітей як фотозону. І ми наголошуємо для наших відвідувачів: ви можете бути зняті на фото або відео, і ваші діти можуть бути зняті на фото або відео тільки за їхньої або вашої згоди. Я вже мовчу, щоб потім використовувати це в політичній рекламі. Між тим, політики не гребують приходить в школи, роздавати подарунки, фотографуватися і потім публікувати ці фото з дітьми».
Суто одеським прикладом недоброчесної конкуренції стає порушення виборчого законодавства у далекому 1994 році. Тоді в Одесі один із кандидатів у депутати ВРУ роздавав під час агітації проєкт власної Конституції України, розповідає куратор Музею виборів одеського Комітету виборців України Валерій Болган:
«Цей конкретно проєкт ще 1994 року. Його автором є Анатолій Вассерман, який зараз багато років вже живе у Москві. У проєкті йдеться про створення так званої Української федеративної республіки, і в документі вже фігурує слово Новоросія. Ще за 20 років до 2014 року, ви бачите, в Одесі роздавали ось такі експонати, Вассерман тоді теж був одним з кандидатів».
Але родзинкою виставки по праву можна вважати молитву за Януковича, яку розповсюджували представники РПЦ у 2004 році. Вона закликає молитися за президента-втікача та знищення його ворогів, розповідає комунікаційниця Руху ЧЕСНО Ірина Вівчар:
«У цій молитві дуже неприємними словами й неприємними побажаннями РПЦ закликає мало не спалювати «і сокрушить яко прах» ворогів Віктора Януковича. І хочеться сказати – про які тоді християнські цінності іде мова, якщо такі листівки поширюють?».
Окремий стенд – про «чорний піар». Тут зразки як перших агітаційних маніпуляцій, так і останні знахідки недоброчесних політтехнологів на цьогорічних виборах президента та парламенту.
Звичайно, не обійшлося і без «гречки». Серед експонатів навіть уявний кандидат Юрій Іванович Жаботюк – гречкосій та корупціонер. Саме його портрет прикрашає пакети з крупою та пляшки води. Його ж використовують і для спілкування у соцмережах, аби наочно показати, як не слід працювати з виборцями, розповідає Ірина Вівчар:.
«Він на свої сторінці у Facebook то звертається до Дональда Трампа, то ремонтує дороги, то засипає все пісочком, і він за легендою мажоритарник, депутат ВРУ. Ми розуміємо, що це не компетенція депутата ВРУ – будувати маленькі дороги чи відкривати дитячі майданчики. За легендою, він наш меценат, уособлення гречкосійства, тих негативних явищ в українській політиці, які ми висміюємо, які ми тролимо».
Серед відвідувачів музею – навіть політики. Кандидат в депутати Анатолій Іванкевич сам приніс до експозиції власний бігборд, який вважає прикладом невдалої агітації. Під час передвиборчої кампанії до Верховної Ради України у типографії переплутали цифри, тому у привітанні Одеси з днем народження кандидат додав місту віку:
«15 бордів висіло по Одесі. Дуже багато людей телефонувало, дізнавалися, як же так. І от коли мені почали телефонувати постійно, я зрозумів, що його знімати не треба. Така типографічна помилка проста дала подальший розвиток, багато людей приєдналося до нас».
Виставка триватиме місяць. Перші відвідувачі вже сьогодні змогли побачити експозицію. Гість музею Олексій Архірєєв впевнений: до кінця строку колекція має значно розширитися:
«Я думаю, тут могло бути набагато більше експонатів. Особисто я навіть збирав ці листівки. Потім вони просто губляться, тому що ти ніби це не цінуєш, а зараз дивишся – експонат 2004 року, ще з Помаранчевої революції. Думаєш: «Як давно це було, які події з тобою відбулися. Я думаю, можливо, ця виставка розширюватиметься».
Окрім Одеси, у 2020 році оновлену експозицію також презентуватимуть у приміщеннях філій Суспільного в Харкові, Сумах, Черкасах, Житомирі, Кропивницькому, Херсоні та Чернівцях. Адже український електорат ще треба виховувати, аби передвиборчі перегони все ж таки стали часом обміну думок, а не змаганням гасел та обіцянок.
Юлія Афанасьєва, Громадське радіо, Одеса
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: