Монобільшість «Слуги народу» в Раді буде монолітною і дисциплінованою? Міркує політолог

Центральна виборча комісія вже опрацювала понад 50% бюлетенів. «Слуга народу» набирає 42,44%. Партію «Опозиційна платформа – За життя» підтримали 12,88%; «Європейську солідарність» – 8,65%; Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 8,01%; «Голос» – 6,39%.

Із керівником Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, політологом Михайлом Дяденком спробували скласти портрет нового складу українського парламенту.

 

Анастасія Багаліка: Як у Раді працюватиме більшість і якою вона буде?

— Дуже цікава ситуація. Напевно, вперше з часів ще колишнього Радянського Союзу у ВР виникла монобільшість. Це специфічна монобільшість, буде цікавий склад цієї фракції, тому що це люди, які раніше практично ніяк не були пов’язані з політикою. Багато аналітиків і політологів не очікували, що, наприклад, у Києві всі округи проголосують за мажоритарників із «Слуги народу», адже на деяких округах були слабкі кандидати, які ніяк не були пов’язані не тільки з політикою, але й з Києвом. Натомість, були сильні кандидати, яких підтримували кияни. Але ми бачимо: результат, як кажуть, на табло.

Цей парламент працюватиме дещо по-іншому. Думаю, буде дуже жорстка партійна дисципліна, присутність депутатів.

Михайло Дяденко Фото: Громадське радіо

Олена Терещенко: А чому вони раптом стануть дисципліновані? Від того, що монобільшість?

— Більшість із цих людей — люди, які не мали б жодних шансів потрапити, напевно, й у міську раду, якби за ними не стояв бренд партії «Слуга народу», бренд «Зе». Я думаю, в них вистачить якогось інстинкту самозбереження не відходити від генеральної лінії партії, робити все, що фракція вимагатиме від них, адже вибори можна провести достроково, як показав пан Зеленський.

Звичайно, є у майбутній фракції люди, яких пов’язують із Ігорем Коломойським, з іншими представниками великого бізнесу. Думаю, ці люди поводитимуть себе більш незалежно, однак інша частина, переважна більшість депутатів майбутньої фракції, буде коливатися з лінією партії.

Олена Терещенко: А розмови про те, що буде створена коаліція з «Голосом» — така ймовірність зберігається?

— Так. Щоб розділити відповідальність, уникнути огульної критики з боку усіх фракцій, партії «Слуга народу» було б доцільно завести хоча б одного союзника. Можливо, будуть вестись перемовини з фракцією «Батьківщина», хоча це менш ймовірно. Однак щодо посади голови ВР чи прем’єр-міністра, то мова про це вже не йде — «Слуга народу» буде самостійно формувати Кабмін, думаю, очолюватиме його її представник.

Олена Терещенко: А який сенс «Голосу» входити в цю коаліцію? Вирішувати 20-ма голосами проти 241-го вони все одно нічого не будуть, розділяти відповідальність у такій ситуації ризиковано для іміджу.

— Як на мій погляд, імідж «Голосу» — це імідж Святослава Вакарчука на сьогодні. Ми бачимо, що починалося з більших відсотків, але його невпевненість і не дуже професійні дебати з іншими політиками призвели до певного падіння відсотків і рейтингу «Голосу». Тому на сьогодні для «Голосу» це могло б бути цікаво, щоб трансформуватися в реальну політичну партію. Отримати посаду одного-двох міністрів, мати на них політичний вплив — це для «Голосу» було б питанням престижу.

Олена Терещенко: «Самопоміч», «Народний фронт» — начебто розкручені політичні проекти, а зараз зникають із горизонту.

— Насправді, «Народний фронт» помер давно й надовго. Це сталося після того, як прем’єр-міністром став Арсеній Яценюк, після того, як країна побачила, що не просто нічого не змінилося після Майдану, а побачила апетити нових очільників у владі. Громадяни не могли пробачити цього саме Яценюку, який уособлював собою «Народний фронт», тому рейтинг «Народного фронту» відразу катастрофічно впав після кількох місяців роботи нового уряду.

Анастасія Багаліка: Я бачила думки політологів стосовно того, що, можливо, прихід такої сили ноунейм «Слуга народу» врятував нас від масового реваншу й заходу в Раду на першому місці «Опозиційної платформи – За життя» і великої кількості мажоритарників від цієї сили. 

— Так, ми ж пам’ятаємо результати першого туру президентських виборів і рейтинг Зеленського. Думаю, після другого туру робилися серйозні електоральні заміри і тоді було прийнято рішення про розпуск ВР. Ми бачимо, що були зроблені правильні прогнози. Хоча вони очікували, що наберуть трошки більше в загальнодержавному окрузі, але загалом вдалося те, що задумувалося. Якби пройшло кілька місяців і вибори б відбулися восени, то нічого б цього не вдалося.

Олена Терещенко: Якщо такою монолітною буде ця монобільшість у ВР, легко та дисципліновано ухвалюватиме рішення, які відповідають політиці партії, то якими можуть бути першочергові рішення? Зокрема, я чекаю, коли ж все-таки проясниться ситуація з місцевими виборами.

— Це може бути одним із рішень. Можуть піти на місцеві вибори, щоб отримати всю повноту влади. Я думаю, одне з перших рішень, яке голосуватиметься, — зміни до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності. Може виникнути питання щодо реформи адміністративно-територіального устрою.

Анастасія Багаліка: Ситуація станом на зараз доволі визначена. Чи може статися щось, що її змінить?

— На сьогодні я не бачу факторів, які б призвели до різкої зміни політики. З того, чого я побоююся, — емоційна реакція і пропозиція президента провести нову люстрацію. Якщо буде підписано закон про люстрацію, це може серйозно дезорганізувати державний апарат і взагалі підривати державний механізм. Краще було б забути це й не гратися в такі «ігри».

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.